7. Правовий режим цінних паперів у господарській діяльності

Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Правовий режим цінних паперів визначається такими нормативно-правовими

актами:

кодексами:

Господарським кодексом України, який містить окрему главу - гл. 17 «Цінні папери у господарській діяльності», в якій визначаються: поняття та види цінних паперів (ст. 163), умови і порядок випуску цінних паперів суб'єктами господарю­вання (ст. 164), основні засади придбання цінних паперів суб'єктами господарю­вання (ст. 165), державне регулювання ринку цінних паперів);

Цивільним кодексом України, в якому також є окрема глава - гл. 14 «Цінні па­пери»: у ст. 194 закріплено поняття цінного паперу, ст. 195 визначає групи та види цінних паперів, у ст. 196 встановлюються вимоги до цінних паперів, ст. 197 міс­тить положення про порядок передання прав за цінними паперами, ст. 198 - про виконання за цінними паперами;

законами:

від 19.09.1991 р. «Про господарські товариства»: регулює низку питань, пов'язаних з випуском акцій при створенні акціонерного товариства, зміні його статутного фонду та ін.;

від 04.03.1992 р. «Про приватизацію державного майна» (в редакції Закону від 19.02.1997 р.): визначає акції як один з видів об'єктів приватизації та застосуван­ня акціонування (перетворення державних унітарних підприємств на відкриті ак­ціонерні товариства та продаж акцій таких товариств відповідно до затверджених планів приватизації) основним способом приватизації;

від 30.10.1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Укра­їні»: визначає мету державного регулювання ринку цінних паперів (ст. 2); види професійної діяльності на ринку цінних паперів та основні засади її ліцензування, в тому числі граничний термін прийняття рішення про ліцензування або відмови у наданні ліцензії - ЗО днів (ст. 4), органи, що здійснюють державне регулювання ринку цінних паперів (ст. 5), основи правового статусу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в тому числі здійснення нею в межах своєї компетен­ції нормативного регулювання на ринку цінних паперів (статті 6-10), відповідаль­ність за правопорушення на ринку цінних паперів (статті 11-15); повноваження саморегулівних організацій у сфері регулювання ринку цінних паперів (ст. 17);

від 10.12.1997 р. «Про Національну депозитарну систему та особливості елек­тронного обігу цінних паперів в Україні»: визначає основні засади функціонуван­ня Національної депозитарної системи, в тому числі її структуру (ст. 2), учасників (статті 10-12); форми випуску цінних паперів (ст. 4), порядок переходу права влас­ності на цінні папери (ст. 5), види депозитарної діяльності (ст. 6), порядок збері­ганні та обслуговування обігу цінних паперів (ст. 7), кліринг та розрахунки (ст. 7), ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (ст. 9); особливості електро­нного обігу цінних паперів (статті 13-14); основні засади щодо регулювання діяль­ності Національної депозитарної системи, в тому числі ліцензування депозитарної діяльності (ст. 15), обліку цінних паперів (ст. 16), обмеження щодо участі прямих учасників Національної депозитарної системи та державних органів, що здійсню­ють за нею контроль, у професійній діяльності на ринку цінних паперів (ст. 18); від 15.03.2001 р. «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора­тивні інвестиційні фонди)»: визначає поняття, види та типи інститутів спільного інвестування/ІСІ (ст. 4), основи правового статусу корпоративного інвестиційно­го фонду та його специфіку як відкритого акціонерного товариства, що спеціалізу­ється на спільному інвестуванні як виключній діяльності (статті 7-21); особливос­ті правового становища пайового інвестиційного фонду як договірного інституту спільного інвестування без прав юридичної особи (статті 22-28); порядок управ­ління активами ICI за допомогою компанії з управління активами, яка має відпо­відати встановленим вимогам (статті 29-33); склад і структуру активів ICI (статті 34-37); особливості емісії та обігу цінних паперів ICI - акцій корпоративного ін­вестиційного фонду та інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фон­ду (статті 38-47); порядок та обсяг розкриття інформації ICI (статті 48-49);

від 05.06.2003 р. «Про іпотеку»: визначає правовий режим заставних (борго­вих цінних паперів) та можливість забезпечення ними випуску іпотечних цінних паперів - іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів;

від 19.06.2003 р. «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпо­течним боргом та іпотечні сертифікати»: встановлює порядок випуску та обігу іпотечних сертифікатів, які можуть бути випущені з фіксованою дохідністю та сертифікатів без участі;

від 22 грудня 2005 року «Про іпотечні облігації»: визначає правовий режим таких облігацій;

від 23 лютого 2006 року «Про цінні папери та фондовий ринок» (аналіз по­ложень цього Закону див. далі);

від 21 вересня 2006 року «Про управління об'єктами державної власності»: визначає: а) корпоративні права держави як корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій як один з об'єктів управ­ління державної власності (ч. 1 ст. 3); б) повноваження Кабінету Міністрів Украї­ни (пункти 12-14,17 ч. 2 ст. 5), уповноваженого органу управління (пункти 13-14 ст. 6) та Фонду держмайна України щодо корпоративних прав держави (п. З ст. 7), господарських структур щодо управління корпоративними правами держави (ст. 8); в) основні засади: передачі корпоративних прав державі уповноваженим осо­бам, виконання ними функцій з управління корпоративними правами держави відповідно до договору доручення, який укладається уповноваженими органами управління або Фондом державного майна України з уповноваженою особою, конкурсні засади визначення уповноважених осіб, ініціатора та порядок прове­дення такого конкурсу, критерії визначення переможця (ст. 10), а також особли­вості управління та обмеження щодо розпорядження корпоративними правами держави (ст. 11);

указами Президента:

від 15.06.1993 р. «Про корпоратизацію підприємств»: визначає основні засади перетворення державних унітарних підприємств на відкриті акціонерні товари­ства з метою їх підготовки до наступної приватизації;

від 26.03.2001 р. «Про додаткові заходи щодо розвитку фондового ринку України»;

Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку: затв. Указом Президента України від 14.02.1997 р. № 142/97 (з наступними змінами): визначає правовий статус ДКЦПФР як спеціально уповноваженого органу на ринку цінних паперів;

від 03.03.2006 р. № 185/2006 «Про заходи щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла та стабілізації ситуації на первинному ринку житла»: передбачає низку заходів щодо стимулювання інвестування в Україні, в тому числі на фондовому ринку (ринку цінних паперів);

постановами Кабінету Міністрів України:

від 31.01.2001 р. «Про випуски облігацій внутрішніх державних позик»; від 10.01.2002 р. № 15 «Про випуск казначейських зобов'язань»; відомчими нормативно-правові актами:

Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), зокрема:

• ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку (діяльності з управління активами інституційних інвесторів діяльності з управління активами, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 № 341; діяль­ності з торгівлі цінними паперами, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 № 346; діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 р. № 347; діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів як різновиду депозитарної діяльності, затв. рішен­ням ДКЦПФР від 26.05.2006 р. № 348; депозитарної діяльності, затв. рі­шенням ДКЦПФР від 26.05.2006 р. № 349);

• Положення про депозитарну діяльність, затв. рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р.№999;

• Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних папе­рів, затв. рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р. № 1000;

• та ін.;

Антимонопольного комітету:

• розпорядження АМК № 330-р від 31.08.2004 р. «Про затвердження Поло­ження про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціо­нерних товариств» та ін.

Закон України від 23 лютого 2006 року «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі - Закон «Про ЦПФР») узагальнив та уніфікував положення низки актів за­конодавства (гл. 14 Цивільного кодексу України, статей 143, 163-166 Господарсько­го кодексу України, законів «Про державне регулювання ринку цінних паперів в України», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди», «Про іпотечні облігації» та ін.) щодо цінних па­перів, урегулював на рівні закону відносини, що раніше регулювалися підзаконними нормативно-правовими актами, в тому числі запровадив низку заходів, аналогічних за своєю суттю відповідним положенням законодавства ЄС (у тому числі директив ЄС: 2004/39/ЄС від 21.05.2004 р. щодо ринків фінансових інструментів; 2001/34/ ЄС від 28.05.2001 про допуск цінних паперів до офіційного лістингу на фондовій біржі і про інформацію, що повинна бути опублікована про цінні папери). І. Закріплює визначення цінних паперів та їх класифікацію (ст. 3): Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини осо­би, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що виплива­ють із цих документів, іншим особам (ч. 1 ст. З «Про ЦПФР»).

Цінні папери поділяються на види (ч. 2 ст. З Закону «Про ЦПФР») за різними критеріями:

A. За порядком їх розміщення (видачі): емісійні та неемісійні.

Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповід­ні зобов'язання (емітент). До емісійних цінних паперів належать: акції; об­лігації підприємств; облігації місцевих позик; державні облігації України; іпотечні сертифікати; іпотечні облігації; сертифікати фондів операцій з неру­хомістю (далі - сертифікати ФОН); інвестиційні сертифікати; казначейські зобов'язання України.

Цінні папери, що не належать, згідно з цим Законом, до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи та/або види цінних паперів.

Б. За формою існування: документарні (випускаються у вигляді сертифіка­ту, що містить реквізити відповідного виду цінного паперу певної емісії, дані про кількість цінних паперів і засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними па­перами) та бездокументарні (випускаються у вигляді здійсненого депозитарієм на електронних носіях облікового запису, який є підтвердженням права власності на цінні папери).

B. За формою випуску: на пред'явника (права, посвідчені таким цінним папе­ром, належать його пред'явникові), іменні (права, посвідчені таким цінним папе­ром, належать особі, зазначеній у цінному папері) або ордерні (права, посвідчені таким цінним папером, належать особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу).

Г. Групи цінних паперів, що можуть бути у цивільному обороті в Україні:

1) пайові цінні папери - цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у ви­гляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів належать: а) акції; б) інвестиційні сертифікати;

2) боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і пе­редбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповід­но до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться: а) облігації підпри­ємств; б) державні облігації України; в) облігації місцевих позик; г) казначейські зобов'язання України; ґ) ощадні (депозитні) сертифікати; д) векселі;

3) іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться: а) іпо­течні облігації; б) іпотечні сертифікати; в) заставні; г) сертифікати ФОН;

4) приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право влас­ника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;

5) похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого до­говором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;

6) товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому дер­жателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

II. Встановлює уніфіковані вимоги:

• до емісії цінних паперів у разі відкритого (публічного) та закритого (при­ватного) їх розміщення (розділ IV), у тому числі етапи (залежно від виду розміщення (відкрите чи закрите) - ст. 28:

а) відкрите (публічне) розміщення цінних паперів серед заздалегідь не ви­значеного кола осіб здійснюється за такими етапами:

1) прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів ор­ганом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

2) у разі відмови власника акцій від використання свого переважного права на придбання акцій, якщо це передбачено умовами відкритого (публічного) розміщен­ня цінних паперів, - отримання від нього письмового підтвердження про відмову;

3) подання заяви й усіх необхідних документів для реєстрації випуску цінних паперів і проспекту їх емісії;

4) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку ви­пуску цінних паперів і проспекту їх емісії;

5) прийняття у разі потреби рішення про залучення андерайтера до розмі­щення цінних паперів;

б) присвоєння цінним паперам міжнародного ідентифікаційного номера;

7) укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії цінних папе­рів або з реєстратором - про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства або цінні папери розміщуються на пред'явника;

8) виготовлення сертифікатів цінних паперів у разі розміщення цінних папе­рів у документарній формі;

9) розкриття інформації, що міститься в проспекті емісії цінних паперів;

10) відкрите (публічне) розміщення цінних паперів;

11) затвердження результатів розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

12) затвердження змін до статуту, пов'язаних із збільшенням статутного капі­талу акціонерного товариства з урахуванням результатів розміщення акцій;

13) реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації;

14) подання звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів;

15) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку зві­ту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів;

16) отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів;

17) розкриття інформації, що міститься у звіті про результати відкритого (пу­блічного) розміщення цінних паперів.

6) приватне (закрите) розміщення цінних паперів (розміщення цінних па­перів шляхом безпосередньої пропозиції цінних паперів заздалегідь визначеному колу осіб) здійснюється за такими етапами:

1) прийняття рішення про закрите (приватне) розміщення цінних паперів ор­ганом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

2) у разі відмови власника акцій від використання свого переважного права на придбання акцій, якщо це передбачено умовами закритого (приватного) розміщен­ня цінних паперів, - отримання від нього письмового підтвердження про відмову;

3) подання заяви й усіх необхідних документів на реєстрацію випуску цінних паперів;

4) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку ви­пуску цінних паперів;

5) присвоєння цінним паперам міжнародного ідентифікаційного номера;

6) укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії цінних папе­рів або з реєстратором - про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства або цінні папери розміщуються на пред'явника;

7) виготовлення сертифікатів цінних паперів у разі розміщення цінних папе­рів у документарній формі;

8) закрите (приватне) розміщення цінних паперів;

9) затвердження результатів розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

10) затвердження змін до статуту, пов'язаних зі збільшенням статутного капі­талу акціонерного товариства з урахуванням результатів розміщення акцій;

11) реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації;

12) подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів;

13) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку зві­ту про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів;

14) отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів;

• до проспекту емісії цінних паперів (ст. ЗО), у тому числі щодо розкриття інформації, обліку зареєстрованих випусків цінних паперів (ст. 31), вимоги до закритого (ст. 32) та відкритого (ст. 33) розміщення цінних паперів, осо­бливості відкритого розміщення за участю андеррайтера (ст. 34), до звіту про результати розміщення цінних паперів, що подається ДКЦПФР (ст. 36), щодо особливостей розміщення цінних паперів іноземних емітентів на території України та українських емітентів за межами України (ст. 37);

• до розкриття інформації на фондовому ринку його учасниками: емітен­тами (ст. 39), у тому числі подання ДКЦПФР регулярної інформації (ст. 40), особливої інформації про емітента (ст. 41), учасниками депозитарної системи про облік іменних цінних паперів (ст. 42), а також визначається поняття інсайдерської інформації та інсайдерів (ст. 45) і встановлюється заборона щодо її використання інсайдерами у власних інтересах та/або ін­тересах третіх осіб, що відповідає положенням Директиви 2003/6/ЄС Єв­ропейського парламенту та Ради від 28 січня 2003 року про інсайдерську діяльність та маніпулювання ринком.

III. Закріплює поняття фондового ринку/ринку цінних паперів (ст. 2 За­кону) як сукупності учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів), а також визначає його рівні (первинний як сукупність правовідносин, пов'язаних з розмі­щенням цінних паперів, та вторинний як сукупність правовідносин, пов'язаних з обігом цінних паперів) ти учасників (емітенти, інвестори, саморегулівні організа­ції та професійні учасники фондового ринку) з відповідними уточненнями:

а) емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками;

б) інвестори в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти і нере­зиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства. Інституційними інвесторами є ін­ститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), ін­вестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фі­нансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

в) саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку - неприбуткове об'єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління акти­вами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів і зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

г) професійні учасники фондового ринку - юридичні особи, які на підста­ві ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовому ринку професійну діяльність (діяльність з торгівлі цінними паперами; діяльність з управління активами інституційних інвесторів; депозитарну діяльність; діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку) відповідно до встановлених умов здійснення такої діяльності, а саме: як загаль­не правило - заборона поєднання окремих видів професійної діяльності на фон­довому ринку, крім передбачених законом випадків (ст. 26); ліцензування такої діяльності та вимога дотримання професійними учасниками фондового ринку ліцензійних умов (ст. 27), у тому числі вимог до розміру статутного і власного капіталу, порядку його визначення, ліквідності, кваліфікаційних вимог до фа­хівців професійного учасника фондового ринку, необхідних (обов'язкових) умов договорів, які укладаються під час провадження професійної діяльності на фон­довому ринку, інших вимог та показників, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку.

IV. Закріплює ключові положення щодо виконання зобов'язань за цінним папером, передбачаючи, що:

1) особа, яка розмістила (видала) цінний папір, та особи, що індосували його, відповідають перед його законним володільцем солідарно. У разі задоволення ви­моги законного володільця ордерного цінного паперу про виконання посвідчено­го цим папером зобов'язання однією або кількома особами з числа тих, хто має такі зобов'язання, особи, що індосували цінний папір, набувають право зворотної вимоги (регресу) щодо інших осіб, які мають зобов'язання за цінним папером;

2) відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з по­силанням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допус­кається.

V. Закріплює положення (в тому числі новації) щодо:

• акцій (ст. 6), передбачаючи можливість випуску акціонерним товариством (а) лише іменних акцій, (б) можливість випуску акцій двох типів - про­стих та привілейованих; прості акцій не можуть конвертуватися в приві­лейовані та в інші види цінних паперів, а привілейовані акції можуть бути різних типів (відповідно до статуту товариства); встановлюються вимоги до сертифікатів акцій (зазначення в сертифікаті акції таких відомостей: вид цінного паперу, найменування та місцезнаходження акціонерного товари­ства, серія і номер сертифіката, номер і дата випуску, тип і номінальна вар­тість акції, ім'я власника, кількість акцій, що випускаються; міжнародного ідентифікаційного номеру);

• облігацій (ст. 7): їх видів (відсоткові, цільові та дисконтні облігації), права юридичної особи розміщувати облігації на суму, яка не перевищує трикратного розміру власного капіталу або розміру забезпечення, що надається їй з цією метою третіми особами (ч. З ст. 8); можливість конвер­тації облігацій, що розміщуються акціонерним товариством, в акції (конвер­товані облігації) - ч. 4 ст. 8; державна реєстрація облігацій місцевих позик ДКЦПФР (ст. 9); визначення видів державних облігацій: а) за строком їх обігу: довгострокові - понад п'ять років; середньострокові - від одного до п'яти років; короткострокові - до одного року; б) за територією обігу та/ або наявністю цілі випуску: облігації внутрішніх державних позик України, облігації зовнішніх державних позик України та цільові облігації внутрішніх державних позик України; більш ґрунтовне (порівняно із Законом «Про цін­ні папери та фондову біржу», що втратив чинність) регулювання відносин щодо казначейських зобов'язань (ст. 11); визначення поняття, видів інвести­ційних сертифікатів, їх емітентів та особливостей випуску й обігу (ст. 12).

VI. Визначаються основні засади регулювання ринку цінних паперів (роз­діл VI), у тому числі особи, що його здійснюють (держава та саморегулівні орга­нізації) - ст. 47; поняття саморегулівної організації, мета її діяльності, порядок делегування державою саморегулівним організаціям окремих функцій щодо ре­гулювання відносин на ринку цінних паперів (статті 48-49).

З урахуванням положень гл. 17 ГК України та вищезгаданих актів законодав­ства правовий режим цінних паперів як особливої категорії майна у сфері госпо­дарювання характеризується такими ознаками:

• умови та порядок випуску цінних паперів визначаються актами законодав­ства залежно від виду цінного паперу та емітента;

• право на випуск акцій та облігацій підприємства виникає у суб'єкта гос­подарювання з дня реєстрації цього випуску в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку;

• суб'єкту господарювання забороняється випуск акцій та облігацій підпри­ємства для покриття збитків, пов'язаних з його господарською діяльністю;

• цінні папери (або їх бланки) виготовляються лише на державних підприєм­ствах, що мають ліцензію Міністерства фінансів України, та охороняються;

• суб'єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків і відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом;

• цінні папери оплачуються суб'єктами господарювання у гривнях, а у ви­падках, передбачених законом та умовами їх випуску в обіг, - в іноземній валюті; проте незалежно від виду валюти, якою проведено оплату цінних паперів, їх вартість виражається у гривнях;

• з метою реалізації єдиної державної політики у сфері випуску й обігу цін­них паперів здійснюється державне регулювання у цій сфері, яке поклада­ється на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку (статус, порядок організації та діяльності якої визначаються Законом «Про дер­жавне регулювання ринку цінних паперів в Україні») та інші органи дер­жавної влади, які діють у межах визначених законом повноважень (Антимонопольний комітет України - щодо випадків економічної концентрації у формі придбання значних за розмірами пакетів акцій крупних акціонерних товариств; Національний банк України - щодо випуску акцій акціонерни­ми банками; Фонд державного майна - щодо розміщення/продажу акцій у процесі приватизації державних підприємств, перетворених на відкриті акціонерні товариства, та ін.);

• операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску й обігу цінних паперів з дотриманням визначеного законом порядку. Так, акціонер­не товариство щодо емітованих ним акцій може здійснювати такі операції:

1) їх продаж акціонерам товариства, найманим працівникам, іншим особам;

2) знерухомлення акцій (переведення їх із документарної у бездокументарну форму); 3) здійснювати корпоративні операції: дроблення акцій (змен­шення їх номінальної вартості на певний коефіцієнт); конвертацію (пере­ведення акцій одного виду в акції іншого виду); консолідацію акцій (змен­шення кількості випущених акцій - на певний коефіцієнт - без зменшення їх сумарної вартості); викуп власних акцій з метою їх анулювання чи наступ­ного продажу власним працівникам та/або акціонерам. Операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють торговці цінними паперами; діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів, обліку прав власності на цінні папери, оформлення угод з цінними паперами - депозитарії; діяль­ність з управління активами інститутів спільного інвестування - компанії з управління активами ICI; діяльність по організації торгівлі на ринку цінних паперів - фондові біржі тощо.