2. Організація державного управління в агропромисловій сфері

Провідним центральним органом виконавчої влади в агропромисловій сфері є Міністерство аграрної політики України (Мінагрополітики).

Положення про Міністерство аграрної політики України затверджене Постановою Кабінету Міністрів України 1 листопада 2006 р.

Основними завданнями Мінагрополітики є:

• формування та реалізація державної аграрної політики, організація розроблення та здійснення заходів із забезпечення продовольчої безпеки держави;

• здійснення державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової і переробної промисловості (далі — галузі агропромислового виробництва);

• розроблення і здійснення заходів, спрямованих на комплексний розвиток галузей агропромислового виробництва і сільських територій;

• участь у формуванні та реалізації інноваційної, інвестиційної і соціальної політики у сільській місцевості;

• координація діяльності органів виконавчої влади з питань реалізації державної аграрної політики, забезпечення продовольчої безпеки держави та удосконалення структури галузей агропромислового виробництва.

Мінагрополітики відповідно до покладених на нього завдань здійснює такі функції:

• розробляє основні напрями державної аграрної політики, стратегію та механізм її реалізації;

• розробляє за дорученням Кабінету Міністрів України та з власної ініціативи спільно з іншими органами виконавчої влади проекти нормативно-правових актів, що стосуються регулювання відносин у галузях агропромислового виробництва;

• бере участь у розробленні й реалізації в галузях агропромислового виробництва бюджетної, цінової, податкової, фінансово- кредитної, лізингової, інвестиційної, страхової та митно-тарифної політики;

• розробляє та забезпечує виконання державних цільових та інших програм розвитку галузей агропромислового виробництва, комплексного розвитку сільських територій, удосконалення системи управління агропромисловим комплексом;

• бере участь у розробленні проектів Державної програми соціального і економічного розвитку України, Державного бюджету України та Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

• аналізує діяльність та прогнозує розвиток галузей агропромислового виробництва з урахуванням їх зонального розміщення, кон'юнктури аграрного та продовольчого ринку;

• забезпечує у межах своїх повноважень проведення цінового моніторингу внутрішнього і зовнішнього аграрного та продовольчого ринку, про результати постійно інформує його учасників;

• вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо розроблення та здійснення заходів, спрямованих на підтримку виробників сільськогосподарської продукції і державного регулювання аграрного та продовольчого ринку, запровадження механізму ф'ючерсних та опціонних контрактів, фінансових і товарних інтервенцій, державних заставних операцій із зерном;

• розробляє і здійснює на регіональному рівні заходи щодо розвитку інфраструктури аграрного та продовольчого ринку, зокрема аграрних бірж, аукціонів живої худоби та птиці, оптових продовольчих ринків, обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, кредитних спілок, страхових компаній, виставок, ярмарків тощо;

• забезпечує сертифікацію зернових складів на відповідність стандартам якості послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, ведення реєстрів складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, декларування зерна суб'єктами його зберігання та інші функції.

У межах своїх повноважень на основі виконання актів законодавства Мінагрополітики видає накази, організовує та контролює їх виконання. Рішення, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими до виконання центральними й місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності та громадянами.

На місцевому рівні органами державного управління в агропромисловій сфері є Головні управління агропромислового розвитку обласної, управління агропромислового розвитку Севастопольської міської, управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації.

Основними завданнями управлінь обласної та Севастопольської міської держадміністрації є:

• забезпечення реалізації державної аграрної політики, розроблення та виконання регіональних інноваційно-інвестиційних та інших програм і прогнозів розвитку галузей агропромислового виробництва;

• участь у формуванні та реалізації соціальної політики на селі, сталого розвитку регіонального агропродовольчого ринку і сільських територій регіону;

• організація роботи з питань насінництва і розсадництва, сортовипробування і захисту рослин, племінної справи, наукового і кадрового забезпечення, стандартизації, карантинного режиму, охорони праці та техніки безпеки.

Основними завданнями районного управління є:

• участь у реалізації державної аграрної та соціальної політики на селі, проведення аналізу тенденцій і прогнозування процесу розвитку галузей агропромислового виробництва і сільських територій;

• створення належних умов для організації виробництва і збуту сільськогосподарської продукції та продовольства, сприяння розвитку ринкової інфраструктури, а також проведення моніторингу агропродовольчого ринку;

• участь у межах своїх повноважень у здійсненні заходів з питань збереження, відтворення та раціонального використання земельних, водних та інших природних ресурсів, охорони праці й техніки безпеки.

Державний комітет ветеринарної медицини (Держкомветмедици- ни) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра аграрної політики.

Основними завданнями Держкомветмедицини є:

• забезпечення реалізації державної політики в галузі ветеринарної медицини, проведення державного ветеринарно- санітарного контролю та нагляду за здоров'ям тварин, безпечністю та якістю харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, кормів та інших товарів, охорони території України від занесення збудників особливо небезпечних хвороб, включених до списку МЕБ, з територій інших держав або карантинних зон;

• аналіз причин і умов виникнення та поширення хвороб тварин, участь у локалізації та ліквідації спалаху заразних хвороб, спільних для тварин і людей, підготовка пропозицій щодо профілактики та боротьби з такими хворобами;

• проведення моніторингу поширення та визначення біологічної характеристики збудників особливо небезпечних хвороб тварин, включених до списку МЕБ, з метою вжиття заходів, пов'язаних з епізоотичною та епідеміологічною діагностикою спалаху заразних хвороб;

• спрямування та координація діяльності державних органів ветеринарної медицини із забезпечення ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя, захисту життя і здоров'я людей та тварин від ризику, пов'язаного з хворобами тварин, включаючи зоонози, додержання порядку здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

• розроблення, затвердження та здійснення в межах своїх повноважень санітарних і ветеринарно-санітарних заходів і інші.

Держкомветмедицини відповідно до покладених на нього завдань здійснює такі функції:

• розробляє та вносить пропозиції щодо формування державної політики у галузі ветеринарної медицини та забезпечує її реалізацію;

• розробляє, затверджує та здійснює в межах своїх повноважень санітарні і ветеринарно-санітарні заходи з метою охорони території України від занесення особливо небезпечних збудників хвороб, включених до списку МЕБ, з територій інших держав або карантинних зон;

• аналізує причини виникнення інфекційних та інших хвороб тварин і розробляє рекомендації щодо їх профілактики;

• забезпечує своєчасне встановлення карантину у разі виникнення заразних хвороб тварин, виконання карантинних та інших ветеринарно-санітарних заходів в інфікованій та буферній зоні, а в разі необхідності — у зоні спостереження;

• організовує разом із закладами охорони здоров'я, Держсан- епідемслужбою, структурними підрозділами МНС роботу із захисту населення від зоонозів та своєчасний обмін інформацією про хвороби тварин і ін.

Держкомветмедицини очолює голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України. Голова Держкомветмедицини, його заступники та начальники структурних підрозділів комітету, на яких покладено виконання функцій державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, одночасно є за посадою відповідно Головним державним інспектором ветеринарної медицини України та його заступниками.

Держкомветмедицини здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах, регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, інші державні установи ветеринарної медицини.

Державне управління у сфері карантину рослин здійснює Державна служба з карантину рослин України. Вона включає Головну державну інспекцію з карантину рослин України, що знаходиться у сфері управління центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики і підпорядковується йому; Центральну науково-дослідну карантинну лабораторію, яка знаходиться у віданні Головної державної інспекції з карантину рослин України; державні інспекції з карантину рослин Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (далі — органи Державної служби з карантину рослин); пункти карантину рослин у районах, морських, річкових портах (на пристанях), на відповідних залізничних станціях, в аеропортах (на аеродромах), на підприємствах поштового зв'язку, шосейних шляхах, автовокзалах, автостанціях, пунктах пропуску на державному кордоні України, зональні, обласні та міські карантинні лабораторії. Уразі необхідності пункти карантину рослин можуть створюватись і на інших об'єктах, діяльність яких пов'язана із заготівлею, вивезенням, ввезенням, транспортуванням, реалізацією і використанням об'єктів регулювання.

Основними завданнями Державної служби з карантину рослин України є: охорона території України від занесення регульованих шкідливих організмів; виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів; запобігання проникненню регульованих шкідливих організмів у зони, вільні від таких регульованих шкідливих організмів на території України; здійснення державного контролю за дотриманням карантинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об'єктів регулювання; реєстрація осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання.

Державну політику у галузі земельних відносин здійснює Державний комітет України із земельних ресурсів, який діє у межах агропромислового комплексу. Він відповідно до своєї компетенції здійснює державне управління земельними ресурсами, спрямовує діяльність підпорядкованих йому державних органів земельних ресурсів на проведення земельної реформи, забезпечення раціонального використання та охорони земельних ресурсів.