4. Державне регулювання відносин у сфері капітального будівництва
Забезпечення врахування публічних інтересів (суспільства в цілому, держави, територіальних громад, економічної конкуренції) та типових приватних інтересів учасників цих відносин (якщо ці інтереси є законними) здійснюється державою як організатором господарського життя в країні. Держава при цьому використовує різні форми і засоби. Як і в інших сферах економіки держава використовує такі форми управління у сфері капітального будівництва:
нормативне регулювання;
планування (насамперед щодо (1) діяльності суб'єктів господарських відносин, які функціонують на державній формі власності або контролюються державою в особі уповноважених органів, та/або (2) фінансування інвестиційних проектів будівництва за рахунок державних коштів, кредитів, отриманих під гарантію Уряду України);
управління поточними справами у сфері капітального будівництва (ліцензування; надання дозволів, пов'язаних з будівництвом об'єктів; забезпечення державної експертизи інвестиційних проектів будівництва та ін.);
контроль за дотриманням учасниками інвестиційної діяльності встановлених державою вимог у сфері капітального будівництва.
Нормативне регулювання здійснюється органами, що мають на це відповідні повноваження: Верховною Радою України - шляхом прийняття законів та постанов; Президентом України - переважно у формі указів щодо визначення напрямів інвестиційної політики на певний період; Кабінетом Міністрів України - прийняттям постанов, що регулюють на підставі відповідних законів певний вид відносин у сфері капітального будівництва; уповноважені органи держави (Мінрегіонбуд, зокрема) - у формі відомчого регулювання в межах наданих їм повноважень; органи місцевого самоврядування - відповідно до делегованих державою повноважень у цій сфері; місцеві державні адміністрації - згідно з своєю компетенцією, що визначається відповідними актами законодавства (система будівельного законодавства розглядатиметься в наступному параграфі).
Планування (щодо згаданих випадків) здійснюється Урядом України, органами державної влади та управління АР Крим, господарськими міністерствами/відомствами, державними господарськими об'єднаннями відповідно до Закону від 21.12.2006 р. «Про Кабінет Міністрів України» (статті 2,21), Закону від 21.09.2006 р. «Про управління об'єктами державної власності» (статті 5, 6, 9), Закону від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність» (статті 12-14), Закону від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування» (статті 7-15) та ін.
Управління поточними справами у сфері капітального будівництва значною мірою забезпечує Міністерство регіонального розвитку та будівництва України (Мінрегіонбуд1). Відповідно до затв.го постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 р. № 750 Положення про це Міністерство, Мінрегіонбуд є центральним органом виконавчої влади, спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України;
• основними завданнями Мінрегіонбуду у сфері капітального будівництва є:
участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування, архітектури та промисловості будівельних матеріалів;
управління, координація діяльності та регулювання у зазначеній сфері;
технічне регулювання у сфері будівництва, містобудування, промисловості будівельних матеріалів;
• Мінрегіонбуд відповідно до покладених на нього завдань:
розробляє і подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо формування державної політики у сфері будівництва, містобудування, архітектури та промисловості будівельних матеріалів;
бере в установленому порядку участь у розробленні Програми діяльності Кабінету Міністрів України, проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, Державного бюджету України на відповідний рік, забезпечує розроблення та виконання інших державних і галузевих програм;
розробляє та подає в установленому порядку проекти нормативно-правових актів у сфері будівництва, містобудування, архітектури та промисловості будівельних матеріалів, захисту навколишнього природного середовища під час будівництва;
розробляє і затверджує у межах своїх повноважень державні стандарти, норми і правила;
забезпечує проведення та здійснює в межах своїх повноважень координацію наукових досліджень (науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт) у сфері будівництва, містобудування, архітектури та промисловості будівельних матеріалів (в тому числі з питань нормування, стандартизації, метрології, кодифікації та каталогізації, підтвердження відповідності), а також з питань збереження історичних ареалів та традиційного характеру середовища населених місць, пам'яток архітектури і містобудування;
вживає заходів для реалізації Генеральної схеми планування території України, підвищення архітектурно-планувального та інженерно-технічного рівня забудови і благоустрою, розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів;
розробляє та затверджує типові регіональні правила забудови, погоджує регіональні правила забудови Автономної Республіки Крим, областей, організовує проведення експертизи схем планування територій (крім схем планування територій районів), генеральних планів міст Києва, Севастополя та обласних центрів;
визначає методологію проектування об'єктів житлово-цивільного призначення та промислових об'єктів, інженерних споруд, систем інженерного обладнання будинків і споруд, а також реконструкції та пристосування об'єктів для інших цілей;
визначає порядок розроблення і затвердження містобудівної документації, проектів будівництва об'єктів містобудування та порядок організації і проведення їх експериментального будівництва;
організовує роботу з проведення професійної атестації виконавців робіт, пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури;
здійснює нормативно-методичне забезпечення проектування, будівництва та експлуатації об'єктів у складних інженерно-геологічних умовах, а також розроблення та вдосконалення методів і засобів інженерного захисту територій, будівель та споруд від впливу небезпечних процесів техногенного і природного характеру;
забезпечує у межах своїх повноважень нормативне, науково-технічне та експертне супроводження будівельних робіт на об'єкті «Укриття» та інших об'єктах Чорнобильської АЕС;
здійснює архітектурно-будівельний контроль, державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій;
організовує роботу, пов'язану із збереженням, охороною, обліком, використанням і реставрацією пам'яток архітектури і містобудування, а також районів історичної забудови;
бере участь у роботі, пов'язаній з включенням об'єктів архітектури і містобудування, садово-паркового і монументального мистецтва, а також ландшафтних пам'яток до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
здійснює відповідно до законодавства контроль за виконанням робіт, пов'язаних з дослідженням, консервацією, реабілітацією, реставрацією, ремонтом і музеєфікацією пам'яток архітектури і містобудування;
бере участь у підготовці об'єктів культурної спадщини для включення до Списку всесвітньої спадщини;
розробляє і подає в установленому порядку пропозиції щодо призначення органів з оцінки відповідності для проведення робіт з підтвердження відповідності у сфері будівництва, містобудування та промисловості будівельних матеріалів;
установлює відповідно до законодавства порядок визнання результатів випробувань, в тому числі нових матеріалів;
забезпечує проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм, проектів будівництва та експертизи містобудівної документації;
визначає порядок підтвердження придатності нових будівельних виробів для застосування в будівництві, організовує його виконання та видає технічне свідоцтво;
здійснює контроль за дотриманням учасниками інвестиційної діяльності у будівництві вимог нормативних документів з обчислення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій;
готує за дорученням Кабінету Міністрів України експертні висновки стосовно технічних рішень і вартісних показників, що підтверджують необхідність робіт, які планується проводити за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету;
здійснює нормативно-методичне забезпечення ведення містобудівних кадастрів населених пунктів;
контролює відповідно до законодавства діяльність державних будівельних корпорацій;
здійснює нормативно-методичне забезпечення діяльності підконтрольних та підзвітних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
вживає заходів щодо розвитку економічної конкуренції;
здійснює згідно із законодавством ліцензування відповідних видів господарської діяльності та контроль за дотриманням ліцензійних умов;
організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників сфери будівництва;
здійснює відповідно до законодавства управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;
здійснює в межах своїх повноважень контроль за станом охорони праці на підприємствах, що належать до сфери його управління;
виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.
• Мінрегіонбуд видає у межах своїх повноважень та відповідно до законодавства накази, організовує і контролює їх виконання; нормативно-правові акти Мінрегіонбуду підлягають реєстрації в порядку, встановленому законодавством; Мінрегіонбуд у разі потреби видає разом з іншими центральними органами виконавчої влади спільні акти.
Одним із засобів державного регулювання, що охоплюється поняттям управління поточними справами як форми державного регулювання, є державна експертиза інвестиційних проектів будівництва.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 8 та ст.. 12 Закону «Про інвестиційну діяльність» інвестор зобов'язаний одержати позитивний комплексний висновок державної експертизи щодо додержання в інвестиційних програмах та проектах будівництва діючих нормативів з питань санітарного і епідемічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог, за винятком об'єктів цивільного та виробничого призначення, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов'язковим (будівництво житла за проектами повторного застосування, крім об'єктів умовною висотою більше 73,5 м, при незмінності архітектурно-планувальних, конструктивних та технічних рішень та будинків і споруд І і II категорій складності на непідроблювальних територіях із інженерно-геологічними умовами І категорії складності для їх ремонту та технічного переоснащення; об'єкти виробничого призначення за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України).
Програми і проекти будівництва незалежно від джерел фінансування підлягають обов'язковій комплексній державній експертизі (за винятком проектів будівництва об'єктів, для затвердження яких згідно із законодавством висновок комплексної державної експертизи необов'язковий) відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1269 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи.
У процесі комплексної державної експертизи визначається стан додержання в програмах і проектах будівництва нормативів з питань міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідемічного благополуччя населення, охорони праці, енергозбереження та енергоефективності і пожежної безпеки, а також виконання архітектурних вимог. Відповідні висновки є складовими частинами висновку комплексної державної експертизи.
За програмами і проектами, що реалізуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій, комплексна державна експертиза проводиться у повному обсязі відповідно до статті 15 Закону України «Про інвестиційну діяльність». Експертиза економічної частини проектів, що реалізуються за рахунок інших джерел, проводиться за рішенням інвестора (замовника).
Програми і проекти будівництва об'єктів, що становлять техногенну, підвищену екологічну, ядерну та радіаційну небезпеку, підлягають також експертизі з питань охорони навколишнього природного середовища, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки (відповідні висновки є складовими частинами висновку комплексної державної експертизи). Перелік зазначених об'єктів затверджує Кабінет Міністрів України.
За усіма програмами і проектами, що затверджує Кабінет Міністрів України, проведення комплексної державної експертизи забезпечується Центральною службою Укрдержбудекспертизи Мінрегіонбуду (Центральна служба), іншими проектами - також її місцевими підрозділами.
Правила проведення комплексної державної експертизи програм і проектів затверджує Мінрегіонбуд за погодженням з центральними органами виконавчої влади, до повноважень яких належить проведення такої експертизи.
Проведення комплексної державної експертизи здійснюється на договірних засадах. Інвестор (замовник) повинен подати Центральній службі Укрдер-жекспертизи або її місцевому підрозділу документацію, передбачену державними будівельними нормами.
Вартість проведення комплексної державної експертизи програм у повному обсязі визначається у розмірі, що не перевищує 10 відсотків вартості розроблення програми. Порядок визначення вартості комплексної державної експертизи проектів встановлює Кабінет Міністрів України.
Загальний строк проведення комплексної державної експертизи не повинен перевищувати 45 календарних днів, з них 40 днів - підготовка висновків за окремими напрямами (міцність, надійність, довговічність будинків і споруд, архітектурні вимоги, санітарне та епідемічне благополуччя населення, охорона праці та охорона навколишнього природного середовища (щодо об'єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку), енергозбереження, пожежна та техногенна безпека тощо). У випадках, передбачених Законом України «Про екологічну експертизу», загальний строк проведення комплексної державної експертизи встановлюється до 120 календарних днів. Висновок комплексної державної експертизи може бути:
позитивним (рекомендація до затвердження програми чи проекту будівництва із зазначенням відповідних техніко-економічних показників); такий висновок затверджується керівником Центральної служби Укрдержекспертизи або її місцевого підрозділу та є чинним протягом строку дії технічних умов та архітектурно-планувального завдання;
негативним (зауваження щодо доопрацювання програми чи проекту будівництва або обґрунтування щодо неможливості реалізації).
Програми і проекти (за винятком проектів, для затвердження яких комплексний висновок державної експертизи необов'язковий) на підставі позитивного комплексного висновку Укрдержбудекспертизи Мінрегіонбуду або її місцевого підрозділу затверджуються (перезатверджуються) інвестором або уповноваженим ним органом (особою).
Проекти, що реалізуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності (крім випадків, передбачених актами законодавства), мають затверджуватися:
• Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а також інших органів державної влади - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше та об'єктів, які реалізуються із залученням іноземних кредитів, що надані під гарантію Кабінету Міністрів України (Кабінет Міністрів України може делегувати зазначеним органам право затверджувати проекти будівництва загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше на підставі обґрунтованого подання, погодженого з Мінекономіки, Мінфіном, Держінвестицій, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади);
центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями та іншими органами державної влади - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю від ЗО до 100 млн. гривень;
підприємствами, установами та організаціями державної форми власності - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до ЗО млн. гривень.
Проекти, які в повному обсязі фінансуються за рахунок інших джерел, затверджуються у порядку, що визначається інвесторами (замовниками).
Контроль за дотриманням вимог будівельного законодавства здійснює Мін-буд України, вищезгадані органи ліцензування щодо будівельних робіт, Державна архітектурно-будівельна інспекція та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі - інспекції Д АБК) у складі органів містобудування і архітектури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування, районах (діють на підставі: Закону від 14.10.1994 р. «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»; Положення про Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 р. № 1725; Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності, затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 112/182 від 13.09.2001 р.; Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 225; Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 р. № 1434, та ін.).
Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію:
Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується.
основні завдання Держархбудінспекції: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва; здійснення державного нагляду і контролю у сфері архітектури та будівництва (далі -архітектурно-будівельний контроль).
Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань:
1) розробляє і подає на розгляд Мінрегіонбуду: пропозиції щодо формування державної політики у сфері архітектури та будівництва, вдосконалення законодавства з питань здійснення архітектурно-будівельного контролю; проекти нормативно-правових актів з питань здійснення архітектурно-будівельного контролю;
організовує та забезпечує виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції;
розробляє та затверджує організаційно-методичні документи з питань здійснення архітектурно-будівельного контролю, інших питань, що належать до її компетенції, організовує та забезпечує їх виконання;
здійснює методичне та нормативне забезпечення діяльності інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю у складі органів містобудування і архітектури в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування;
видає в установленому порядку дозвіл на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об'єктів (далі - будівельні роботи), реєструє об'єкти, на яких виконуються такі роботи (далі - об'єкти будівництва);
бере участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві;
проводить перевірку: відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням; своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, паспортів, сертифікатів та іншої документації; наявності у виконавця будівельних робіт у передбачених законодавством випадках сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції; додержання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
розглядає питання про правопорушення у сфері містобудування з прийняттям відповідних рішень;
здійснює методичне забезпечення діяльності служб контролю будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції;
проводить аналіз та узагальнення результатів контролю за якістю виконаних будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, розробляє та подає відповідним органам пропозиції щодо вдосконалення державних стандартів, будівельних норм і правил;
здійснює у передбачених законодавством випадках контроль за дотриманням сторонами зобов'язань за договором підряду на виконання будівельних робіт, проводить аналіз і узагальнення результатів контролю та інформує про них Мінрегіонбуд;
забезпечує вивчення і впровадження у практику досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки з питань архітектурно-будівельного контролю;
провадить інформаційну діяльність, забезпечує висвітлення актуальних проблем архітектурно-будівельного контролю в засобах масової інформації;
• Держархбудінспекція має право:
1) в установлених законодавством випадках проводити перевірку об'єктів будівництва і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форми власності щодо додержання вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції;
одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;
скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції;
залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;
давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушення вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів; вносити замовникам пропозиції щодо припинення фінансування об'єктів будівництва на період до усунення виявлених у результаті здійснення архітектурно-будівельного контролю недоліків;
залучати незалежних експертів і спеціалізовані організації для проведення перевірок і підготовки висновків з питань, що належать до їх компетенції;
вимагати у випадках, визначених законодавством, від замовників, підрядників, підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомок і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
одержувати від замовників, проектних та будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, нормативно-технічну, проектну та іншу документацію, необхідну для виконання покладених на них функцій;
зупиняти будівельні роботи, що не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або проводяться без дозволу на їх виконання, а також виробництво і застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням вимог державних стандартів; одержувати від замовників, проектних та будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, письмові пояснення щодо причини допущення порушень;
вносити органам ліцензування пропозиції щодо анулювання в суб'єктів господарювання, які допускають порушення вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, ліцензії на право провадження певних видів господарської діяльності у будівництві;
одержувати від замовників, будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а також органів держав статистики дані про введення в дію основних фондів, реалізацію готової продукції;
повідомляти органи державної статистики про факти порушення встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також про реалізацію будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають вимогам державних стандартів;
скасовувати рішення, прийняті інспекціями з порушенням норм законодавства;
складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування і накладати штрафи відповідно до законодавства;
передавати до органів прокуратури, органів дізнання і досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину.
Відповідно до Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затв.го постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 225:
Державний архітектурно-будівельний контроль (ДАБК) - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів (далі - затверджені проектні рішення), місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
державний архітектурно-будівельний контроль (ДАБК) здійснюють: (1) Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) - урядовий орган державного управління у складі Мінрегіонбуду та (2) інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у складі органів містобудування і архітектури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування, районах;
інспекції ДАБК виконують такі основні функції:
видача забудовникам дозволів на виконання робіт з будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту (далі - будівельні роботи), реєстрація об'єктів, на яких виконуються ці роботи, у порядку, встановленому Мінрегіонбудом;
реєстрація відповідальних інженерно-технічних працівників будівельних, ремонтно-будівельних, реставраційних, проектних організацій та організацій-замовників, які здійснюють безпосередньо керівництво будівельними роботами, технічний і авторський нагляд;
участь у встановленому порядку в роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві;
здійснення вибіркової перевірки: а) відповідності розміщення об'єктів, виконання будівельних робіт, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, а також місцевим правилам забудови населених пунктів; б) своєчасності та якості виконання учасниками будівництва передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення необхідної виконавчої документації; в) наявності сертифікатів на будівельну продукцію;
розгляд справ про правопорушення у сфері містобудування і прийняття відповідних рішень;
здійснення методичного забезпечення діяльності відомчих служб контролю якості будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції;
аналіз та узагальнення матеріалів контролю за якістю забудови територій і населених пунктів, будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, підготовка пропозицій відповідним органам про вдосконалення державних стандартів, норм і правил;
контроль за дотриманням сторонами договору підряду про виконання робіт на будівництві об'єктів договірних зобов'язань і вимог, передбачених Законом України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів», аналіз, узагальнення результатів контролю та інформування Мінрегіонбуду про результати контролю.
• інспекціям ДАБК надається право: а) безперешкодного доступу посадових осіб на будівництво об'єктів і підприємства, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форм власності; б) давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, вносити замовникам пропозиції про припинення фінансування об'єктів до усунення виявлених недоліків; в) залучати на договірних умовах незалежних експертів, спеціалізовані організації для проведення перевірок і підготовки висновків з питань, що входять до їх компетенції; г) вимагати в необхідних випадках від замовників, підрядників, виробників будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомок і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; д) одержувати від замовників, проектних і будівельних організацій, підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, нормативно-технічну, проектну та іншу документацію, необхідну для виконання покладених на них функцій; е) зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або здійснюються без дозволу на їх виконання, а також виробництво і застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів; є) вносити подання відповідним органам про анулювання або призупинення дії ліцензій на право здійснення спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві суб'єктами, які допускають грубі порушення законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів; ж) безплатно одержувати від замовників, будівельних організацій, підприємств, що виробляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а також органів державної статистики звітні дані про введення в дію основних фондів, реалізацію готової продукції; з) повідомляти органи державної статистики про факти порушень встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів для виключення їх із числа введених у дію, а також про реалізацію будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають вимогам державних стандартів, для виключення їх із звітності; и) складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування та накладати штрафи відповідно до чинного законодавства;
• інспекції ДАБК у своїй діяльності взаємодіють з іншими спеціально уповноваженими державними органами, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, охорони праці та інших вимог у сфері містобудування. Функцію контролю за якістю будівництва виконують також державні приймальні комісії, а також місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування (їх виконкоми місцевої ради за місцем розташування об'єкта), які діють відповідно до затв.го постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1243 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Цей нормативно-правовий акт (Порядок) визначає основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва (в тому числі розташовані на території України об'єкти, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних та фізичних осіб), передбачаючи:
зміст встановлених цим Порядком процедур - підтвердження державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж і споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування;
визначення особливості підтвердження готовності до експлуатації закінчених будівництвом (1) об'єктів із специфічними умовами експлуатації - відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з Мінрегіонбудом (з урахуванням вимог зазначеного Порядку), (2) об'єктів, які розташовані на території іноземних держав і є власністю України, - МЗС за погодженням з Мінрегіонбудом з урахуванням вимог законодавства держави місцезнаходження особливостей, а якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у зазначеному Порядку, застосовуються правила міжнародних договорів України;
- дві процедури прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів: (а) в один етап (як загальне правило) - державною приймальною комісією; (б) в два етапи - щодо об'єктів виробничого призначення з кількістю робочих місць понад 50 або вартістю понад 5 млн. грн., а також об'єктів житлово-громадського призначення НІ, IV і V категорій складності: 1 етап - попереднє прийняття таких об'єктів робочими комісіями (утворюється замовником не пізніше ніж у п'ятиденний строк після отримання ним письмового повідомлення від генерального підрядника про закінчення будівництвом об'єкта з проханням утворити робочу комісію; до складу робочої комісії включаються представники генерального підрядника, субпідрядної організації, генерального проектувальника (автор проекту), експлуатаційної організації, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду, державного пожежного нагляду, промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, державного енергетичного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, державної інспекції з енергозбереження та інших органів, що здійснюють державний нагляд відповідно до призначення об'єкта; робоча комісія повинна перевірити відповідність: архітектурних і конструктивних рішень закінченого будівництвом об'єкта затвердженому проекту, санітарним, протипожежним, радіаційним та екологічним вимогам і нормам, а також вимогам з охорони праці, промислової безпеки, нормативам щодо технічного стану електричних, теплових і тепловикористовувальних установок і мереж та енергозбереження; виконаних будівельно-монтажних робіт вимогам нормативної документації; результатів проведених індивідуальних і комплексних випробувань устаткування нормативним показникам; виробничої документації нормативним вимогам; 2 етап - прийняття в експлуатацію таких об'єктів (після усунення виявлених робочою комісією недоліків) державним приймальним комісіям, що утворюються, якщо об'єкти збудовано: а) із залученням коштів державного бюджету в розмірі ЗО млн грн. і більше або із залученням іноземних кредитів під гарантію Кабінету Міністрів України, а також у разі розташування об'єкта на території двох і більше областей (лінійні об'єкти, комплекси окремих споруд (будівель), що діють як єдине ціле, гідротехнічні, іригаційні системи, системи зв'язку, продуктопроводи тощо) - рішенням міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (відповідно до сфери управління), а у разі коли зазначені об'єкти розташовуються на території лише однієї області, - обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією; б) із залученням коштів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі 30 млн. грн. і більше - Радою міністрів Автономної Республіки Крим; в) із залученням коштів державного бюджету або республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі до 30 млн.. грн. або місцевих бюджетів, а також коштів інших джерел фінансування - відповідно обласною та районною держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради міста обласного значення; г) у разі коли закінчений будівництвом об'єкт розташовано на території двох і більше районів як єдине ціле, державну приймальну комісію утворює відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація; до складу державної приймальної комісії включаються представники: органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що утворив комісію; виконавчого комітету місцевої ради, на території якої розташовано закінчений будівництвом об'єкт; замовника; генерального підрядника; генерального проектувальника (автора проекту); експлуатаційної організації; інспекції державного архітектурно-будівельного контролю; органів державного санітарно-епідеміологічного та державного пожежного нагляду; у випадках, визначених законодавством, до складу державної приймальної комісії включаються також представник Мінприроди, Мінпраці, Держгірпромнагляду, Держенергонагляду, Держкоменергозбереження, Держатомрегулювання; для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом автомобільних доріг, комплексів та об'єктів дорожнього сервісу - представник державної автомобільної інспекції; головою державної приймальної комісії призначається представник органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що утворив комісію; строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта не може перевищувати ЗО днів; якщо вартість об'єкта становить або перевищує ЗО млн. грн., строк може бути продовжений, але не повинен перевищувати 60 днів); за результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за встановленою Мінрегіонбудом формою, який має бути підписаний всіма членами комісії і затверджений у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт (у разі відсутності підписів окремих членів комісії останні зобов'язані у письмовій формі подати голові комісії та органу, який вони представляють, обґрунтування своєї відмови; керівник зазначеного органу зобов'язаний взяти безпосередню участь у врегулюванні спірних питань та може підписати акт замість члена комісії, який відмовився від підпису); - датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію; у разі неготовності об'єкта до експлуатації державна приймальна комісія складає відповідний акт з висновками та обґрунтуваннями, на підставі якого орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що утворив комісію, надає замовнику рекомендації щодо усунення недоліків; для прийняття в експлуатацію зазначеного об'єкта державна приймальна комісія може бути утворена повторно лише після усунення виявлених недоліків, але не раніше ніж через ЗО днів після завершення роботи попередньої комісії; підписаний і затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є підставою для укладення договорів про постачання на цей об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів води, газу, тепла та електроенергії і включення даних про цей об'єкт до державної статистичної звітності.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- Тема 1. Господарська діяльність
- 2. Поняття, ознаки та принципи здійснення господарської діяльності
- 3. Види господарської діяльності
- Тема 2.
- 2. Державний рівень організації та управління господарською сферою країни
- 3. Особливості управління господарською діяльністю в державному та комунальному секторах економіки
- Тема 3. Господарські правовідносини
- 1. Поняття ознаки та види господарських правовідносин
- 2. Відмежування господарських відносин від інших видів правовідносин
- 3. Методи правового регулювання господарських відносин
- Тема 4. Господарське законодавство
- 1.Конституційні засади правопорядку в сфері господарювання
- 2. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства
- 3. Система господарського законодавства
- 4. Господарсько-правові норми: поняття та види
- 5. Питання вдосконалення господарського законодавства
- Тема 5. Поняття господарського права
- 1. Господарське право як галузь права
- 2. Господарське право як галузь правової науки
- 3. Господарське право як навчальна дисципліна
- Нормативно-правові акти
- Додаткова література
- Тема 6.
- 2. Основи правового статусу суб'єктів господарювання
- 3. Особливості правового статусу суб'єктів організаційно-господарських повноважень
- 4.Правове становище суб'єктів внутрішньогосподарських відносин
- Тема 7. Правове становище підприємств
- 1. Поняття підприємства та його основні ознаки
- 2. Види та організаційно-правові форми підприємств
- 3. Особливості правового становища окремих видів підприємств
- 3.1. Підприємства державної форми власності (державних комерційних і казенних підприємств)
- 3.2. Підприємства комунальної форми власності
- 3.3. Підприємства колективної власності. Виробничі кооперативи
- 3.4. Приватні підприємства
- 3.5. Підприємства з іноземними інвестиціями та іноземні підприємства
- 3.6. Орендні підприємства
- Тема 8. Правове становище господарських товариств
- 1.Поняття та характерні риси господарських товариств
- 2. Класифікація господарських товариств
- 3. Форми господарських товариств
- 3.1. Повне товариство
- 3.2. Командитне товариство
- 3.3. Акціонерне товариство
- 3.4. Товариство з обмеженою відповідальністю
- 3.5. Товариство з додатковою відповідальністю
- Тема 9.
- 2. Кредитні спілки у сфері господарювання
- 3. Особисте селянське господарство
- 4. Благодійні та інші неприбуткові організації
- Тема 10.
- Правове становище окремих видів
- Суб'єктів організаційно-господарських
- Повноважень
- Господарські об'єднання: поняття, види, особливості правового становища
- Промислово-фінансові групи як особливий різновид господарського об'єднання
- 3. Правовий статус холдингових компаній
- 4.Кабінет Міністрів України як суб'єкт організаційно-господарських повноважень
- Визначає порядок:
- 5. Господарські міністерства/відомства як органи господарського управління
- 6. Організаційно-господарські повноваження фдму
- Контрольні запитання
- Нормативні акти
- Додаткова література
- Тема 11.
- 2. Право власності — основне речове право у сфері господарювання
- 3. Похідні від права власності правові титули майна суб'єктів господарювання
- Тема 12. Особливості правового режиму окремих категорій майна у сфері господарювання
- Загальні тенденції правового регулювання відносин власності у сфері економіки
- 2. Особливості правового режиму публічних форм власності
- 2.1. Право державної власності на засоби виробництва: поняття, зміст, правові форми реалізації
- 2.2. Право комунальної власності на засоби виробництва та правові форми його реалізації
- 2.3. Правові засади приватизації державного та комунального майна
- 4. Постанов Кабінету Міністрів України:
- Відомчих нормативних актів:
- 3. Право приватно-колективної власності
- 3.1. Право колективної власності на засоби виробництва та форми його реалізації
- 3.2. Право приватної власності на засоби виробництва та форми його реалізації
- 4.Використання природних ресурсів у сфері господарювання
- 5. Використання прав інтелектуальної власності у сфері господарювання
- 6. Поняття та загальні засади здійснення корпоративних прав
- 7. Правовий режим цінних паперів у господарській діяльності
- Контрольні запитання
- Нормативні акти
- Додаткова література
- Тема 13. Зобов'язальні відносини у сфері господарювання
- 2. Види господарських зобов'язань
- 3. Виконання господарських зобов'язань
- 4. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
- 5. Припинення господарських зобов'язань
- Тема 14. Господарські договори
- 1. Поняття та ознаки господарського договору
- 2. Функції господарського договору
- 3. Класифікація господарських договорів
- 4. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів
- 5. Зміст господарського договору
- 6. Форма господарського договору
- 7.Забезпечення належного виконання господарських договорів
- Тема 15. Окремі види господарських договорів
- 1. Договори на реалізацію майна
- 1.2. Договір поставки
- 1.3. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- 1.4. Договір міни (бартеру)
- 1.5. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- 2. Договори на користування чужим майном (договір оренди, договір лізингу)
- 3. Підрядні договори
- 3.1. Договір підряду на капітальне будівництво
- III. Істотні умови договору:
- 4) Прав та обов'язків сторін:
- 4.1.1. Замовник має право:
- 4.2.1. Підрядник має право:
- 4 2.2. Підрядник зобов'язаний:
- 6) Умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва:
- 7) Порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами:
- 8) Порядок залучення субпідрядників:
- 10) Порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів:
- 11) Джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта):
- 12) Порядок розрахунків за виконані роботи:
- 13) Порядок приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва):
- 14) Гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків:
- 15) Відповідальність сторін за порушення умов договору підряду:
- 16) Порядок врегулювання спорів;
- 17) Порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання;
- 18) Особливості укладення та виконання договорів підряду за участю іноземних суб'єктів господарювання:
- 3.2. Договір підряду на проведення проектних і дослід жувальних робіт
- 4. Транспортні договори
- 4.1. Поняття та види транспортних договорів
- 4.2. Транспортне законодавство
- 4.3. Учасники договірних відносин у сфері транспорту
- 4.4. Договір на перевезення вантажів
- 4.5. Транспортні договори про надання інших видів транспортних послуг або комплексу послуг
- Контрольні запитання
- Нормативні акти
- Додаткова література
- Розділ V. Відповідальність у господарських правовідносинах
- Тема 16. Господарсько-правова відповідальність
- 1. Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності
- 2. Види господарсько-правової відповідальності
- 3. Функції та підстави господарсько-правової відповідальності
- 4. Принципи, межі та строки застосування господарсько-правової відповідальності
- 5. Форми господарсько-правової відповідальності
- Контрольні запитання
- Нормативні акти
- Додаткова література
- Тема 17.
- 2. Поняття недобросовісної конкуренції та монополістичних порушень
- 3. Правові засади державного регулювання економічної конкуренції
- 4. Відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства
- Контрольні запитання
- Нормативні акти
- Додаткова література:
- Тема 18.
- 2. Сторони в справі про банкрутство
- 3. Стадії провадження справи про банкрутство
- Тема 19. Судові процедури, що застосовуються до боржника в процесі провадження у справі про банкрутство
- 1. Поняття судових процедур, що застосовуються до боржника в процесі провадження справи про банкрутство
- 2. Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство
- 3. Санація боржника як судова процедура у справі про банкрутство
- 4. Мирова угода як судова процедура у справі про банкрутство
- 5. Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство
- Контрольні запитання
- Нормативні акти
- Додаткова література
- Тема 20.
- 2. Класифікація господарських відносин за різними критеріями
- 3. Принципи врахування специфіки господарювання в процесі правового регулювання
- Контрольні запитання
- Тема 21. Правове регулювання біржової діяльності
- 1. Поняття, ознаки та види бірж
- 2. Правове становище товарної біржі
- 3. Особливості правового становища фондової біржі
- IV. Вимоги до статуту та внутрішніх документів фб:
- V. Основні засади організації та проведення біржових торгів:
- VII. Допуск членів фондової біржі та інших осіб до біржових торгів:
- VIII. Котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу:
- X. Розв'язання спорів між членами фб та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством:
- XI. Накладення санкцій за порушення правил фб:
- XII. Вимоги до проведення заходів з фінансового моніторингу:
- Контрольні запитання
- Тема 22. Правове регулювання комерційного посередництва (агентських відносин) у сфері господарювання
- 1. Поняття та ознаки комерційного посередництва як різновиду господарської діяльності
- 2. Система нормативно-правових актів, що регулюють агентські відносини у сфері господарювання
- 3. Агентський договір
- Контрольні запитання
- Тема 23. Правове регулювання капітального будівництва
- 1. Поняття і види капітального будівництва
- 2. Способи та стадії капітального будівництва
- 3. Правовідносини з капітального будівництва
- 4. Державне регулювання відносин у сфері капітального будівництва
- 5. Будівельне законодавство
- 6. Відповідальність за правопорушення у сфері капітального будівництва
- Контрольні запитання
- Тема 24. Правове забезпечення інноваційної діяльності
- 1. Поняття інновацій та інноваційної діяльності
- 2. Система законодавства про інноваційну діяльність
- 3. Інноваційні правовідносини
- 4. Заходи щодо стимулювання інноваційної діяльності
- Контрольні запитання
- Тема 25. Правове регулювання фінансової діяльності
- 1. Поняття та види фінансової діяльності
- 2. Банківська діяльність
- 3. Страхування
- 4. Посередництво у здійсненні операцій з цінними паперами
- 5. Аудит
- Контрольні запитання
- Тема 26. Особливості правового регулювання комерційної концесії
- 1. Поняття комерційної концесії та комерційної субконцесії
- 2. Система актів законодавства про комерційну концесію
- 3. Договір комерційної концесії за українським законодавством
- Контрольні запитання
- Тема 27. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- 1. Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності
- 2. Система нормативно-правових актів про зовнішньоекономічну діяльність
- 3. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
- 4. Правовий режим зовнішньоекономічної діяльності
- 5. Зовнішньоекономічний договір
- Контрольні запитання
- Тема 28. Правовий режим іноземного інвестування
- 1. Законодавство про режим іноземного інвестування в Україні
- 2. Поняття та види іноземних інвестицій
- 3. Об'єкти та суб'єкти іноземного інвестування
- 4. Форми здійснення іноземних інвестицій
- 4.1. Корпоративна форма іноземного інвестування
- 4.2. Договірна форма іноземного інвестування
- Контрольні запитання
- Тема 29. Спеціальні режими господарювання
- 1. Правовий режим спеціальних (вільних) економічних зон
- 1.1. Поняття та види спеціальних (вільних) економічних зон
- 1.2. Система нормативно-правових актів про спеціальні (вільні) економічні зони
- 1.3. Порядок створення та ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон
- 1.4. Управління спеціальними (вільними) економічними зонами
- 1.5. Особливості правового регулювання господарювання у спеціальних (вільних) економічних зонах
- 2. Правовий режим концесійної діяльності
- 3. Інші види спеціальних режимів господарювання
- Контрольні запитання
- Нормативно-правові акти
- Відомчі нормативно-правові акти
- Додаткова література
- Список скорочень
- Тема 8. Правове становище господарських товариств…………………131
- Тема 9. Правове становище індивідуальних підприємців та інших суб'єктів господарювання (учасників господарських відносин)……158
- Тема 10. Правове становище окремих видів суб'єктів організаційно-господарських повноважень……………………………………………….170
- Тема 11. Загальні засади майнових відносин у сфері господарювання……………………………..………………………………221
- Тема 12. Особливості правового режиму окремих категорій майна у сфері господарювання………………………………………………………235
- Тема 13. Зобов'язальні відносини у сфері господарювання……………316
- Тема 14. Господарські договори…………………………………………...330
- Тема 15. Окремі види господарських договорів………………………....354
- Тема 16. Господарсько-правова відповідальність……………………....479
- Тема 17. Правове регулювання економічної конкуренції……………...526
- Тема 18. Банкрутство як правовий механізм регулювання підприємницької діяльності………………………………………………..575
- Тема 19. Судові процедури, що застосовуються до боржника в процесі
- Оксана Мар'янівна Вінник господарське право Навчальний посібник
- 04210, М. Київ, а/с 112. Тел. (044) 223-15-25, 223-15-30 e-mail: alerta@ukr.Net Свідоцтво: дк № 788 від 29.01.2002.
- 04210, М. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 8, корпус 8, оф. 1. Тел./факс (044) 581-21-38, 331-91-53. E-mail: knt2003@ukr.Net
- 04176, М. Київ, вул. Електриків, 23. Тел./факс (044) 425-01-34, тел. 451-65-95, 425-04-47, 425-20-63, 8-800-501-68-00 (безкоштовно в межах України) e-mail: office@uabook.Com, сайт: www.Cul.Com.Ua