5. Контроль з боку державної контрольно-ревізійної служби в Україні
Державна контрольно-ревізійна служба в Україні утворена відповідно до Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (1993 p.). Вона стала правонаступником Контрольно-ревізійного управління Мінфіну України.
Державна контрольно-ревізійна служба в Україні (далі — ДКРС) складається з Головного контрольно-ревізійного управління України (ГоловКРУ), контрольно-ревізійних управлінь в АРК, областях, містах Києві й Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах. ГоловКРУ очолює заступник міністра фінансів України, начальник управління, який призначається Кабінетом Міністрів України за поданням міністра фінансів України.
ГоловКРУ, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві й Севастополі є юридичними особами, мають самостійні кошториси, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатки із зображенням Державного герба України із своїм найменуванням. Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах як структурні підрозділи контрольно-ревізійних управлінь в АРК, областях, містах Києві й Севастополі не є юридичними особами, хоча мають печатки і відповідні бланки.
Головним завданням ДКРС є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль здійснюється у формі ревізій.
Ревізія — це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, запобігання фінансовим зловживанням. За наслідками ревізії складається акт.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.
Перевірка державних закупівель полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органами державної контрольно-ревізійної служби на всіх стадіях державних закупівель.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органів державної контрольно-ревізійної служби не проводиться. Контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель здійснюється як у порядку проведення перевірки державних закупівель, так і під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Вона проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніш як за 10 днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної контрольно-ревізійної служби під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії;
2) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної контрольно-ревізійної служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
3) проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи;
4) у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби;
5) у разі, коли вищестоящий орган державної контрольно-ревізійної служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної контрольно-ревізійної служби здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим органом державної контрольно-ревізійної служби, та виявив їх невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної контрольно-ревізійної служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної контрольно-ревізійної служби, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.
Позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені до підконтрольних установ, проводяться органами державної контрольно-ревізійної служби за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи. Орган державної контрольно-ревізійної служби, прокурор або слідчий, який ініціює проведення позапланової виїзної ревізії, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії та дати її початку і закінчення, документи, які свідчать про виникнення підстав для проведення такої ревізії, а також на вимогу суду — інші відомості.
Рішення про вилучення оригіналів фінансово-господарських та бухгалтерських документів, арешт коштів на рахунках в установах банків, інших фінансово-кредитних установах можуть прийматися лише судом.
Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів. Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна перевищувати 15 робочих днів. Подовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 робочих днів для позапланової виїзної ревізії.
Обмеження у підставах проведення ревізій, визначені Законом «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», не поширюються на ревізії, що проводяться на звернення підконтрольної установи, або ревізії, що проводяться після порушення кримінальної справи проти посадових осіб підконтрольних установ, що ревізуються, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Посадові особи органу ДКРС вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для їх проведення та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб'єктів господарської діяльності під розписку: 1) направлення на ревізію (є дійсним за умови наявності підпису керівника органу ДКРС, скріпленого печаткою органу), в якому зазначаються дата його видачі, назва органу ДКРС, мета, вид, підстави, дата її початку та закінчення, посади, звання та прізвища посадових осіб органу, які її проводитимуть; 2) копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії, в якому зазначаються підстави її проведення, дата її початку та закінчення, а у разі її проведення щодо суб'єктів господарської діяльності, не віднесених Законом «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» до підконтрольних установ, — також номер, дата та підстави порушення кримінальної справи, орган, що її порушив. Ненадання цих документів або їх надання з порушенням вимог законодавства є підставою для недопущення посадових осіб органу ДКРС до проведення ревізії.
Проведення ревізій органами ДКРС не повинно порушувати нормального режиму роботи підконтрольних установ та інших суб'єктів господарської діяльності.
ГоловКРУ, контрольно-ревізійні управління в АРК, областях, містах Києві й Севастополі виконують такі функції:
- організовують роботу контрольно-ревізійних підрозділів у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі по проведенню державного фінансового контролю, узагальнюють наслідки державного фінансового контролю і у випадках, передбачених законодавством, повідомляють про них органам законодавчої та виконавчої влади;
- проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
- здійснюють державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно;
- здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю;
- розробляють нормативно-правові акти та методичні документи з питань своєї діяльності;
- здійснюють методологічне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення державного фінансового контролю і поширюють його серед контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо удосконалення державного фінансового контролю;
- проводить перевірки державних закупівель та здійснює інші функції відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
Органи ДКРС розглядають листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань, інформація про серйозні правопорушення негайно пересилається правоохоронним органам для прийняття рішень.
Для реалізації своїх функцій органам ДКРС надається право:
- перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
- безперешкодного доступу при проведенні ревізій на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підконтрольним установам, для їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з ревізією; призупиняти бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами у випадках, передбачених законом;
- залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів;
- вимагати від керівників підконтрольних установ, що ревізуються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій — звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом — у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі; при проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про зловживання, а на підставі рішення суду — вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної контрольно-ревізійної служби та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам, організаціям;
- одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що ревізуються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавних форм власності — довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями, що ревізуються;
- одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що ревізуються, письмові пояснення з питань, які виникають під час ревізій;
- пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;
- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства і деякі інші.
Отже, основне призначення органів Державної контрольно-ревізійної служби в Україні полягає у здійсненні державного контролю за витрачанням державних коштів та інших матеріальних цінностей, тому для виконання цих функцій вони наділені достатніми повноваженнями.
- Оглавление
- Розділ I Адміністративне право і державне управління у сферах економічної діяльності держави, господарювання та міжгалузевих сферах 6
- Глава 11 Адміністративно-правове регулювання і державне управління в агропромисловій сфері 99
- Глава 12 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 107
- Розділ II Адміністративне право і державне управління у сферах соціальної і гуманітарно-культурної діяльності держави 126
- Розділ III Адміністративне право і державне управління у сферах адміністративно-політичної діяльності держави 175
- Розділ VIII Україна на шляху до європейського адміністративного простору 263
- Розділ 43 Організація та діяльність публічної адміністрації у зарубіжних країнах 277
- 1. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері економіки
- 2. Організація державного управління у сфері економіки
- 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері економіки
- 4. Державний контроль у сфері економіки
- Глава 2 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері фінансів
- 1. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері фінансів
- 2. Організація державного управління у сфері фінансів
- 3. Державна податкова служба в Україні
- 4. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
- 5. Контроль з боку державної контрольно-ревізійної служби в Україні
- Глава 3 Державне управління банківською системою
- 1. Загальна характеристика банківської системи як об'єкта державного управління
- 2. Національний банк України як суб'єкт державного управління
- 3. Основні напрями державного впливу Національного банку України на банківську систему
- 4. Система банківського нагляду
- Глава 4 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері реалізації митної політики
- 1. Загальна характеристика митної політики України
- 2. Система митних органів
- 3. Особливості державної служби в митних органах
- 4. Види митних режимів
- Глава 5 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері підприємництва
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері підприємництва
- 2. Організація державного управління у сфері підприємництва
- 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері підприємництва
- 4. Державний контроль у сфері підприємництва
- Глава 6 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері захисту економічної конкуренції
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері захисту економічної конкуренції
- 2. Органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації конкурентної політики
- 3. Антимонопольний комітет України та його органи
- 4. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції
- Глава7 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері промисловості
- 1. Загальна характеристика промислової політики держави
- 2. Загальні засади організації державного управління промисловістю
- 3. Управління промисловими підприємствами
- 4. Державний контроль у сфері промисловості
- Глава 8 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у паливно-енергетичній сфері
- 1. Загальна характеристика державної політики у паливно-енергетичній сфері
- 2. Організація державного управління у паливно-енергетичній сфері
- 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у паливно-енергетичній сфері
- 4. Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері
- Глава 9 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах транспорту і зв'язку
- 1. Загальна характеристика законодавства
- 2. Організація державного управління у сферах транспорту і зв'язку
- 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах транспорту і зв'язку
- 4. Державний контроль та нагляд у сферах транспорту і зв'язку
- Глава 10 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- 1. Загальна характеристика державної політики у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- 2. Організація державного управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- 4. Державний контроль у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- Глава 11 Адміністративно-правове регулювання і державне управління в агропромисловій сфері
- 1. Загальна характеристика державної політики в агропромисловій сфері
- 2. Організація державного управління в агропромисловій сфері
- 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу в агропромисловій сфері
- 4. Державний контроль та нагляд в агропромисловій сфері
- Глава 12 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 2. Організація державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 4. Державний контроль, нагляд і моніторинг у сфері охорони навколишнього природного середовища
- Глава 13 Адміністративно-правове регулювання і державне управління в окремих міжгалузевих сферах
- 1. Загальна характеристика державного управління міжгалузевими сферами
- 2. Функціональний зміст міжгалузевого управління
- 3. Організація державного управління в окремих міжгалузевих сферах
- Глава 14 Державна політика та управління у сфері інформатизації
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері інформатизації
- 2. Організація державного управління у сфері інформатизації
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері праці та соціальної політики
- 2. Організація державного управління у сфері праці та соціальної політики
- 3. Державний контроль та нагляд у сфері праці та соціальної політики
- Глава 16 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері охорони здоров'я
- 1. Загальна характеристика державної політики у галузі охорони здоров'я
- 2. Організація державного управління у галузі охорони здоров'я
- 3. Адміністративно-правове регулювання дозвільно-реєстраційних функцій у сфері охорони здоров'я
- 4. Державний контроль та нагляд у галузі охорони здоров'я
- Глава 17 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері освіти
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері освіти
- 2. Організація державного управління у сфері освіти
- 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері освіти
- 4. Державний контроль у сфері освіти
- Глава 18 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері науки
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері науки
- 2. Організація державного управління у сфері науки
- 3. Роль Вищої атестаційної комісії України у сфері науки
- Глава 19 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері культури
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері культури
- 2. Організація державного управління у сфері культури
- 3. Здійснення реєстраційно-дозвільних функцій у сфері культури
- 4. Державний контроль та нагляд у сфері культури
- Глава 20 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах молодіжної політики, фізичної культури та спорту
- 1. Загальна характеристика сфер молодіжної політики, фізичної культури та спорту
- 2. Організація державного управління у сферах молодіжної політики, фізичної культури та спорту
- 3. Сприяння держави участі громадськості у справах молоді, фізичної культури та спорту
- Розділ III Адміністративне право і державне управління у сферах адміністративно-політичної діяльності держави Глава 21 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері юстиції
- 1. Загальна характеристика державної правової політики
- 2. Організація державного управління у сфері юстиції
- 3. Форми діяльності Міністерства юстиції України
- 4. Державний контроль у сфері юстиції
- Глава 22 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах безпеки і охорони державного кордону
- 1. Загальна характеристика основ національної безпеки України
- 2. Організація державного управління у сфері безпеки
- 3. Державний кордон та його захист і охорона
- Глава 23 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері внутрішніх справ
- 1. Загальна характеристика сфери внутрішніх справ
- 2. Організація державного управління у сфері внутрішніх справ
- 3. Міліція — складова частина органів внутрішніх справ
- 4. Адміністративний нагляд органів внутрішніх справ
- Глава 24 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері оборони
- 1. Загальні засади організації оборони
- 2. Збройні Сили України та військовий обов'язок
- 3. Організація державного управління у сфері оборони
- 4. Контроль у сфері оборони
- Глава 25 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері закордонних справ
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері зовнішніх зносин
- 2. Організація державного управління у сфері закордонних справ
- 3. Дипломатична служба
- 4. Державний контроль у сфері закордонних справ
- Розділ IV Організація виконавчої влади в Автономній Республіці Крим Глава 26 Правові засади організації виконавчої влади в Автономній Республіці Крим
- Глава 27 Рада міністрів Автономної Республіки Крим
- Глава 28 Органи виконавчої влади, підвідомчі Раді міністрів Автономної Республіки Крим
- Глава 29 Державний контроль щодо виконавчої влади в Автономній Республіці Крим
- Розділ V Адміністративне право і управління в основних сферах місцевого самоврядування Глава 30 Загальна характеристика управлінської спрямованості місцевого самоврядування
- Глава 31 Управління в господарсько-економічних сферах
- Глава 32 Управління в соціальній і гуманітарно-культурній
- Глава 33 Управління у сферах охорони громадського порядку та адміністративно-політичної діяльності
- Розділ VI Громадські організації та адміністративне право Глава 34 Збільшення різноманітності видів громадських організацій
- Глава 35 Участь громадських організацій у реалізації функцій органів виконавчої влади
- Розділ VII Особливості здійснення адміністративної юрисдикції Глава 36 Зміст адміністративної юрисдикції
- Глава 37 Адміністративна відповідальність фізичних осіб: загальна характеристика чинного законодавства
- 1. Нормативно-правові акти, що передбачають адміністративну відповідальність фізичних осіб
- 2. Адміністративні правопорушення за чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення
- Глава 38 Адміністративна відповідальність юридичних осіб у різних сферах їх функціонування
- Глава 39 Особливості адміністративних правопорушень, що підлягають розгляду адміністративними судами
- 1. Подвійна природа адміністративних правопорушень
- 2. Необхідність дотримання принципів реалізації публічно-владних повноважень
- Розділ VIII Україна на шляху до європейського адміністративного простору Глава 40 Вплив європейської інтеграції на національні системи державного управління
- Глава 41 Орієнтація на стандарти європейського адміністративного простору
- Глава 42 Основні принципи права Європейського Союзу
- 1. Походження основних принципів права Європейського Союзу
- 2. Характеристика основних принципів права Європейського Союзу
- Глава 43 Юрисдикція Європейського суду з прав людини у справах адміністративно-правового характеру
- 1. Загальна характеристика юрисдикції Європейського суду
- 2. Недопущення порушень права особи на справедливий судовий розгляд
- 3. Загальні положення застосування Європейської конвенції з прав людини
- Розділ 43 Організація та діяльність публічної адміністрації у зарубіжних країнах Глава 44 Організація публічної адміністрації
- 1. Державна адміністрація
- 2. Органи місцевого самоврядування
- Глава 45 Побудова публічної служби
- Глава 46 Основні правові форми діяльності публічної адміністрації
- Глава 47 Контроль за діяльністю публічної адміністрації
- Розділ I Адміністративне право і державне управління у сферах економічної діяльності держави, господарювання та міжгалузевих сферах 6
- Розділ II Адміністративне право і державне управління у сферах соціальної і гуманітарно-культурної діяльності держави 126
- Розділ III Адміністративне право і державне управління у сферах адміністративно-політичної діяльності держави 175
- Розділ VIII Україна на шляху до європейського адміністративного простору 263
- Розділ 43 Організація та діяльність публічної адміністрації у зарубіжних країнах 277