logo search
Адміністративне право

1. Загальна характеристика державної правової політики

Відповідно до Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються у нашій державі найвищою соціальною цінністю. На досягнення цієї мети та гарантування прав і свобод людини спрямовані основні зусилля органів державної влади України, передусім органів юстиції.

Правова політика — один із найважливіших видів державної політики. Ось чому не можна зрозуміти суті правової політики, не знаючи, що таке політика взагалі.

Аристотель визначав політику як мистецтво управління державою. Демокріт вважав таке мистецтво найвищим із мистецтв. У XIX ст. ідеї Аристотеля і Демокріта були розвинуті М. Вебером, В. Гумбольдтом, К. Марксом, Ф. Енгельсом. Сучасні політологи, спираючись на мислителів минулого, підкреслюють, що політика — це також мистецтво можливого, мистецтво компромісів, узгодження бажаного та об'єктивно досяжного.

Російські дореволюційні юристи М. Коркунов, Л. Петражицький розглядали правову політику як прикладну науку, яка покликана визначати чинне законодавство і сприяти виробленню більш досконалого права. Сучасний зміст цієї правової категорії набагато складніший і ширший. Правова політика — особлива форма вираження державної політики, це засіб юридичної легітимації, закріплення і здійснення політичного курсу країни, органів державної влади. Правова політика — це передусім правова категорія, тобто найбільш загальне типове поняття, що вживається у праві, є засобом конструювання і розуміння права як системного утворення для регулювання суспільних відносин, тобто взаємопов'язана із системою права загалом.

Відтак, державна правова політика — це засновані на загальних та специфічних закономірностях розвитку національної правової системи принципи, стратегічні напрями та шляхи створення і реалізації правових норм, це діяльність суб'єктів політичної системи, спрямована на забезпечення прав і свобод людини та громадянина.

На сьогодні головним завданням державної правової політики є нормативно-правове забезпечення реформ.

Основними принципами правової політики, на основі яких вона повинна розроблятися та здійснюватись, є: пріоритетність прав людини як найвищої соціальної цінності; соціальна зумовленість; справедливість; легітимність та демократичний характер; відповідність основним положенням законодавства Європейського Союзу та міжнародного права; гласність; наукова обґрунтованість; стійкість і прогнозованість.

З метою забезпечення ефективної державної правової політики, основним призначенням якої є забезпечення прав та свобод громадян, на сьогодні в Україні назріла необхідність розробки та прийняття Загальної концепції правової політики. Така концепція повинна закріпити провідне місце Міністерства юстиції України в системі центральних органів виконавчої влади, а також його територіальних органів у забезпеченні реалізації державної правової політики, окреслити форми його діяльності в цій сфері. Виходячи з потреби реформування органів юстиції, необхідно передбачити серед основних завдань прийняття закону про органи юстиції.

При цьому слід зазначити, що незалежно від сталості терміна «юстиція»64, форми і методи державного управління в цій сфері змінюються на кожному етапі розвитку суспільства та розкриваються через механізм реалізації державної правової політики.

Спільними засадами їх діяльності є служіння торжеству правосуддя, законності й справедливості, забезпеченню прав громадян. Органами державного управління в цій галузі є органи юстиції.