logo search
Адміністративне право

2. Організація державного управління у сферах транспорту і зв'язку

Загальна характеристика державного управління у сферах транспорту і зв'язку

До суб'єктів державного управління у сферах транспорту і зв'язку належать:

• на вищому рівні державного управління — Кабінет Міністрів України;

• на центральному рівні державного управління:

а) органи виконавчої влади, основними повноваженнями яких є управлінська діяльність у сферах транспорту та зв'язку:

• Міністерство транспорту та зв'язку України та підпорядковані йому підрозділи: Державний департамент автомобільного транспорту (Укравтотранс),Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця), Державний департамент морського і річкового транспорту (Укрморрічфлот) Державна авіаційна адміністрація, а також спеціально створені органи державного контролю: Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотранспінспекція), класифікаційне товариство Регістр судноплавства України; Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства (Держфлотінспекція України); Інспекція Головного державного реєстратора флоту та деякі інші;

• (центральний орган виконавчої влади, статус якого прирівняний до державних комітетів України: Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор);

• центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України —/Національна комісія з питань регулювання зв'язку та підпорядковані їй Державна інспекція зв'язку, Український державний центр радіочастот;

б) органи виконавчої влади, окремими повноваженнями яких є управлінська діяльність у сферах транспорту та зв'язку або конкретні управлінські функції (у тому числі функція контролю):

• Міністерство палива та енергетики України у частині забезпечення координації ним діяльності щодо транспортування палива трубопроводами;

• Міністерство з питань житлово-комунального господарства України, до складу якого входить Головна державна технічна інспекція міського електротранспорту;

• Державна служба безпеки дорожнього руху Міністерства внутрішніх справ України28;

• Служба безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України та інші.

Окремо слід виділити Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, яка є постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення відповідних регуляторних повноважень.

Головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту та у сфері використання повітряного простору України, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій та інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України є Міністерство транспорту та зв'язку України (Мінтрансзв'язку).

Основними завданнями Мінтрансзв'язку є:

• участь у формуванні та реалізації державної політики в галузі транспорту, у сферах навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України;

• забезпечення взаємодії та координації роботи автомобільного, авіаційного, залізничного, морського і річкового транспорту;

• здійснення заходів щодо розвитку і вдосконалення телекомунікаційних мереж загального користування та мереж поштового зв'язку загального користування, підвищення їх якості та доступності, забезпечення сталого функціонування;

• створення умов для інтеграції національної транспортної системи України до європейської та світової транспортної системи, а також сфер надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій, інформатизації до європейського та світового інформаційного простору.

Мінтрансзв'язку виконує функції:

• здійснює державне управління в галузі транспорту, у сфері використання і обслуговування повітряного простору України, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій та інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України;

• здійснює відповідно до Закону України «Про радіочастотний ресурс України» повноваження щодо управління у сфері користування радіочастотним ресурсом України;

• виконання інших функцій, передбачених законодавством. Мінтрансзв'язку здійснює загальне керівництво сферами транспорту та зв'язку. Водночас організація управління кожною з названих сфер має окремі особливості, наявність яких зумовлює існування у системі Мінтрансзв'язку окремих складових — департаментів, управлінь, відділів, відділень та інших, уповноважених на управління окремо транспортною системою та її складовими, телекомунікаціями, поштовим зв'язком.

Чинне законодавство передбачає також наявність так званого «регуляторного» органу у сферах телекомунікації, надання послуг поштового зв'язку, що підконтрольний Президентові України — Національної комісії з питань регулювання зв'язку України як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом.

Додамо, що трубопровідний транспорт входить до складу єдиної транспортної системи України. Систему трубопровідного транспорту становлять магістральний трубопровідний транспорт, промисловий трубопровідний транспорт. Міністерство палива та енергетики України забезпечує координацію діяльності, пов'язаної із транспортуванням нафти, природного газу, газового конденсату і нафтопродуктів. Державне управління у сфері трубопровідного транспорту здійснюють центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до наданих їм повноважень.

Організація державного управління у сфері транспорту

Щодо впровадження державної політики у сфері транспорту, основні завдання Мінтрансзв'язку такі:

• участь у формуванні та реалізації державної політики в галузі транспорту;

• забезпечення взаємодії та координації роботи автомобільного, авіаційного, залізничного, морського і річкового транспорту;

• створення умов для інтеграції національної транспортної системи України до європейської та світової транспортної системи.

Функціями Мінтрансзв'язку у сфері транспорту є:

• здійснення заходів щодо розвитку національної транспортної системи України, створення і функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів та інфраструктури транспортного комплексу України;

• здійснення відповідно до законодавства України заходів щодо реалізації єдиної державної економічної, тарифної, інвестиційної, науково-технічної, кадрової та соціальної політики в галузі транспорту;

• розробка і реалізація заходів щодо налагодження взаємодії та координації діяльності всіх видів транспорту;

• відповідно до законодавства організація і контроль роботи, пов'язаної із забезпеченням безпеки руху транспортних засобів, вживання заходів щодо забезпечення екологічної безпеки на транспорті;

• здійснює відповідно до законодавства державний нагляд за додержанням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки торговельного мореплавства, руху відповідно на морському і річковому, залізничному та автомобільному транспорті;

• виконання інших функцій, передбачених законодавством.

У системі Мінтрансзв'язку діють:

• Державний департамент автомобільного транспорту (Укравто- транс);

• Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця);

• Державний департамент морського і річкового транспорту (Укрморрічфлот).

Чинним законодавством на ці органи покладено повноваження щодо формування та реалізації державної політики у відповідній сфері транспортної діяльності, виконання регулятивних, контрольно-наглядових та дозвільно-реєстраційних функцій. Вони видають накази, обов'язкові до виконання підпорядкованими органами (підрозділами).

До сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту за переліком, визначеним Мінтрансзв'язком.

Державне управління та регулювання у сфері транспорту здійснює Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор), Державна авіаційна адміністрація.

У сфері управління трубопровідним транспортом місцеві органи виконавчої влади (та органи місцевого самоврядування) у межах своїх повноважень: погоджують розміщення споруд та інших об'єктів трубопровідного транспорту на землях, наданих у користування підприємствам трубопровідного транспорту згідно із Земельним кодексом України; вживають заходів щодо безпеки експлуатації підприємствами, установами та організаціями об'єктів трубопровідного транспорту; беруть участь у складанні та узгодженні планів захисту персоналу і населення, спільних заходів щодо виконання робіт в умовах надзвичайного стану; забезпечують оповіщення та інформування населення про заходи захисту і правила поведінки в умовах надзвичайного стану, а також під час експлуатації об'єктів трубопровідного транспорту із залученням до цієї роботи спеціалістів підприємств трубопровідного транспорту та інше.

Організація державного управління у сфері зв'язку

Щодо впровадження державної політики у сфері зв'язку — надання послуг поштовогозв'язку, телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України — основними завданнями Мінтрансзв'язку є:

• участь у формуванні та реалізації державної політики в галузі надання послуг поштового зв'язку, телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України;

• здійснення заходів щодо розвитку і вдосконалення телекомунікаційних мереж загального користування та мереж поштового зв'язку загального користування, підвищення їх якості та доступності, забезпечення сталого функціонування;

• формування Національної програми інформатизації та забезпечення її виконання.

Центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, є Національна комісія з питань регулювання зв'язку України (НКРЗ).

До основних завдань НКРЗ належать:

• проведення єдиної державної політики регулювання в галузі зв'язку;

• здійснення державного регулювання та нагляду в галузі зв'язку з метою максимального задоволення попиту споживачів на послуги зв'язку, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, збільшення обсягів послуг та підвищення їх якості, розвитку та модернізації мереж зв'язку з урахуванням інтересів національної безпеки;

• забезпечення ефективного користування радіочастотним ресурсом України і функціонування ринку телекомунікаційних послуг та послуг поштового зв'язку на основі збалансування інтересів суспільства, операторів та користувачів цих послуг; <•

• сприяння розвитку конкуренції та підприємництва, забезпечення рівних умов діяльності суб'єктів усіх форм власності, вдосконалення механізмів регулювання ринкових відносин у галузі зв'язку.

НКРЗ відповідно до покладених на неї завдань:

• бере участь у формуванні та реалізації державної політики у галузі зв'язку, розробляє механізми її реалізації;

• реалізовує державну стратегію розвитку у галузі зв'язку;

• вносить пропозиції до органів державної влади щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів, стандартів у сферах телекомунікацій та надання послуг поштового зв'язку, а також користування радіочастотним ресурсом України;

• видає нормативні акти з питань, що належать до компетенції НКРЗ, та контролює їх виконання;

• забезпечує державний нагляд за дотриманням суб'єктами ринку законодавства про телекомунікації та поштовий зв'язок, координує та контролює здійснення державного нагляду щодо користування радіочастотним ресурсом України;

• здійснює відповідно до законодавства України ліцензування та реєстрацію у сфері надання телекомунікаційних послуг послуг поштового зв'язку, а також користування радіочастотним ресурсом України;

• здійснює відповідно до закону тарифне регулювання;

• приймає в межах своєї компетенції рішення, які є обов'язковими для виконання суб'єктами ринку телекомунікацій та ринку надання послуг поштового зв'язку;

• застосовує в установленому законодавством порядку адміністративні стягнення до суб'єктів ринку телекомунікацій та ринку надання послуг поштового зв'язку;

• передає до АМК матеріали в разі виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

• здійснює інші повноваження, що передбачені законами та іншими нормативно-правовими актами і випливають з покладених на Комісію завдань.

У сфері телекомунікацій Мінтрансзв'язку має такі повноваження:

• розробляє пропозиції щодо державної політики у сфері телекомунікацій і реалізує її у межах своїх повноважень;

• розробляє проекти законів, інших нормативно-правових актів;

• розробляє та затверджує нормативно-правові акти з питань, віднесених до його компетенції;

• забезпечує державний нагляд за дотриманням суб'єктами ринку законодавства про телекомунікації;

• здійснює ліцензування та реєстрацію у сфері надання телекомунікаційних послуг;

• здійснює контроль за якістю телекомунікаційних послуг та задоволенням попиту споживачів;

• здійснює відповідно до закону тарифне регулювання у сфері телекомунікацій та встановлює порядок взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій;

• приймає в межах своєї компетенції рішення, які є обов'язковими для виконання суб'єктами ринку телекомунікацій;

• застосовує в установленому законодавством порядку адміністративні стягнення до суб'єктів ринку телекомунікацій;

• передає до АМК матеріали в разі виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

• звертається до суду з відповідними позовними заявами в разі порушення суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність на ринку телекомунікацій, законодавства про телекомунікації;

• здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Мінтрансзв'язку здійснює повноваження центрального органу виконавчої влади щодо користування радіочастотним ресурсом України, визначені Законом України «Про радіочастотний ресурс України».

У галузі поштового зв'язку Мінтрансзв'язку має такі повноваження:

• розроблення нормативно-правових актів, які регулюють діяльність у сфері надання послуг поштового зв'язку;

• визначення порядку введення та виведення з обігу поштових марок;

• контроль за якістю послуг поштового зв'язку, забезпечення поштової безпеки та таємниці інформації у сфері надання послуг поштового зв'язку;

• організація роботи, пов'язаної із стандартизацією та сертифікацією засобів поштового зв'язку;

• забезпечення підготовки та перепідготовки кадрів для надання послуг поштового зв'язку;

• сприяння розвитку ринку послуг поштового зв'язку.

Ефективність функціонування ринку послуг поштового зв'язку забезпечує НКРЗ на основі збалансування інтересів суспільства, операторів та користувачів послуг поштового зв'язку. Нормативно- правові акти Мінтрансзв'язку і рішення НКРЗ, прийняті в установленому порядку в межах їх повноважень, обов'язкові до виконання операторами та користувачами послуг поштового зв'язку.

На місцевому рівні державного управління до відання місцевих державних адміністрацій належить вирішення питань поштового зв'язку. Місцеві органи виконавчої влади (органи місцевого самоврядування) у межах власних і делегованих повноважень: надають допомогу операторам у розміщенні на відповідних територіях об'єктів поштового зв'язку; погоджують розміщення національним оператором поштових скриньок у зручних для користувачів місцях; сприяють операторам в укладенні договорів оренди приміщень у житлових і не- житлових будинках з їх власниками для надання послуг поштового зв'язку; сприяють операторам у доставці поштових відправлень до віддалених населених пунктів; розглядають пропозиції операторів щодо створення сприятливих умов для їх діяльності; всебічно сприяють ефективній діяльності та розвитку об'єктів поштового зв'язку на відповідних територіях.