1. Загальна характеристика державної політики у сфері зовнішніх зносин

Правове регулювання зовнішньої політики України закріплено в Конституції України, чинних нормативно-правових актах нашої держави та міжнародних договорах.

Стаття 18 Конституції України безпосередньо регулює конституційні засади зовнішньої політики України. У ній закріплено, що зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

Законодавство України повинно відповідати загальновизнаним нормам міжнародного права. Згідно із Статутом ООН (1945 p.) Україна взяла на себе відповідні зобов'язання, які знайшли відображення в

Декларації про державний суверенітет України. У статті X зазначеної Декларації закріплено, що «Українська РСР виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, активно сприяє зміцненню загального миру і міжнародної безпеки, безпосередньо бере участь у загальноєвропейському процесі та європейських структурах».

Засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності визначаються виключно законами України (п. 9 ст. 92 Конституції України).

Зовнішня політика України здійснюється згідно з актами національного законодавства. Так, відповідно до Основних напрямів зовнішньої політики України Українська держава реалізує зовнішню політику на таких засадах:

• здійснює відкриту зовнішню політику, прагне до співробітництва з усіма зацікавленими партнерами, уникаючи залежності від окремих держав чи груп держав;

• розбудовує свої двосторонні та багатосторонні відносини з іншими державами та міжнародними організаціями на основі принципів добровільності, взаємоповаги, рівноправності, взаємовигоди, невтручання у внутрішні справи;

• Україна не є ворогом жодної держави, засуджує війну як знаряддя національної політики та ін.

Діяльність держави у сфері зовнішніх зносин спрямована на виконання зовнішньої функції України. У сфері офіційних міжнародних відносин всі уповноважені органи України здійснюють свою діяльність від імені держави в цілому. Повноваженнями у цій сфері згідно з Конституцією України наділені Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство закордонних справ України (далі — МЗС) та у визначених законом межах інші міністерства, а також закордонні органи (дипломатичні представництва, консульські установи, торгівельні представництва).

У сфері зовнішніх зносин представницькі функції виконує Президент України. Згідно зі ст. 102 Конституції України Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він представляє державу у сфері міжнародних відносин, відвідує з офіційними і неофіційними візитами зарубіжні країни, бере участь у роботі міжнародних форумів тощо, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори і укладає міжнародні договори України.

1 Систематичне зібрання чинного законодавства України. — 2003. — № 2. — Ст. 243.

Президент України і Кабінет Міністрів України вживають заходів щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України, приймають рішення про визнання іноземних держав. Крім цього, згідно з п. 5 ст. 106 Конституції України Президент України призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях, затверджує положення про них, приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав. Вірча грамота надсилається главою іноземної держави Президентові України, що засвідчує офіційний статус глави дипломатичного представництва і він приступає до виконання своєї місії з моменту вручення вірчої грамоти. Надзвичайний і Повноважний Посол України, Постійний представник України при міжнародній організації призначаються на посади і звільняються з посад Президентом України за поданням МЗС.

І насамкінець, Президент України приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства, що передбачено Законом України «Про громадянство» (2001 p.).

До повноважень Верховної Ради України у сфері зовнішніх відносин належать: визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики; заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України; оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру; схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України; затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про отримання Україною від імені держав, банків і міжнародних організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України; схвалення рішень про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на території України; надання у встановлений законом строк згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України.

Відповідно до ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України у сфері закордонних справ.