18) Особливості укладення та виконання договорів підряду за участю іноземних суб'єктів господарювання:

• договори підряду за участю іноземних суб'єктів господарювання (далі - зо­внішньоекономічні договори підряду) укладаються між суб'єктами зовніш­ньоекономічної діяльності України та іноземними суб'єктами на експорт та імпорт робіт;

• експорт робіт здійснюється шляхом їх виконання вітчизняними підрядни­ками за межами або на території України для іноземних замовників, імпорт робіт - шляхом їх виконання іноземними підрядниками за межами або на території України для вітчизняних замовників;

• під час укладання зовнішньоекономічних договорів підряду сторони ма­ють право використовувати міжнародні звичаї та рекомендації міжнарод­них організацій; зовнішньоекономічний договір підряду може бути ви­знано недійсним у судовому порядку, якщо його укладено з недотриман­ням актів законодавства або правил відповідного міжнародного договору України;

• порядок укладення та виконання і форма зовнішньоекономічного договору підряду, права та обов'язки сторін, вимоги до робіт, матеріалів, конструкцій, устаткування, порядок приймання-передачі робіт та інші договірні умови визначаються правом країни, на території якої виконуються роботи, якщо сторони не домовились про інше;

• зовнішньоекономічний договір підряду укладається суб'єктом зовнішньо­економічної діяльності України або його представником, що діє на підста­ві договору або закону від імені особи, яку він представляє; повноваження представника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України визнача­ються на підставі договору про представництво, інших документів, визна­чених законодавством;

• у разі укладення зовнішньоекономічного договору підряду на виконання робіт, що фінансуються за рахунок державних коштів, (1) оголошення про відкриті торги чи попередню кваліфікацію підрядників розміщується у від­повідних національних та міжнародних друкованих засобах масової інфор­мації та міжнародній мережі електронного зв'язку; (2) текст оголошення, запрошення до участі в торгах, тендерна документація готуються україн­ською та однією з іноземних мов, що використовується в міжнародній тор­гівлі; тексти повинні бути автентичні, визначальним є текст українською мовою; тендерні пропозиції складаються мовами, зазначеними в тендерній документації; (3) визначення переможця торгів, якщо будівництво фінан­сується за рахунок державних коштів, здійснюється відповідно до законо­давства; (4) умови зовнішньоекономічного договору підряду можуть ви­значатися на основі примірних чи типових текстів зовнішньоекономічних договорів підряду, раніше укладених договорів тощо;

• процедура підготовки та узгодження тексту зовнішньоекономічного дого­вору підряду, строки його підписання, вимоги до змісту повинні визначати­ся з урахуванням вимог права країни, яким керуються сторони;

• зовнішньоекономічний договір підряду готується однією або кількома мо­вами; якщо будівництво здійснюється за рахунок державних коштів Украї­ни, визначальним є текст українською мовою;

• обов'язковою умовою зовнішньоекономічного договору підряду є визна­чення валюти, в якій визначається ціна робіт та проводиться розрахунок; якщо валюта (валюти) платежів не відповідає валюті, в якій визначено у зовнішньоекономічному договорі підряду ціну робіт, зазначається курс її (їх) перерахунку;

• під час визначення сторонами порядку розрахунків встановлюються об'єкти платежу (роботи, матеріали, устаткування, послуги тощо), їх періодичність, валюта (валюти), дата, місце, форма платежів, а також платіжні документи та порядок їх узгодження сторонами, можливість надання авансів та поря­док їх використання і повернення, гарантії платіжних зобов'язань, відпові­дальність за порушення цих зобов'язань тощо; для різних об'єктів платежу може передбачатися різний порядок розрахунків;

• зовнішньоекономічним договором підряду визначається відповідальна сторона за одержання ліцензій на здійснення експортно-імпортних опера­цій, умови постачання, розмитнення, перевезення, приймання, зберігання, передачі права власності, строку та місця постачання, ризиків втрати і по­шкодження матеріалів та устаткування, а також вимоги до їх якості, від­повідність стандартам тощо; зазначені вимоги залежать від особливостей предмета договору, зобов'язань сторін та умов придбання матеріалів; умови придбання матеріалів, устаткування шляхом імпорту можуть визначатися сторонами з урахуванням міжнародних правил купівлі-продажу товарів, передбачених офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати;

• якщо будівництво здійснюється на території України, матеріали, устат­кування та роботи повинні відповідати стандартам та вимогам, що діють в Україні; у разі відсутності національних стандартів та вимог застосову­ються відповідні міжнародні стандарти і вимоги або іноземні стандарти та вимоги, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених матеріалів, устаткування та робіт;

• під час здійснення будівництва на території України за рахунок державних коштів умовами зовнішньоекономічного договору підряду передбачаються вимоги до використання матеріалів та устаткування вітчизняних виробників; у разі імпорту будівельних робіт замовник, якщо це передбачено умовами зо­внішньоекономічного договору підряду, надає підряднику допомогу в одер­жанні дозволів на переміщення будівельних машин та механізмів, робочої сили, створенні відповідної виробничої бази та соціальних умов для праців­ників, ознайомленні з національним законодавством з питань будівництва;

• у зовнішньоекономічному договорі підряду сторони визначають умови та порядок передачі спорів до суду, країну суду, в якому будуть розв'язуватися спори, а також матеріальне та процесуальне право, яке буде застосовува­тись під час їх розв'язання.

Специфіка капітального будівництва: самих робіт (їх складність, значний/ великий обсяг), об'єкта будівництва (значна частина його конструкцій після ви­конання відповідного комплексу робіт стає недоступною для візуального огляду; завершена будівництвом споруда зазвичай призначається для тривалих строків експлуатації); складність контролю з боку замовника за виконанням робіт (і, відпо­відно, дотриманням вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил тощо) - усе це створює значні можливості для зловживань з боку підряд­ника щодо порушення встановлених вимог стосовно якості будівництва (будівель­них та пов'язаних з ними робіт). Відтак, з метою захисту інтересів замовника ст. 322 ГК встановлюються спеціальні строки позовної давності для застосування відпо­відальності у формі відшкодування збитків. При визначенні тривалості цих строків враховується сукупність чинників (нормативні терміни експлуатації об'єкта, на­лежність його до капітальних чи некапітальних споруд; характер недоліків і, відпо­відно, можливість чи неможливість їх виявлення за звичайного способу прийняття робіт; ступінь тяжкості наслідків наявності в будівлі/споруді недоліків):

• щодо недоліків некапітальних конструкцій - один рік; у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - два роки;

• щодо недоліків капітальних конструкцій - три роки; у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - 10 ро­ків; у випадку завдання збитків замовникові протиправними діями підряд­ника, які призвели до руйнувань чи аварій, - 30 років.

Перебіг зазначених строків позовної давності пов'язується з днем прийняття роботи замовником відповідно до встановленого законом та договором порядку, якщо відсутні умови про гарантійні строки. Порядок визначення строку позовної давності змінюється у разі, якщо недоліки виявлено в межах встановленого зако­ном та/або договором гарантійного строку щодо якості. В цьому випадку перебіг строку позовної давності починається з дня виявлення недоліків.

Гарантійні строки: Цивільним кодексом України (ст. 884 «Гарантії якості у договорі будівельного підряду») передбачено 10-річний гарантійний строк, якщо більший гарантійний строк не встановлено законом або договором будівельного підряду.