logo
Господарське право (Вінник Оксана Мар'янівна)

2.3. Правові засади приватизації державного та комунального майна

Одним з основних напрямів реформування вітчизняної економіки і визна­чальним для забезпечення ринкових засад її функціонування є приватизація дер­жавного майна.

Відповідно до легального визначення (ст. 1 Закону України «Про приватиза­цію державного майна»), приватизацією є відчуження майна, що перебуває у дер­жавній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим на користь фізичних і юридичних осіб, які можуть бути покупцями в процесі приватизації. На початкових етапах приватизації (в першій половині 90-х років XX століття, коли відбувалася приватизація майна невеликих державних підприємств) основною метою приватизації державного майна було формування значного прошарку при­ватних і колективних власників за рахунок передання їм державного майна на пра­ві власності. Сучасний етап приватизації характеризується новими пріоритетами, оскільки мала приватизація вже майже завершена, в основному приватизовано та­кож майно середніх державних підприємств, а на порядку денному стоїть питання приватизації стратегічно важливих і крупних державних підприємств. У зв'язку з цим основною метою приватизації є вирішення складного завдання: забезпечення підвищення соціально-економічної ефективності виробництва, залучення коштів на структурну перебудову економіки. Вирішення цих завдань має забезпечити:

Проте в процесі приватизації має бути забезпечена і її соціальна спрямова­ність, що віддзеркалюється в таких принципах приватизації, як: законність; дер­жавне регулювання та контроль за приватизаційними процесами й післяприватизаційною діяльністю підприємств; додержання антимонопольно-конкурентного законодавства; надання пільг членам трудових колективів підприємств, що при­ватизуються, в тому числі пріоритетного права на придбання майна (акцій) цих підприємств; інформування громадськості про приватизаційні процеси та при­йняття органами приватизації відповідних рішень та ін.

Реформування вітчизняної економіки - один із стратегічних напрямів дер­жавної економічної політики, безпосередньо пов'язаний з відносинами влас­ності, правовим статусом суб'єктів господарських відносин, антимонопольно-конкурентним регулюванням. Зазначені відносини, відповідно до Конституції України (ст. 92), мають регулюватися державою і, як правило, у формі закону.

Приватизаційне законодавство почало формуватися на початку 90-х років минулого століття і на сьогодні налічує велику кількість нормативно-правових актів різної юридичної сили. Проте слід мати на увазі, що приватизаційне законо­давство складається з трьох гілок:

Хоча всі ці гілки приватизаційного законодавства тісно між собою пов'язані, проте інститутом господарського законодавства є перша з вищеназваних.

Система законодавства про приватизацію майна державних підприємств та організацій, державних часток у майні господарських організацій зі змішаною формою власності (далі - законодавство про приватизацію державного майна) складається з таких нормативно-правових актів:

1. Законів:

1) основні засади затвердження переліків підприємств: а) що мають стра­тегічне значення для економіки та безпеки держави - Кабінетом Міні­стрів України, за винятком підприємств, які не підлягають приватизації; б) що займають монопольне (домінуюче) становище на ринках України, у тому числі регіональних, відповідно до законодавства України про за­хист економічної конкуренції;

2) встановлення Фондом державного майна України (ФДМУ) кваліфіка­ційних вимог до покупців у разі продажу акцій (часток, паїв) підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави або за­ймають монопольне (домінуюче) становище на ринках України (ст. 3);

3) особливості продажу об'єктів приватизації (ст. 4): а) прийняття ФДМУ рішення про приватизацію акцій (часток, паїв), що належать державі в статутному капіталі вищезазначених господарських това­риств; б) здійснення приватизації визначених цим Законом об'єктів шляхом продажу єдиним пакетом акцій або всієї частки, що належить державі; в) надання переважного права іншим учасникам товариства, яке приватизується, на придбання єдиного пакету акцій (частки), що належить державі; г) у разі відмови інших учасників від реалізації цього права - застосування конкурсу для продажу єдиним пакетом акцій або всієї частки, що належить державі, відповідно до порядку, затвердженого ФДМУ, ДКЦПФР за погодженням з АМК України, з урахуванням визначених цим Законом особливостей; д) оприлюд­нення інформації про строки та умови проведення конкурсів згідно із законодавством України про приватизацію; е) визначення початкової вартості зазначених об'єктів приватизації відповідно до законодавства України з урахуванням особливостей оцінки акцій (часток, паїв), які належать державі у майні господарських товариств; є) якщо до участі у конкурсі подана одна заявка, то об'єкт приватизації підлягає прода­жу відповідно до умов конкурсу за вартістю, запропонованою покуп­цем, але не нижче початкової вартості.

• від 01.02.2005 р. «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культур­ної спадщини»; передбачив заборону приватизації таких об'єктів до затвер­дження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщи­ни, які не підлягають приватизації;

• таін.

2. Декрет КМУ від 17.03.1993 р. «Про довірчі товариства».

3. Указів Президента: від 19.03.2002 р. «Про організаційні заходи з під­готовки об'єктів права державної власності до приватизації» та ін.

Yandex.RTB R-A-252273-3
Yandex.RTB R-A-252273-4