1. Поняття комерційної концесії та комерційної субконцесії

Комерційна концесія - це підприємницька діяльність, що здійснюється на під­ставі договору комерційної концесії і полягає у наданні однією стороною концесій­них відносин (правоволодільцем) другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку права використання на платній основі комплексу належних правоволодільцеві виключних прав з метою виготовлення та (або) продажу пев­ного виду товару та (або) надання послуг.

Комерційна концесія (зарубіжні аналоги - франчайзинг, франшиза) - опти­мальний засіб забезпечення розширення бізнесу комерційних організацій (за­звичай крупних) без тягаря створення філій та дочірніх підприємств у певній місцевості й навіть на території іншої держави. За допомогою системи договорів комерційної концесії комерційна організація - правоволоділець отримує мож­ливість збільшити виробництво певних товарів (надання певних послуг) з під­триманням відповідних (зазвичай високих) стандартів їх якості, залучивши до цього інших суб'єктів підприємництва та контролюючи їх діяльність. У такий спосіб швидко створюється розгалужена мережа бізнесу комерційної організа­ції - правоволодільця.

Комерційна концесія як вид підприємництва, що здійснюється на підставі відповідного договору (франчайзинга, франшизи), набула значного поширення лише в 70-х роках XX століття (хоча ще в 30-і роки того ж століття такі догово­ри використовувалися в США для виробництва та збуту товарів¹)- Як зазначає В.В.Вітрянський, основна сфера поширення франчайзингу - автомобільна про­мисловість та послуги автосервісу, ремонтно-будівельні роботи, косметичні по­слуги та салони моди, аптеки, побутове обслуговування готельне господарство, ресторани, підприємства швидкого обслуговування тощо.

Цей же дослідник виділяє такі специфічні риси договору комерційної конце­сії (франчайзингу, франшизи), що відрізняють його від інших договорів, у тому числі концесійних, ліцензійних:

• спеціальний суб'єктний склад: сторонами договору можуть бути лише суб'єкти підприємницької діяльності;

• необхідним елементом предмета договору є надання правоволодільцем ко­ристувачеві комплексу виключних прав, ділової репутації та комерційного досвіду правоволодільця;

• за договором комерційної концесії користувачеві надається лише право ви­користовувати відповідні виключні права, що належать правоволодільцеві, без їх передання (уступки) контрагенту;

• метою є надання користувачеві комплексу виключних прав, що належать правоволодільцеві, для їх використання у підприємницькій діяльності ко­ристувача;

• специфіка прав та обов'язків сторін договору, зумовлена його метою. Так, правоволоділець, наділяючи користувача правом на використання комп­лексу виключних прав, повинен надавати користувачеві технічне та кон­сультаційне сприяння, навчати його працівників, контролювати якість то­варів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються). У такий спосіб досягається створення чи розширення мережі правоволодільця щодо виробництва та збуту товарів (робіт, послуг);

• попри повну економічну залежність від правоволодільця, користувач збе­рігає свою юридичну самостійність та діє у сфері майнового обігу від свого імені за умови інформування споживачів (покупців, замовників) про ви­користання ним виключних прав правоволодільця;

• з метою захисту інтересів правоволодільця і, відповідно, виключення по­силення конкуренції на ринку товару, для виробництва якого користува­чеві передається комплекс виключних прав, в договір включаються різного роду обмежувальні умови щодо діяльності користувача¹.

Комерційна концесія здійснюється зазвичай на підставі договору комерційної концесії. Водночас таким договором може бути передбачена можливість укладен­ня користувачем договору комерційної субконцесії, за яким він надає іншій особі (субкористувачу) право користування наданим йому правоволодільцем комплек­сом прав або частиною комплексу прав на умовах, погоджених із правоволоділь­цем або визначених договором комерційної концесії. До договору комерційної субконцесії застосовуються положення про договір комерційної концесії, вста­новлені законом, якщо інше не випливає з особливостей субконцесії.