2. Організація державного управління у сфері культури
Міністерство культури і туризму України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення проведення державної політики у сфері культури, туризму, а також державної мовної політики.
З метою вдосконалення системи органів виконавчої влади, що здійснюють державну політику у сфері культури, Указом Президента України «Про Міністерство культури і туризму України» від 20 квітня 2005 р. Міністерство культури і мистецтв України та Державна туристична адміністрація України реорганізовані в Міністерство культури і туризму України1 (далі — Мінкультури).
Міністерство культури і туризму України є правонаступником колишніх Міністерства культури і мистецтв України та Державної туристичної адміністрації України.
Кабінет Міністрів України постановою «Про утворення Державної служби туризму і курортів» від 12 липня 2005 р. утворив у складі Мінкультури Державну службу туризму і курортів як урядовий орган державного управління.
Основними завданнями Мінкультури є:
• участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері культури, туризму, діяльності курортів, а також державної мовної політики;
• участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту суспільної моралі;
• координація здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до його компетенції;
• сприяння створенню умов для задоволення національно-культурних потреб громадян України та українців, які проживають за межами України, збереженню і популяризації культурних надбань Українського народу; здійснення міжнародного співробітництва з питань, що належать до компетенції міністерства.
Мінкультури наділено правами:
• отримувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
• залучати фахівців центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;
• скликати в установленому порядку наради;
• утворювати міжвідомчі комісії, експертні та консультативні ради, робочі групи;
• представляти в межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях, зокрема під час укладання міжнародних договорів.
Рішення Мінкультури, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
На місцевому рівні функції державного управління у сфері культури здійснюють управління культури і туризму обласної, Севастопольської міської державної адміністрації, Головне управління культури та мистецтв Київської міської державної адміністрації, відділ культури і туризму районної, районної в місті Севастополі державної адміністрації, відділ культури, відділ з питань туризму і курортів районної в місті Києві державної адміністрації.
Управління культури і туризму обласної, Севастопольської міської держадміністрації, Головне управління культури та мистецтв Київської міськдержадміністрації (далі — управління) є структурним підрозділом відповідно обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації і підзвітне та підконтрольне голові відповідної держадміністрації та Мінкультури.
Основними завданнями управлінь є: забезпечення на відповідній території реалізації державної політики у сфері культури, з питань охорони культурної спадщини, а також національної музейної політики; здійснення відповідно до законодавства державного управління і контролю у сфері музейної та бібліотечної справи, кінематографії; забезпечення реалізації прав громадян на свободу літературної і художньої творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, забезпечення доступності всіх видів культурних послуг і культурної діяльності для кожного громадянина; розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення умов для відродження і розвитку культури української нації, культурної самобутності корінних народів національних меншин; сприяння захисту прав і законних інтересів вітчизняних творчих працівників та їх спілок, а також закладів, підприємств і організацій культурно-мистецької сфери, що діють на відповідній території; створення умов для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури у сфері культури, організація її матеріально-технічного забезпечення.
Управління мають право: залучати фахівців інших структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції; отримувати в установленому порядку від інших структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій всіх форм власності документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.
Указом Президента України від 31 січня 2003 р. Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України перейменовано на Державний комітет телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо).
Основними завданнями Держкомтелерадіо є:
• участь у формуванні та реалізації державної політики в інформаційній та видавничій сферах, у сфері захисту суспільної моралі;
• сприяння реалізації конституційного права на свободу слова;
• координація діяльності в інформаційній та видавничій сферах;
• здійснення державного регулювання і контролю в інформаційній та видавничій сферах;
• сприяння розвитку інформаційного суспільства, розширенню національного інформаційного простору.
Держкомтелерадіо у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. Нормативно-правові акти Держкомтелерадіо підлягають реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Рішення Держкомтелерадіо, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності та громадянами.
На місцевому рівні державного управління діють управління у справах преси та інформації обласної, Севастопольської міської держадміністрації і управління преси та інформації Київської міськдержадміністрації (далі — управління), відділ (сектор) у справах преси та інформації райдержадміністрації, районної у м. Севастополі держадміністрації.
Управління є структурними підрозділами відповідно обласної. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, шо утворюються головою відповідної держадміністрації, підзвітні й підконтрольні голові держадміністрації та Держкомтелерадіо.
Основними завданнями управлінь є: сприяння реалізації конституційного права громадян на свободу слова та безперешкодній діяльності засобів масової інформації; участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері інформації і видавничої справи з метою повнішого задоволення потреби населення відповідної території в інформаційній та видавничій продукції; здійснення заходів щодо розвитку інформаційного простору та інформаційної інфраструктури на відповідній території.
У рекомендаціях парламентських слухань «Національна кінематографія: стан, проблеми та шляхи їх вирішення», схвалених Постановою Верховної Ради України від 18 березня 2005 p., зазначається, зокрема, що для подолання кризи національної кінематографії, сприяння створенню самоокупної конкурентоспроможності галузі культури та становлення нової ринкової моделі кінематографічної індустрії необхідно:
• забезпечити дієвість державної політики протекціонізму через удосконалення діючої та створення нової правової бази розвитку вітчизняної кінематографії з урахуванням світового досвіду і національних особливостей;
• реформувати структуру державного управління кінематографією на всіх рівнях за визначеною схемою вертикалі управління та принципом подвійного підпорядкування;
• сприяти створенню мережі недержавних незалежних організацій (центрів, фондів, професійних гільдій тощо), які забезпечуватимуть розвиток національної кінематографії через розмаїття творчих, господарських, організаційно-правових форм діяльності;
• реформувати систему кінообслуговування населення та створити мережу кінотеатрів — центрів національного кіномистецтва.
Спеціальним наглядовим та регулюючим державним органом у сфері телерадіомовлення є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Національна рада є постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері
телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.
Діяльність Національної ради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об'єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень. Національна рада не може делегувати свої повноваження. Національна рада складається з восьми осіб. З них чотири члени Національної ради призначаються Верховною Радою України і чотири члени Національної ради призначаються Президентом України. Національна рада є повноважною при призначенні не менше шести її членів.
Член Національної ради набуває повноважень з дня його призначення і виконує їх протягом п'яти років, за винятком випадків, передбачених законом. Одна і та сама особа може бути повторно призначена членом Національної ради лише один раз.
Для забезпечення виконання повноважень Національної ради в АРК, областях, містах Києві та Севастополі призначаються представники Національної ради.
Представник Національної ради призначається на посаду Національною радою на конкурсній основі терміном на чотири роки. Умови конкурсу затверджуються рішенням Національної ради. Представник Національної ради зобов'язаний здійснювати:
• нагляд за дотриманням ліцензіатами умов ліцензії;
• нагляд за виконанням ліцензіатами ліцензійних умов та умов
ліцензій;
• моніторинг телерадіопрограм;
• нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів, інформування Центральної виборчої комісії, відповідних територіальних виборчих комісій, Національної ради про виявлені порушення;
• подання до Національної ради про факти порушень законодавства у галузі телерадіомовлення.
Представник Національної ради зобов'язаний виконувати рішення Національної ради, розпорядження голови Національної ради, його заступників та керівника апарату Національної ради. Представник Національної ради має право отримувати від посадових осіб ліцензіатів документи і пояснення, необхідні для виконання ним своїх повноважень.
- Оглавление
- Розділ I Адміністративне право і державне управління у сферах економічної діяльності держави, господарювання та міжгалузевих сферах 6
- Глава 11 Адміністративно-правове регулювання і державне управління в агропромисловій сфері 99
- Глава 12 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 107
- Розділ II Адміністративне право і державне управління у сферах соціальної і гуманітарно-культурної діяльності держави 126
- Розділ III Адміністративне право і державне управління у сферах адміністративно-політичної діяльності держави 175
- Розділ VIII Україна на шляху до європейського адміністративного простору 263
- Розділ 43 Організація та діяльність публічної адміністрації у зарубіжних країнах 277
- 1. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері економіки
- 2. Організація державного управління у сфері економіки
- 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері економіки
- 4. Державний контроль у сфері економіки
- Глава 2 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері фінансів
- 1. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері фінансів
- 2. Організація державного управління у сфері фінансів
- 3. Державна податкова служба в Україні
- 4. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
- 5. Контроль з боку державної контрольно-ревізійної служби в Україні
- Глава 3 Державне управління банківською системою
- 1. Загальна характеристика банківської системи як об'єкта державного управління
- 2. Національний банк України як суб'єкт державного управління
- 3. Основні напрями державного впливу Національного банку України на банківську систему
- 4. Система банківського нагляду
- Глава 4 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері реалізації митної політики
- 1. Загальна характеристика митної політики України
- 2. Система митних органів
- 3. Особливості державної служби в митних органах
- 4. Види митних режимів
- Глава 5 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері підприємництва
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері підприємництва
- 2. Організація державного управління у сфері підприємництва
- 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері підприємництва
- 4. Державний контроль у сфері підприємництва
- Глава 6 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері захисту економічної конкуренції
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері захисту економічної конкуренції
- 2. Органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації конкурентної політики
- 3. Антимонопольний комітет України та його органи
- 4. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції
- Глава7 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері промисловості
- 1. Загальна характеристика промислової політики держави
- 2. Загальні засади організації державного управління промисловістю
- 3. Управління промисловими підприємствами
- 4. Державний контроль у сфері промисловості
- Глава 8 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у паливно-енергетичній сфері
- 1. Загальна характеристика державної політики у паливно-енергетичній сфері
- 2. Організація державного управління у паливно-енергетичній сфері
- 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у паливно-енергетичній сфері
- 4. Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері
- Глава 9 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах транспорту і зв'язку
- 1. Загальна характеристика законодавства
- 2. Організація державного управління у сферах транспорту і зв'язку
- 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах транспорту і зв'язку
- 4. Державний контроль та нагляд у сферах транспорту і зв'язку
- Глава 10 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- 1. Загальна характеристика державної політики у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- 2. Організація державного управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- 4. Державний контроль у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- Глава 11 Адміністративно-правове регулювання і державне управління в агропромисловій сфері
- 1. Загальна характеристика державної політики в агропромисловій сфері
- 2. Організація державного управління в агропромисловій сфері
- 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу в агропромисловій сфері
- 4. Державний контроль та нагляд в агропромисловій сфері
- Глава 12 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 2. Організація державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 4. Державний контроль, нагляд і моніторинг у сфері охорони навколишнього природного середовища
- Глава 13 Адміністративно-правове регулювання і державне управління в окремих міжгалузевих сферах
- 1. Загальна характеристика державного управління міжгалузевими сферами
- 2. Функціональний зміст міжгалузевого управління
- 3. Організація державного управління в окремих міжгалузевих сферах
- Глава 14 Державна політика та управління у сфері інформатизації
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері інформатизації
- 2. Організація державного управління у сфері інформатизації
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері праці та соціальної політики
- 2. Організація державного управління у сфері праці та соціальної політики
- 3. Державний контроль та нагляд у сфері праці та соціальної політики
- Глава 16 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері охорони здоров'я
- 1. Загальна характеристика державної політики у галузі охорони здоров'я
- 2. Організація державного управління у галузі охорони здоров'я
- 3. Адміністративно-правове регулювання дозвільно-реєстраційних функцій у сфері охорони здоров'я
- 4. Державний контроль та нагляд у галузі охорони здоров'я
- Глава 17 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері освіти
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері освіти
- 2. Організація державного управління у сфері освіти
- 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері освіти
- 4. Державний контроль у сфері освіти
- Глава 18 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері науки
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері науки
- 2. Організація державного управління у сфері науки
- 3. Роль Вищої атестаційної комісії України у сфері науки
- Глава 19 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері культури
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері культури
- 2. Організація державного управління у сфері культури
- 3. Здійснення реєстраційно-дозвільних функцій у сфері культури
- 4. Державний контроль та нагляд у сфері культури
- Глава 20 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах молодіжної політики, фізичної культури та спорту
- 1. Загальна характеристика сфер молодіжної політики, фізичної культури та спорту
- 2. Організація державного управління у сферах молодіжної політики, фізичної культури та спорту
- 3. Сприяння держави участі громадськості у справах молоді, фізичної культури та спорту
- Розділ III Адміністративне право і державне управління у сферах адміністративно-політичної діяльності держави Глава 21 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері юстиції
- 1. Загальна характеристика державної правової політики
- 2. Організація державного управління у сфері юстиції
- 3. Форми діяльності Міністерства юстиції України
- 4. Державний контроль у сфері юстиції
- Глава 22 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах безпеки і охорони державного кордону
- 1. Загальна характеристика основ національної безпеки України
- 2. Організація державного управління у сфері безпеки
- 3. Державний кордон та його захист і охорона
- Глава 23 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері внутрішніх справ
- 1. Загальна характеристика сфери внутрішніх справ
- 2. Організація державного управління у сфері внутрішніх справ
- 3. Міліція — складова частина органів внутрішніх справ
- 4. Адміністративний нагляд органів внутрішніх справ
- Глава 24 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері оборони
- 1. Загальні засади організації оборони
- 2. Збройні Сили України та військовий обов'язок
- 3. Організація державного управління у сфері оборони
- 4. Контроль у сфері оборони
- Глава 25 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері закордонних справ
- 1. Загальна характеристика державної політики у сфері зовнішніх зносин
- 2. Організація державного управління у сфері закордонних справ
- 3. Дипломатична служба
- 4. Державний контроль у сфері закордонних справ
- Розділ IV Організація виконавчої влади в Автономній Республіці Крим Глава 26 Правові засади організації виконавчої влади в Автономній Республіці Крим
- Глава 27 Рада міністрів Автономної Республіки Крим
- Глава 28 Органи виконавчої влади, підвідомчі Раді міністрів Автономної Республіки Крим
- Глава 29 Державний контроль щодо виконавчої влади в Автономній Республіці Крим
- Розділ V Адміністративне право і управління в основних сферах місцевого самоврядування Глава 30 Загальна характеристика управлінської спрямованості місцевого самоврядування
- Глава 31 Управління в господарсько-економічних сферах
- Глава 32 Управління в соціальній і гуманітарно-культурній
- Глава 33 Управління у сферах охорони громадського порядку та адміністративно-політичної діяльності
- Розділ VI Громадські організації та адміністративне право Глава 34 Збільшення різноманітності видів громадських організацій
- Глава 35 Участь громадських організацій у реалізації функцій органів виконавчої влади
- Розділ VII Особливості здійснення адміністративної юрисдикції Глава 36 Зміст адміністративної юрисдикції
- Глава 37 Адміністративна відповідальність фізичних осіб: загальна характеристика чинного законодавства
- 1. Нормативно-правові акти, що передбачають адміністративну відповідальність фізичних осіб
- 2. Адміністративні правопорушення за чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення
- Глава 38 Адміністративна відповідальність юридичних осіб у різних сферах їх функціонування
- Глава 39 Особливості адміністративних правопорушень, що підлягають розгляду адміністративними судами
- 1. Подвійна природа адміністративних правопорушень
- 2. Необхідність дотримання принципів реалізації публічно-владних повноважень
- Розділ VIII Україна на шляху до європейського адміністративного простору Глава 40 Вплив європейської інтеграції на національні системи державного управління
- Глава 41 Орієнтація на стандарти європейського адміністративного простору
- Глава 42 Основні принципи права Європейського Союзу
- 1. Походження основних принципів права Європейського Союзу
- 2. Характеристика основних принципів права Європейського Союзу
- Глава 43 Юрисдикція Європейського суду з прав людини у справах адміністративно-правового характеру
- 1. Загальна характеристика юрисдикції Європейського суду
- 2. Недопущення порушень права особи на справедливий судовий розгляд
- 3. Загальні положення застосування Європейської конвенції з прав людини
- Розділ 43 Організація та діяльність публічної адміністрації у зарубіжних країнах Глава 44 Організація публічної адміністрації
- 1. Державна адміністрація
- 2. Органи місцевого самоврядування
- Глава 45 Побудова публічної служби
- Глава 46 Основні правові форми діяльності публічної адміністрації
- Глава 47 Контроль за діяльністю публічної адміністрації
- Розділ I Адміністративне право і державне управління у сферах економічної діяльності держави, господарювання та міжгалузевих сферах 6
- Розділ II Адміністративне право і державне управління у сферах соціальної і гуманітарно-культурної діяльності держави 126
- Розділ III Адміністративне право і державне управління у сферах адміністративно-політичної діяльності держави 175
- Розділ VIII Україна на шляху до європейського адміністративного простору 263
- Розділ 43 Організація та діяльність публічної адміністрації у зарубіжних країнах 277