1. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері фінансів

Фінанси часто порівнюють з кровоносною системою організму, саме вони є основним засобом та показником життєдіяльності економіки, їх можна охарактеризувати як економічні відносини із створення, розподілення та використання фондів грошових коштів держави, її територіальних суб'єктів, а також підприємств, установ, організацій, необхідних для виконання поставлених перед ними завдань та забезпечення соціальних потреб, у процесі яких здійснюється розподіл та перерозподіл сукупного суспільного продукту та контроль за належним задоволенням суспільних потреб.

Основний обсяг адміністративно-правового регулювання у сфері фінансів здійснюється на рівні законів України. Хоча правовий статус та компетенційні преференції частини органів виконавчої влади закріплені не лише на рівні законів, а й підзаконними актами. Наприклад, повноваження податкових органів, державних контрольно-ревізійних органів закріплені відповідними законами: «Про державну податкову службу в Україні», «Про державну контрольно-ревізійну службу». Водночас діяльність Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку регулюється як спеціальним Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів», так і Указом Президента України, яким затверджено відповідне Положення про цей орган. Правове регулювання діяльності Державної інспекції з контролю за цінами та ряду інших органів здійснюється відповідно до положень, затверджених постановами Кабінету Міністрів України.

Безпосередній порядок здійснення органами виконавчої влади своїх повноважень регулюється, як правило, відомчими актами, які встановлюють процедурні правила окремих видів діяльності. Наприклад, процедура проведення перевірок податковими органами, органами Державної інспекції з контролю за цінами встановлюється окремими відомчими актами, що приймаються відповідними центральними органами виконавчої влади. Водночас правове регулювання процедурних правил, зокрема у податковій сфері, здійснює також Президент України своїми указами, наприклад Указом Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23 липня 1998 р.

Досвід розвитку незалежної України свідчить, що можливість удосконалення процесу державного управління у фінансовій сфері прямо залежить від рівня організації і діяльності відповідних органів виконавчої влади. Будь-який з них — чи то галузеве міністерство, чи районна державна адміністрація — є самостійною ланкою державного управління, де практично втілюються в життя правові акти, виконуються закони, вирішуються питання соціального розвитку, реально співвідносяться державні, колективні, приватні інтереси. Нижче наведена характеристика органів виконавчої влади, для яких діяльність у сфері фінансів є основним напрямом реалізації їхніх повноважень.