3.5. Підприємства з іноземними інвестиціями та іноземні підприємства

За критерієм участі іноземного інвестора та його частки у статутному капіта­лі (складеному майні підприємства) законодавець виділяє дві категорії підпри­ємств, яким притаманна певна специфіка: підприємства з іноземними інвестиція­ми та іноземні підприємства.

Особливості правового становища підприємств з іноземними інвестиціями визначаються статтями 116, 390-400 ГК, Законом України від 19.03.1996 р. «Про режим іноземного інвестування» (ст. 1 - щодо визначення понять «іноземні ін­вестори», «іноземні інвестиції», «підприємство з іноземними інвестиціями», ст. 2

«Види іноземних інвестицій», ст. 4 «Об'єкти іноземного інвестування», ст. 7 «Пра­вовий режим інвестиційної діяльності», ст. 13 «Державна реєстрація іноземних ін­вестицій», ст. 16 «Організаційно-правові форми підприємств з іноземними інвес­тиціями»), а також низкою підзаконних нормативно-правових актів, зокрема:

Положенням про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій», затв. постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 р.;

• постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 р. «Про порядок вида­чі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестицій­ну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна»;

• постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 р. «Про затверджен­ня Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іно­земними інвестиціями»;

• постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. № 1855 «Про до­пущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення)»;

Правилами здійснення переказів іноземної валюти за межі України за доручен­ням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону іноземної валюти та про внесення змін до нормативно-правових актів Національного банку України: Затв. постановою Правління НБУ від 17.01.2001 р. № 18 та ін.

Характерними ознаками підприємства з іноземними інвестиціями є:

• підприємство корпоративного типу за участю вітчизняних суб'єктів госпо­дарювання (резидентів) та іноземних інвесторів (ними можуть бути: іно­земні громадяни, особи без громадянства, що не мають постійного місця проживання в Україні, юридичні особи, створені відповідно до законодав­ства іншої держави, міжнародні організації, інші держави);

• наявність у статутному фонді підприємства іноземної інвестиції у визна­чених законом формах (види та форми таких інвестицій визначаються ст. 2, 16 Закону «Про режим іноземного інвестування», ст. 391,392 ГК) та розмірі (не менше 10% розміру цього фонду);

• створення такого підприємства може відбуватися шляхом заснування (при цьому принаймні одним із засновників має бути іноземний інвестор), а також у разі внесення іноземним інвестором іноземної інвестиції у вже створене підприємство і набуття в результаті цього корпоративних прав у такому підприємстві; набуття підприємством статусу ПІІ пов'язується не з моментом його державної реєстрації, а з дня зарахування іноземної інвес­тиції на його баланс;

• до установчих документів підприємства з іноземними інвестиціями ставлять­ся спеціальні вимоги: крім відомостей, передбачених законодавством Украї­ни для відповідних організаційно-правових форм підприємств, вони також мають містити відомості про державну належність засновників підприємства з іноземними інвестиціями, відомості про розмір іноземної інвестиції, оціне­ної в іноземній валюті та національній валюті України за домовленістю сто­рін на основі цін міжнародних ринків або ринку України за курсом НБУ;

• майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статут­ного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для ре­алізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом. Порядок пропуску такого майна на територію України визначається ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування» та постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 р. «Про порядок видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними ін­вестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвести­ційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна;

• продукція цих підприємств не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умо­ви їх сертифікації як продукції власного виробництва у порядку, встановле­ному Кабінетом Міністрів України;

• на підприємство з іноземними інвестиціями розповсюджується національ­ний режим господарювання, якщо інше не передбачено законами, та між­народними договорами України, ратифікованими ВР України;

• з метою залучення іноземних інвестицій держава закріплює гарантії захис­ту прав іноземних інвесторів (ст. 397 ГК, статті 8-12 Закону «Про режим іноземного інвестування»);

• з метою захисту інтересів національної економіки законом можуть вста­новлюватися обмеження щодо здійснення певних видів господарської ді­яльності підприємствами з іноземними інвестиціями (види господарської діяльності, що належать до монополії держави).

Іноземне підприємство фактично є різновидом підприємства з іноземними інвестиціями, визначальною ознакою якого є особливі вимоги до його учасників (ними можуть бути лише іноземні інвестори) та майна (в іноземному підприєм­стві іноземна інвестиція має становити 100%). За організаційно-правовою фор­мою таке підприємство може бути унітарним чи корпоративним. Виникнення

такого підприємства пов'язується із заснуванням іноземними інвесторами (інвес­тором) нового підприємства чи набуття такими особами у власність майнового комплексу діючого унітарного підприємства або 100% акцій (часток) підприєм­ства корпоративного типу. З метою захисту інтересів національної економіки та національної безпеки законом можуть визначатися галузі, в яких створення іно­земних підприємств забороняється.

Особливості правового статусу іноземних підприємств визначаються ст. 117 ГК України.