logo search
POSIBNIK-_Sarakhman

5.Національне багатство. Його зміст і структура

Національне багатство – це сума активів, які є власністю домогосподарств, фірм і держави, нагромаджених суспільством (національною державою) за всю історію його існування. Вартісна оцінка національного багатства визначається, як правило, на початок і кінець року. Вартісний вимір цього показника ускладнюється неможливістю оцінити у грошовій формі деякі його складові. Розширене трактування національного багатства включає в його структуру:

Як видно із структури національного багатства не мають вартісного вираження нерозвідані природні ресурси країни та людський ресурс. Вони не знаходять у СНР вартісної оцінки.

Н

Негативні екологічні ефекти у грошовому вираженні

Позаринко-ва діяльність у грошовому вираженні

Результати тіньової діяльності, яка виробляє блага, у грошовому вираженні

езважаючи на важливість розглянутих вище показників, жоден із них не може достовірно свідчити про рівень добробуту нації (країни). Для цього використовують показник чистого економічного добробуту (ЧЕД, чи NEW). Цей показник запропонували американські вчені Вільям Нордхауз і Джеймс Тобін.

ЧЕД=ВВП - + + -

Результати тіньової економіки, що виробляють анти блага (у грошовому вираженні)

Грошове вираження збільшення вільного часу та якості відпочинку

Негативні наслідки свавілля монополій та урбанізації

- + -

У підсумку, варто зазначити, що країни з однаковим рівнем ВВП на душу населення можуть мати різний рівень суспільного добробуту, оскільки останній характеризується, окрім названого вище, ще багатьма не менш важливими показниками: тривалість життя, рівень освіти, рівень законослухняності, збалансованість харчування тощо. Ці показники значною мірою залежать не тільки від обсягу ВВП, а й від ступеня диференціації доходів у суспільстві, соціальної політики держав та ін.

Номінальні та реальні макроекономічні показники

Переважна більшість макроекономічних параметрів, пов’язаних із вартісним вираженням, мають номінальне і реальне значення. Зв’язок між номінальними та реальними величинами здійснюється через індекси цін.

Номінальні показники визначають у поточних цінах, а реальні – у зіставних (базових) цінах.

Для врахування впливу інфляційних чинників на обсяг ВВП (чи будь-якого іншого показника) використовують індекси, найпоширенішими з яких є дефлятор.

,

де D – дефлятор; ВВПн – номінальний ВВП; ВВПр – реальний ВВП.