2. Форми грошей та їх еволюція

Появі грошей передувала епоха натурального обміну. Її заступила епоха товарних грошей, еволюційний процес винекнення яких такий:

• Найпершою була проста форма вартості, пов’язана з безпосереднім (бартерним) обміном товарів різних споживчих вартостей:

Т₁ – Т₂ Т₃ – Т₄

Т₂ – Т₃ T_x – T_y

У цьому зв’язку легко уявити ринок, де товар А обмінюється на товар Б, товар В на Г, товар Д – на товар Ж .

• Просту заступила повна , або розгорнута форма власності.

Т₂

Т₁ Т₃

Т₄

Т_x

Вона являє більш високий рівень розвитку поділу праці, коли ринкові пропонують окремі товари, що їх обмінюють на всі інші товари спожиті виробником. Наприклад, вирощена худоба обмінюється на зерно, металеві вироби, обяг, хатнє приладдя.

• У подальшому розвитку товарного обміну пріорітетною стає загальна форма вартості, коли один із товарів, що систематично обмінюється на всі інші товари, поступово, в поцесі розвитку товарообороту, стає загальним еквівалентом, до якого прирівнюється решта товарів.

Т₂

Т₃ T₁

Т₄

Т_x

• Попередня форма створила передумови для виникнення грошової форми вартості та відповідної трансформації бартерного обміну в грошовий, хоча перетворення товару на гроші мало дещо формальний характер.

Т1

Т2 Г

Т3

Тx

Не слід ототожнювати товарну форму лише з використанням у цій ролі золота та срібла, через те що ці метали не відразу почали монопольно виконувати зазначену функцію. До цього часу багато товарів використовувались у ролі грошей. Це був товар найбільшого попиту і водночас найціннішим для певного ринку, і його будь – коли можна було обміняти на іншу споживчу вартість. Йдеться про такі товари, як худоба, хутро, тютюн, риба, оливкова олія, різний вид металів.

Подальшим ступенем розвитку грошей стало карбування металевих монет. Вважається , що перші монети з’явилися в Китаї та в країнах Близького Сходу у 18 – 17 ст. до н.е. Це були здебільшого мідні монети. Близько 4 тис. Років тому в Ассирії почали карбувати монети із золота.

Метелаві гроші були в обігу і на території Київської Русі : в 9- 11 ст.- здебільшого срібні , частково – золоті монети , що витіснили хутро окремих пухнастих звірів – куниць, білок (що використовувався як гроші. Вважається, що одна із перших карбованих монет Київської Русі була гривня – срібний злиток вагою в півфунта (2 грами = 1 фунт).

Рубель з’явився в 14 ст. Це також срібна монета, частка гривні, або рублена гривня (половина гривні). За Петра І почалося карбування золотої монети.

Протягом тривалого часу в обігу використовувались повноцінні монети, реальний зміст яких відповідав їхній номінальній вартості. Грошова одиниця могла служити маштабом цін за власним валовим виміром та й назви багатьох грошових одиниць окремих країн встановлювалися відповідно до ваги їх металевого вмісту (sterling – справжній, чистий, повної ваги). Мірою ваги та маштабом цін була і гривня.

Від другої половини 19–го ст. становище змінилося. Номінальна вартість монет почала відділятися від їхньої реальної (вагової) вартості. В обігу зявилися розмінні монети, номінальна вартість яких значно перевищувала їхню вагову вартість. Емісія грошей стало прибутковою справою. Прибуток, отриманий від різниці між номінальною вартістю випущених в обіг грошей та витрати на емісію, дістав назву сеньйорат, який присвоювався скарбницями або центральними банками, що здійснювали емісію.

Для багатьох країн із функціонуванням товарних грошей було характерним використанням системи біметалевого обігу - одноразової (паралельної) емісії золотих і срібних монет. У цьому випадку державою встановлювалися фіксовані пропорції між їх номінальними визначенями, які відповідно до змін в емісійних витратах деколи коригувалися.

Епоху товарних (металевих) грошей заступила епоха грошей паперових. Як знаки вартості повноцінних товарних грошей, паперові гроші почали використовуватися у функції засобу обігу понад тисячу років тому. Вважається, що вперше паперові гроші з’явилися в Китаї ще у 8 ст. н.е. У Європі це сталося пізніше. У Франції їх емісія розпочалася у 1783 р. Наприкінці 18 ст. банкнотний обіг мав місце в Англії. Право емісії паперових грошей було надано Віденському банкові ще в 1762 р .

Спочатку їх випуск мав епізодичний характер, але з 1771 р. Здійснювався на регулярних засадах. Емісія паперових грошей у Північній Америці розпочалася наприкінці 17 ст.

В Росії паперові асигнації з’явилися в 1769 р. , в період царювання Катерини другої. Спочатку вони вільно розмінювалися на сріблі гроші , замінюючи громіздкі мідні монети.

Нові якісні моменти в системі грошових відносин почали формуватися з появою в обігу не розмінюваних на золото чи срібло паперових грошей. Скажімо, в Англії припинення обміну банкнот на золото з 1797 по 1821 р. було викликане наполеонівськими війнами та фінансування їх. В Росії обмін на золото було припинено 1854 р. у зв’язку з Кримською війною. Більшість країн Заходу припинили такий обмін підчас великої депесії – економічної кризи 1929 – 33 рр. Однак від середини 1970-х р. практика конвертованості паперових грошей у золото зовсім припинилась і на рівні міжнародних валютних відносин. Золото повністю втратило грошові функції , воно перетворилося в звичайний товар.

На цій базі здійснювався остаточний перехід до епохи паперових грошей.

Епоха паперових грошей є епохою грошей, що розвиваються на кредитних засадах. Це водночас і епоха банківських гролшей – грошей, що функціонують на безготівкових засадах, які поступово трансформуються в електронні синволи і знаки.

Це все дає характеристику екомоційному процесу виникнення і розвитку грошей.