i03

2.7. Підсудність господарських справ господарському суду. Господарське судочинство

Господарські справи у спорах, що виникають між юридичними особами, громадянами-підприємцями, державними та іншими органами при здійсненні господарської діяльності, підвідомчі господарському суду. Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підсудністю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.12 Господарсько-процесуального кодексу (далі - ГПК) України господарському суду підвідомчі справи:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів;
майнові спори, що виникають з інших підстав;
у спорах про визнання недійсними актів ненормативного характеру з підстав, зазначених у законодавстві;
про банкрутство;
справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань віднесених законодавством до їх компетенції.

Справи підвідомчі господарським судам розглядаються за загальним правилом територіальної підсудності:

справи з переддоговірних спорів та про визнання договорів недійсними розглядаються судом за місцезнаходженням сторони-боржника (зобов’язаної сторони);
справи по майнових спорах та про визнання недійсними актів розглядаються судом за місцезнаходженням відповідача;
справи за участю кількох відповідачів розглядаються судом за місцезнаходженням одного з відповідачів, за вибором позивача;
справи про банкрутство розглядаються судом за місцезнаходженням боржника.

Господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств та організацій, якщо місцезнаходження відповідача на території України та якщо:

місцезнаходженням філії, представництва іншого відособленого підрозділу іноземного підприємства чи організації є територія України;
іноземна організація має на території України нерухоме майно, щодо якого виник спір.

Господарський суд розглядає справи у порядку позовного провадження.

Спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках голова (його заступник) господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на 1 місяць.

За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж зазначено вище.

До складу учасників господарського процесу входять:

сторони: позивач і відповідач або кредитор і боржник;
треті особи: зацікавлені у вирішенні справи особи нарівні зі сторонами;
представники сторін та третіх осіб;
прокурор та його заступники (представляють інтереси громадянина або держави);
посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи;
судовий експерт.

Учасники господарського процесу мають права, що практично аналогічні правам учасників цивільного процесу.

Справа розглядається господарським судом у наступні етапи:

1) Подання позову. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви, оформленої згідно вимог ст.54 ГПК до господарського суду першої інстанції. Суддя повинен розглянути поданий позов у 5-ти денний термін на предмет: чи підлягає порушенню провадження у господарській справі за даним позовом, про що виноситься відповідна ухвала. Суддя може відмовити у прийнятті позовної заяви у випадках передбачених ст.62 ГПК або залишити її без розгляду відповідно до ст.63 ГПК.

2) Підготовка справи до судового розгляду. З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя може вчиняти в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача; виключає з числа відповідачів підприємства та організації, яким не було надіслано пропозицію про досудове врегулювання спору; викликає представників сторін для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково; зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для виріше-ння спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про призначення судової експертизи; провадить огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою; вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи; вирішує питання про розгляд справи безпосередньо на підприємстві, в організації; вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову тощо.

3) Судовий розгляд справи у присутності всіх учасників справи.

4) Винесення рішення. При вирішенні господарського спору по суті господарський суд ухвалює рішення іменем України, яке складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Прийняте рішення оголошується суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. За згодою сторін суддя може оголосити тільки вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначається у протоколі судового засідання. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог процесуального законодавства. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

5) Оскарження рішення (ухвали) суду. Сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття (повного оформлення) рішення місцевим господарським судом. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. Касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили. Верховний Суд України переглядає у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України у випадках, коли вони оскаржені:

а) з мотивів застосування Вищим господарським судом України закону чи іншого нормативно-правового акта, що суперечить Конституції України;

б) у разі їх невідповідності рішенням Верховного Суду України чи Вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права;

в) у зв'язку з виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону чи іншого нормативно-правового акта у аналогічних справах;

г) на підставі визнання їх міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України.

Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, що набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, які мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

6) Виконання рішення. Рішення і ухвали господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Приму-сове виконання рішення господарського суду провадиться на підставі ви-даного ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягу-вачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення, ухвали. У цей строк не зараховується час, на який виконання судового рішення було зупинено.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Содержание