5. Будівельне законодавство

Будівельне законодавство - це система нормативно-правових актів, які регу­люють відносини щодо організації та безпосереднього здійснення капітального будівництва.

Система нормативно-правових актів про капітальне будівництво:

І. Кодекси:

• Господарський кодекс України, зокрема: гл. 33 «Капітальне будівництво» (статті 317-323 присвячені договору підряду на капітальне будівництво, а ст. 324 - договору підряду на виконання проектно-досліджувальних робіт) та ст. 331 «Договір на створення і передачу науково-технічної продукції», що включена до глави 34 «Правове регулювання інноваційної діяльності»;

• Цивільний кодекс України: глава 61 «Підряд», глава 62 «Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт»;

• Кодекс законів про адміністративні правопорушення, зокрема: гл. 8 - щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері будівництва, гл. 13 - адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції;

• Земельний кодекс, зокрема положення щодо використання земельних діля­нок під забудову та ін.

ІІ. Закони України:

• від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність», який визначає правові й економічні основи капітального будівництва в Україні, а саме:

• дає поняття капітальних вкладень (ст. 1), визначає їх джерела (ст. 10);

• визначає основні фонди як об'єкти інвестування (ст. 4);

• визначає суб'єктів інвестиційної діяльності (ст. 5), їх права (ст. 7) та обов'язки (ст. 8);

• визначає договір як правову форму взаємовідносин між суб'єктами інвес­тиційної діяльності (ст. 9);

• закріплює правові форми державного регулювання у сфері інвестування (ст. 12);

• встановлює порядок прийняття рішень щодо загальноукраїнських інвес­тицій (які здійснюються з державного бюджету) - ст. 13;

• визначає принципи держзамовлення на капітальне будівництво (ст. 14);

• закріплює основні засади державної експертизи інвестиційних проектів (ст. 15);

• принципи ціноутворення в галузі капітального будівництва (ч. 2 ст. 17);

• від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування», який визначає основні за­сади містобудування як складної (комплексної) діяльності, що включає: планування, забудову територій та інше використання територій; розробку і реалізацію містобудівної документації та інвестиційних програм розви­тку населених пунктів і територій; визначення територій, вибір, вилучення

(викуп) і надання земель для містобудівних потреб; здійснення архітек­турної діяльності; розміщення об'єктів будівництва різного призначення (житлово-цивільного, виробничого, соціально-оздоровчого та іншого при­значення); створення соціальної, інженерної та транспортної інфраструк­тури територій і населених пунктів; розробку правових актів, державних стандартів, норм і правил, пов'язаних з містобудуванням; контроль за до­триманням містобудівної документації та ін. (ст. 2), визначає об'єкти (ст. 3) та суб'єкти містобудування (ст. 4), основні вимоги до містобудівної доку­ментації (ст. 5), основні засади у сфері містобудування (статті 7-15), понят­тя містобудівної документації та основні вимоги до її розробки та реалізації (статті 17-18) та ін.;

• від 13.12.1991 р. «Про наукову і науково-технічну діяльність», відповідно до якого виконання проектних та вишукувальних робіт належить до науково-технічної діяльності (ст. 1);

• від 14.10.1994 р. «Про відповідальність підприємств, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»: встановлює відповідальність за порушення вимог спеціального будівельного законодавства як виконав­цями (за договором підряду чи інвестором-забудовником, що здійснює бу­дівництво господарським способом), так і замовником за договором підря­ду на капітальне будівництво;

• від 10.02.1995 р. «Про наукову і науково-технічну експертизу» (визначає основні засади проведення науково-технічної експертизи, включаючи й експертизу інвестиційних програм і проектів будівництва);

• від 20.05.1999 р. «Про архітектурну діяльність», відповідно до якого об'єкти будівництва повинні відповідати встановленим архітектурним вимогам, при виборі виконавців можуть організовуватися конкурси, здійснення контролю за дотриманням встановлених архітектурних вимог та інвести­ційного проекту може здійснюватися за участю архітектора як розробника проекту та ін.;

• від 20.04.2000 р. «Про планування і забудову територій» встановлює вимо­ги до будівельного майданчика, інвестиційного проекту будівництва щодо відповідності його затвердженому плану забудови відповідного населено­го пункту, обов'язок забудовника (інвестора чи уповноваженої ним особи) отримати необхідний для проектування дозвіл на будівництво об'єктів міс­тобудування відповідно до встановленого порядку (ст. 24), а також дозвіл на виконання будівельних робіт, що засвідчує право забудовника та підряд­ника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж і споруд (ст. 29);

• від 22 грудня 2006 року «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікро­районів) застарілого житлового фонду»;

• та ін.

ІІІ. Нормативно-правові акти Президента України, зокрема: укази Президента України від 03.03.2006 р. № 185/2006 «Про заходи щодо вдосконалення держав­ного регулювання у сфері будівництва житла та стабілізації ситуації на первин­ному ринку житла», від 10.04.2006 р. «Про план першочергових заходів у сфері інвестиційної діяльності» та ін.

IV. Постанови Кабінету Міністрів України:

• Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затв. по­становою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 225;

• від 25.11.1999 р. № 2137 «Про затвердження Порядку проведення архітек­турних та містобудівних конкурсів»;

• від 6 вересня 2000 р. № 1401 «Про затвердження Типового положення про управління капітального будівництва обласної, Київської та Севастополь­ської міської державної адміністрації»;

• від 27 грудня 2001 р. № 1764 «Про затвердження Порядку державного фі­нансування капітального будівництва»;

• від 18 січня 2003 р. № 56 «Про делегування повноважень щодо стандартиза­ції у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів»;

• від 22 вересня 2004 р. № 1243 «Про Порядок прийняття в експлуатацію за­кінчених будівництвом об'єктів»;

• Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2005 р. № 668;

• від 18.10.2006 р. № 1434 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію»;

• Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затв. поста­новою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 р. № 1434;

• Положення про Міністерство регіонального розвитку та будівництва Украї­ни, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 р. № 750

• Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та про­ведення їх державної експертизи, затв. постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 31 жовтня 2007 р. № 1269

• та ін.

V. Відомчі нормативно-правові акти:

• спільний наказ Державного комітету України з питань регуляторної полі­тики та підприємництва і Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 112/182 від 13.09.2001 р. «Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих кон­струкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж)»;

• спільний наказ Державного комітету України з питань технічного регулю­вання та споживчої політики і Державного комітету України з будівництва та архітектури від 24.02.2003 р. № 27/12 «Про затвердження Порядку ви­дання та розповсюдження нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів»;

• наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 16.07.2003 р. № 112 «Про затвердження Порядку розгляду Держбудом України інвестиційних програм і проектів будівництва, які затверджуються Кабінетом Міністрів України»;

• Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та сис­тем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів, затв. наказом Держав­ного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій 01.09.2004 № 99/33; • таін.

У системі будівельного законодавства велика питома вага належить техніко-економічним нормам, що містяться в будівельних нормах, і правилах (державних, відомчих, регіональних), стандартах (державних, відомчих), тех­нічних умовах:

Державні будівельні норми (ДБН) - розробляються на продукцію, процеси і послуги в галузі містобудування (вишукування, проектування, зведення, рекон­струкції, планування і забудови населених пунктів і територій), а також у галу­зі організації, технології, управління й економіки будівництва; затверджуються Мінрегіонбудом України.

Відомчі будівельні норми (ВБН) - розробляються заінтересованими відом­ствами за погодженням з Мінрегіонбудом України, у разі відсутності ДБН, а також необхідності встановлення вимог, що перевищують або доповнюють вимоги ДБН, з урахуванням специфіки діяльності організацій та підприємств цього відомства.

Регіональні будівельні норми (РБН) - містять регіональні правила забудо­ви населених пунктів і територій; розробляються місцевими державними адміні­страціями за погодженням з Мінрегіонбудом України.

Державні стандарти (ДСТ) встановлюють організаційно-методичні та загаль-нотехнічні вимоги до об'єктів інвестування, в тому числі будівництва і промисло­вості продукції будівельного призначення, забезпечуючи їх розробку, виробни­цтво (виготовлення) та експлуатацію (використання); затверджуються відповід­ним господарським міністерством, відомством, а у сфері будівництва - Мінрегі­онбудом України.

Технічні умови (ТУ) встановлюють вимоги до конкретних видів промислової продукції будівельного та іншого призначення, її використання, пакування, мар­кування, приймання, контролю та випробування, транспортування та зберігання; затверджуються заінтересованими організаціями за погодженням з Мінрегіонбу­дом України.

Значну роль відіграють і рекомендаційні акти, що орієнтують учасників від­носин на оптимальну і бажану для суспільства поведінку у сфері капітального бу­дівництва. Прикладом таких актів є, зокрема, Положення про підрядні контракти в будівництві України, затверджене науково-технічною радою Мінбудархітекту-ри України (протокол від 15.12.1993 р. № 9), що містить положення щодо порядку укладання, змісту та виконання таких договорів.