3.Система національних розрахунків як нормативна база макроекономіки, її структура

Країни з ринковою економікою використовують СНР, що затверджена ООН і рекомендована для використання з метою забезпечення міжнародних порівнянь.

СНР – це система взаємопов’язаних економічних показників, які відображають найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов’язані з виробництвом і споживанням продуктів і послуг, формуванням національного багатства країни. СНР базується на методологічних принципах, серед яких:

1. Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, яка приносить доход суб’єктам цієї діяльності, як у сфері матеріального, так і нематеріального виробництва.

2. В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу.

3. СНР виходить із тогою, що економіка знаходиться в постійному кругообороті, а кругооборот – це безперервний потік “витрати – доходи”. Це означає, що витрати створюють доходи, а доходи є джерелом нових витрат, нові витрати створюють нові доходи. Цьому процесу немає ні початку, ні кінця.

Особливістю методології СНР є те, що ключовим поняттям у структурі показників виробництва є додана вартість. Додана вартість – це вартість, яка створена в процесі виробництва на даному підприємстві і визначає його реальний внесок у створення вартості конкретного продукту. Додана вартість включає зарплату, прибуток, амортизацію. Додана вартість визначається, як різниця між виручкою від реалізації і вартістю матеріальних витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Базовою одиницею обліку в СНР є інституційна одиниця, під якою розуміють економічну одиницю, що характеризується єдністю поведінки й самостійністю у прийнятті рішень у сфері своєї основної діяльності. Інституційна одиниця є юридичною особою. До інституційних одиниць включають домашні господарства, підприємства, організації, що функціонують на території країни понад рік. Сюди включають резидентів країни, тобто осіб, що проживають довший час в даній країні.

Усі інституційні одиниці об’єднуються у сектори:

1. Сектор “Підприємство” включає всі підприємства різних форм власності, що виробляють продукцію і надають не фінансові послуги.

2. Сектор “Фінансові установи” включає комерційні банки, кредитні товариства й асоціації, основною функцією яких є випуск, придбання, зберігання й розподіл фінансових коштів; випуск цінних паперів; зберігання грошових коштів і надання кредитів.

3. Сектор “Державні установи” включає усі державні установи і організації, що утримуються за рахунок держбюджету, зокрема державні центральні, регіональні й місцеві банки, ощадбанки, некомерційні громадські організації.

4. Сектор “Громадські й приватні організації”, що обслуговують домашні господарства надають їм неринкові послуги, задовольняючи певні потреби.

5. Сектор “Домашні господарства” – їх основна функція це споживання і підприємницька діяльність з виробництва продуктів і послуг.

6. Сектор “Зовнішньоекономічні зв’язки” охоплює ті зарубіжні економ. одиниці, які здійснюють операції з резидентами даної країни.

Одним із базових понять у системі показників макроекономічного рахівництва є економічна операція, яка відображає групування елементарних потоків за їхнім змістом. Економічні операції поділяють на 3 групи:

1. Операції з продуктами і послугами належать до виробництва, обліку й використання продуктів та послуг у галузях і секторах економіки, вони відображають їхнє походження і використання протягом певного періоду.

2. Розподільчі операції складаються з операцій, що показують розподіл і перерозподіл доходу, або доданої вартості.

3. Фінансові операції стосуються змін фінансових активів і пасивів у різних секторах і галузях економіки.

Для характеристики сукупної економіки усі економічні операції в СНР подаються у вигляді рахунків. Рахунки мають на меті відобразити матеріально-речову й вартісну структуру процесу відтворення на макроекономічному рівні. При цьому складаються такі рахунки: продуктів і послуг, виробництва, утворення доходів, розподілу доходів, використання доходів, капітальних витрат і фінансовий рахунок (для внутрішньої економіки), а також поточних операцій, капітальних витрат і фінансовий рахунок (для зовнішньоекономічних зв’язків).

Таким чином, СНР являє собою систему з високим рівнем централізації внутрішньої структури і урахуванням всіх зв’язків між елементами. Дана система є важливим підґрунтям для проведення розрахунків основних макроекономічних показників і використання її для регулювання економіки.