4.2. Загальні положення про договори. Укладення, зміна і розірвання договорів. Відповідальність за порушення зобов’язань і за порушення виконання договорів

Договір – домовленість двох, або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов’язків (ст.626 ЦКУ).

Може бути двостороннім або багатостороннім. А за змістом – одностороннім (якщо боржник має лише обов’язків, а кредитор лише права) і двостороннім (якщо і кредитор і боржник мають взаємні права і обов’язки). Як правило договір є відплатним. Не відплатним він є тільки у випадках прямо зазначеним законодавством або умовами договору чи суть зобов’язання така, що не передбачає оплати.

Сторони зобов’язання є вільними в укладанні договорів, виборі контрагента та визначені умов договору, з врахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, а також вимог розумності та справедливості.

Договір є обов’язковим для виконання його сторонами.

До змісту договору можуть входити такі умови:

1. Істотні умови – умови, які обов’язково повинні бути включені до договору, відповідно до вимог його сторін і законодавства. Завжди істотними є умови, про предмет договору, умови визначені необхідними законодавством для договору певного виду і ті на яких настоюють сторони.

2. Звичайні та типові – умови, які присутні у змісті договірного зобов’язання не залежно від включення їх до змісту договору в силу вимог законодавства. Як правило, у договорах норми законодавства не дублюються, а в них робиться посилання на ці норми, або посилання на умови типових договорів оприлюднених у встановлених законом порядку.

3. Випадкові – умови, які включаються до договору на розсуд самих сторін і є обов’язковим до виконання лише тому, що включені в договір, який і є правовим актом, такі умови не повинні суперечити законодавству.

Договір набуває чинності з моменту його укладення.

Ціна договору встановлюється за домовленістю сторін, якщо, сторони в договорі не визначили ціну (або порядок її визначення), то вона визнача-ється виходячи із звичайних цін, які склалися на аналогічні товари, роботи, або послуги на ринку відповідного товару на момент укладення договору.

Якщо сторони не можуть дійти згоди у тлумаченні умов договору, то вони вправі звернутися до суду (до ст.637,213 Цивільного Кодексу).

Укладення договору – зустрічні договірно-процедурні дії сторін щодо вироблення умов договору та оформлення його як правового акту.

Договір вважається укладеним, якщо сторони, в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір укладається шляхом здійснення пропозиції (оферти) однією стороною і її прийняття (акцепт) іншою.

Моментом укладення договору, в загальному випадку, є момент отримання відповіді на пропозицію, або вчинення якоїсь дії на користь особи, яка зробила пропозицію і яка свідчить про згоду іншої сторони.

Договір може бути укладений в усній формі (ст.206 ЦК); в простій письмовій формі (як паперовій так і електронній) (ст.207ЦК); в письмовій, нотаріально посвідченій (ст.209ЦК) і в реєстраційній формі (ст.209-211ЦК). Якщо законом прямо не передбачено чітко форму договору, то сторони вправі вільно обирати форму договору.

Договір, який згідно закону підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню та/або державної реєстрації вважається укладеним з моменту його посвідчення та/або реєстрації.

Пропозиція укласти договір, повинна містити всі істотні умови майбутнього договору і виражати реальний намір особи взяти на себе зобов’язання.

Пропозиція вважається прийнятою, якщо відповідь на неї надійшла у зазначений в ній строк, якщо строк в ній не був зазначений, то особа повинна негайно дати відповідь на пропозицію протягом мінімально необхідного часу.

Відповідь, яка запізнилась вважається новою пропозицією. І відповідь і пропозицію можна змінити або відкликати не пізніше як в момент її одержання адресатом.

Одностороння відмова від договору не допустима крім як у випадках передбаченим договором або законом. В односторонньому порядку договір може бути розірваний (змінений) за рішенням суду у разі істотного порушення умов договору другою стороною (ст.651 ЦК) або у разі істотних обставин, які сторони не могли передбачити при укладенні договору і як би вони їх знали, вони б не укладали договір або уклали б його на інших умовах.

Договір може бути змінений, або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором, або законом. Зміна, або розірвання догово-ру вчиняється в тій самій формі в який був укладений даний договір, якщо інше не випливає із закону, умов договору, чи звичаїв ділового обороту.