1. Законодавство про режим іноземного інвестування в Україні

Зусилля Української держави інтегруватися у світове товариство відбуваєть­ся в умовах реформування відносин власності та структурної перебудови еконо­міки всередині країни. Велике значення для стимулювання розвитку ринкових відносин в цих умовах має залучення і оптимальне використання інвестицій, у тому числі іноземних.

Іноземне інвестування має незаперечні переваги перед будь-якими видами іноземної економічної допомоги. Вони зазвичай є додатковим джерелом інвес­тування вітчизняного виробництва, його модернізації, розробки та запрова­дження новітніх технологій. При цьому не зростає зовнішній борг країни (як при звичайних видах іноземної допомоги), навпаки - іноземне інвестування сприяє отриманню коштів для його погашення. Крім того, завдяки виробничій і науково-технічній кооперації забезпечується інтеграція вітчизняної економіки у світову.

Потреба української економіки в іноземних інвестиціях набагато більша, ніж їх фактичне вкладення. Причина - в малопривабливому для іноземних інвесторів інвестиційному кліматі, однією з основних складових якого є нестабільний, дале­кий від оптимальності та стабільності правовий режим іноземного інвестування в Україні (про це свідчать численні зміни в законодавстві, зокрема, в системі гаран­тій для іноземних інвесторів).

Національне законодавство, що визначає правовий режим іноземного інвесту­вання, базується на загальних нормативних актах господарського законодавства, в тому числі відповідних положеннях Конституції України (щодо забезпечення державою соціальної орієнтації економіки України і гарантування захисту прав усіх суб'єктів, у тому числі права власності - ч. 4 ст. 13, права приватної власнос­ті - ст. 41, права громадян на підприємницьку діяльність - ст. 42 та ін.).

Спеціальне правове регулювання забезпечується низкою нормативно-правових актів (або спеціальних положень загальних актів господарського зако­нодавства), серед яких:

• кодекси:

Господарський кодекс України, в якому глава 38 (статті 390-400) присвячена регулюванню відносин, пов'язаних з іноземними інвестиціями; крім того, ч. 2 ст. 63 та статті 116 і 117 визначають поняття та основні риси таких видів підпри­ємств, як підприємство з іноземними інвестиціями та іноземне підприємство;

Митний кодекс України від 12.12.1992 р., що визначає порядок обкладення ми­том валютних та майнових цінностей, які ввозяться в Україну, в тому числі товари, що ввозяться іноземним інвестором для реалізації або власного споживання;

• закони України:

від 10 вересня 1991 року «Про захист іноземних інвестицій на Україні» - впер­ше закріпив такі гарантії захисту прав іноземних інвесторів, як: а) заборона дер­жавним органам застосовувати примусове вилучення іноземних інвестицій (крім випадків стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій, що може здійснюватися за рішенням Кабінету Міністрів України і за умови адекватної та ефективної ком­пенсації іноземному інвесторові втрат від такого заходу); б) гарантування інозем­ним інвесторам перерахування за кордон отриманих ними на законних підставах прибутків та інших сум (у національній валюті України або іноземній валюті);

від 19.03.1996 р. «Про режим іноземного інвестування» (далі - Закон), що визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України (це третій з моменту набуття Україною незалежності нормативний акт, що регулює пов'язані з іноземним інвестуванням питання; першим нормативним актом тако­го характеру був Закон України від 18.09.1991 р. «Про іноземні інвестиції»¹, дію якого було призупинено Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. «Про режим іноземного інвестування», що діяв до набуття чинності одноймен­ним Законом від 19.03.1996 р.);

від 16.04.1991 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність», який визначає іно­земне інвестування як різновид зовнішньоекономічної діяльності і визначає осо­бливості, принципи та форми здійснення останньої;

від 04.02.1994 р. «Про правовий статус іноземців», що визначає особливості правового становища іноземних громадян в Україні, в тому числі іноземних ін­весторів - фізичних осіб;

від 15.09.1995 р. «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоеко­номічних відносинах», що визначає особливості здійснення таких операцій на те­риторії України;

від 24.02.1994 р. «Про міжнародний комерційний арбітраж» (передбачає мож­ливість використання такого суду для розв'язання спорів за участю іноземного інвестора у разі наявності в договорі, укладеному між учасниками іноземного ін­вестування, відповідного арбітражного застереження);

від 16.07.1999 р. «Про концесії» та від 14.12.1999 р. «Про концесії на будівни­цтво автомобільних доріг», які регулюють концесійні відносини - одну з осно­вних договірних форм іноземного інвестування;

від 14.08.1999 р. «Про угоди про розподіл продукції», що регулює цей вид до­говірних відносин;

від 16.07.2000 р. «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів під­приємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизня­ного походження», що скасував пільги для іноземних інвесторів з питань оподат­кування, в результаті чого виникла колізія відповідних положень цього Закону та Закону «Про режим іноземного інвестування», яка була розв'язана Конституцій­ним Судом України на користь першого з названих законів (Рішення Конститу­ційного Суду України від 29.01.2002 р. у справі 1-17/2002 - справа про оподатку­вання підприємств з іноземними інвестиціями);

від 23.06.2005 р. «Про міжнародне приватне право» встановлює порядок уре­гулювання приватноправових відносин за участі іноземного елемента/елементів, пов'язаних з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український, і, відповідно, застосовується до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (у тому числі щодо правовідносин за участю іно­земного інвестора)

• декрети Уряду:

Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»;

• укази Президента України:

від 11.04.1997 р. № 323 «Про консультативну раду з питань іноземних інвес­тицій в Україні»;

від 07.07.1998 р. «Про деякі питання іноземного інвестування»;

від 07.07.2003 р. № 580/2003 «Про додаткові заходи щодо залучення інозем­них інвестицій в економіку України»;

укази Президента України щодо Консультативної ради з питань іноземних ін­вестицій в Україні: від 22.09.2005 № 1326/2005; від 23.09.2005 № 1332/2005; від 14.10.2005 № 1447/2005 та ін.;

• постанови Кабінету Міністрів України:

Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій», затв. постановою КМУ від 07.08.1996 р. № 928;

від 07.08.1996 р. № 937 «Про порядок видачі, обліку і погашення векселів, ви­даних під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до ста­тутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна»;

від 05.09.1996 р. № 1061 «Про затвердження Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями»;

від 30.01.1997 р. № 112 «Про затвердження Положення про порядок держав­ної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за учас­тю іноземного інвестора»;

від 12.12.2002 р. № 1864 «Про затвердження Порядку визначення країни по­ходження товару, що переміщується через митний кордон України»;

від 12.12.2002 р. № 1865 «Про порядок ведення спеціальної митної статистики»;

від 31.05.2006 р. № 771 «Про передачу Українського центру сприяння інозем­ному інвестуванню до сфери управління Державного агентства з інвестицій та інновацій» та ін.;

• відомчі нормативно-правові акти:

наказ ФДМУ № 913 від 22.08.1997 р. «Про затвердження Положення про по­рядок здійснення підготовки до приватизації та продажу часток (паїв, акцій), що належать державі в майні підприємств з іноземними інвестиціями та господар­ських товариств»;

наказ ФДМУ № 1138 від 16.06.1999 р. «Про затвердження Положення про порядок здійснення підготовки до приватизації та продажу часток (паїв, акцій), що належать державі в майні підприємств з іноземними інвестиціями та госпо­дарських товариств»;

наказ ФДМУ № 433 від 03.03.2000 р. «Про затвердження Переліку докумен­тів, які подаються до Фонду державного майна України ініціаторами створення господарських товариств, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями, до статутних фондів яких передається майно, майнові права та інші активи, що є державною власністю»;

Положення про валютний контроль: затв. постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р. № 49;

Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют: затв. постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 496;

наказ Міністерства фінансів України від 19.01.2004 р. № 17 «Про затверджен­ня Положення про порядок здійснення іноземних інвестицій шляхом набуття у власність нерезидентами облігацій внутрішніх державних позик»;

наказ Державної податкової адміністрації України від 29.06.2005 р. № 238 «Про затвердження Порядку підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвести­цій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність»;

Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затв. постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 280;

наказ Державної митної служби України від 22.06.2006 р. № 514 «Про затвер­дження Порядку подання документів, які підтверджують право суб'єктів підпри­ємницької діяльності на користування встановленими законодавством податко­вими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну тери­торію України або вивозяться з митної території України» та ін.

Міжнародні договори:

а) двосторонні угоди, ратифіковані Верховною Радою України, в тому числі: між Урядом України та Урядом Республіки Польща про заохочення здійснен- ня та взаємний захист інвестицій від 12 січня 1993 р.;

між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про заохочення здій­снення та взаємний захист інвестицій від 24 жовтня 1994 р.;

між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про заохочення здій­снення та взаємний захист інвестицій від 04.03.1994 р.;

між Урядом України та Урядом Італійської Республіки про сприяння та за­хист інвестицій від 02.05.1995 р. та ін.;

б) з міжнародними організаціями, в тому числі Угода про партнерство та співробітництво між Україною Європейськими Співтовариствами та їх державами- членами, ратифікована Законом України від 10.11.1994 р.;

в) універсальні договори (конвенції), в тому числі Вашингтонська конвенція 1965 р. «Про порядок розгляду інвестиційних спорів між державами та іноземни­ми особами».