4. Державний контроль та нагляд у сфері культури

На виконання Указу Президента України від 20 квітня 2005 р. «Про Міністерство культури і туризму України» Кабінет Міністрів України утворив у складі Мінкультури на базі Державної служби охорони культурної спадщини та Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон Державну службу з питань національної культурної спадщини як урядовий орган державного управління.

Державна служба з питань національної культурної спадщини (далі — Державна служба) є правонаступником колишніх Державної служби охорони культурної спадщини та Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон.

Державна служба виконує такі основні функції:

• розробляє пропозиції щодо формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини та музейної справи та подає їх на розгляд міністра культури і туризму;

• узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, готує пропозиції щодо його вдосконалення, розробляє проекти нормативно-правових актів з питань охорони культурної спадщини та музейної справи і подає їх на розгляд міністра культури і туризму;

• бере участь у розробленні та погоджує державні норми і правила виконання робіт з консервації, реставрації, реабілітації

проведення науково-обґрунтованих заходів щодо відновлення функціональних властивостей об'єктів культурної спадщини, їх музеєфікації, ремонту, пристосування — виконання науково-дослідних, проектних, вишукувальних робіт із створення умов для використання об'єктів культурної спадщини без зміни їх властивостей, розроблення і затвердження проектно- кошторисної документації на виконання таких робіт;

• розробляє правила встановлення та утримання охоронних дощок, знаків, інших інформаційних написів, позначок на нерухомих пам'ятках або в межах території таких пам'яток та їх зразки, подає зазначені правила та зразки на розгляд міністра культури і туризму;

• здійснює в установленому порядку функції з управління на- уково-дослідними, проектними та реставраційними організаціями, заповідниками та музеями, що належать до сфери управління MKT;

• погоджує питання щодо утворення органами місцевого самоврядування органів охорони культурної спадщини;

• здійснює в межах, визначених законодавством, координацію діяльності органів охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських, районних держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій;

• забезпечує розміщення та контроль за виконанням державного замовлення на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об'єктів культурної спадщини, виконання інших робіт, пов'язаних з охороною культурної спадщини, поповнення експозиції музеїв;

• координує проведення науково-дослідних робіт з охорони культурної спадщини, в тому числі з виявлення, дослідження та документування об'єктів культурної спадщини, складення їх переліків;

• координує в межах своєї компетенції науково-дослідну, фондову та іншу діяльність музеїв і заповідників;

• здійснює в межах своєї компетенції контроль за станом обліку, збереження, охорони, використання, реставрації державної частини Музейного фонду України;

• готує пропозиції про надання музеям та заповідникам статусу національного і подає їх на розгляд міністра культури і туризму;

• видає в межах своєї компетенції розпорядження та приписи щодо охорони пам'яток національного значення, припинення робіт на таких пам'ятках, в межах території, на якій вони розташовані, та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо зазначені роботи виконуються з недотриманням чи за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, дозволів, передбачених Законом України «Про охорону культурної спадщини»;

• визначає необхідність проведення охоронних заходів щодо збереження пам'яток національного значення та території, на якій вони розташовані, у разі виникнення загрози руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або виконання будь-яких робіт;

• приймає рішення про заборону будь-якої діяльності юридичних або фізичних осіб, яка створює загрозу знищення, руйнування або пошкодження нерухомої пам'ятки або провадиться з порушенням законодавства у сфері охорони культурної спадщини;

• здійснює нагляд за виконанням робіт з дослідження, консервації, реабілітації, реставрації, ремонту, пристосування, музеєфікації та інших робіт на нерухомих пам'ятках. Зазначені повноваження можуть бути делеговані MKT іншим органам охорони культурної спадщини відповідно до закону;

• здійснює координацію робіт з паспортизації нерухомих об'єктів культурної спадщини;

• веде Державний реєстр нерухомих пам'яток України, готує пропозиції щодо включення об'єктів культурної спадщини до зазначеного Реєстру, про внесення до нього змін та подає їх на розгляд міністра культури і туризму;

• готує та подає на розгляд міністра культури і туризму пропозиції щодо: занесення унікальних музейних предметів до Державного реєстру національного культурного надбання; затвердження Списку історичних населених місць України, внесення змін до нього; оголошення топографічно визначених територій чи водних об'єктів охоронюваними археологічними територіями;

• забезпечує визначення та затвердження меж території, на якій розташовані пам'ятки національного значення, зон їх охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць, встановлює режим їх збереження і використання; виконує інші функції.

Державна служба наділена правами:

• залучати фахівців органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;

• здійснювати контроль, проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції;

• одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;

• висвітлювати в засобах масової інформації питання, пов'язані з охороною культурної спадщини та музейною справою;

• скликати в установленому порядку наради, проводити науко- во-методичні конференції, семінари з питань, що належать до її компетенції.

Держкультурспадщини в межах своїх повноважень видає акти організаційно-розпорядчого характеру (накази, розпорядження та приписи), обов'язкові для виконання органами охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських, районних держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, науково-дослідними, проектними та реставраційними організаціями, заповідниками та музеями, що належать до сфери управління MKT, фізичними та юридичними особами.

Для здійснення своїх наглядових функцій Національна рада наділена повноваженнями щодо нагляду за:

• дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення;

• дотриманням ліцензіатами вимог законодавства щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення;

• дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій;

• дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів;

• дотриманням стандартів та норм технічної якості телерадіо- програм;

• дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері кінематографії;

• дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо частки вітчизняного продукту у їх програмах (передачах) та щодо вживання мов при здійсненні телерадіомовлення;

• дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі;

• дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавств щодо частки іноземних інвестицій у їх статутному фонді.

Водночас Національна рада здійснює застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону, а також офіційний моніторинг телерадіопрограм.

Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення» або ліцензійних умов. Вона застосовує санкції до провайдерів програмної послуги у разі порушення ними вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

За порушення законодавства про телебачення і радіомовлення іншими юридичними або фізичними особами Національна рада звертається до суду або до інших органів державної влади для усунення цих порушень.

Національна рада приймає рішення про застосування санкцій на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки чи подання визначених органів державної влади.

Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції, як: оголошення попередження; стягнення штрафу; подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення.

Рішення про оголошення попередження приймається у разі першого порушення законодавства чи умов ліцензії телерадіоорганізацією або першого порушення законодавства провайдером програмної послуги.

Рішення про стягнення штрафу приймається: якщо після винесення попередження відповідні порушення не були усунені; якщо телерадіоорганізація за час після видачі (продовження) ліцензії вже отримала не менше трьох попереджень; якщо провайдер програмної послуги за час після сплати ним попереднього штрафу вже отримав не менше трьох попереджень. Штраф не може накладатися, якщо з часу останнього порушення законодавства минуло більше одного календарного року. Розміри штрафів встановлюються Національною радою за погодженням з Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог законодавства. Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржене в судовому порядку.

Якщо порушення не були усунені після попередження та стягнення штрафу, Національна рада подає до суду справу про анулювання ліцензії на мовлення телерадіоорганізації або справу про скасування державної реєстрації провайдера програмної послуги.

Національна рада починає розгляд питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії на підставі актів перевірки. До початку розгляду представник ліцензіата має право ознайомитися з усіма матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. При розгляді питання представник ліцензіата має право користуватися правовою допомогою.

За результатами розгляду питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії Національна рада приймає рішення про: визнання порушення і застосування санкцій; проведення додаткової перевірки; відсутність фактів порушення.

Копія рішення протягом 10 днів вручається або надсилається ліцензіату. Рішення Національної ради про застосування санкції вручається або надсилається керівнику ліцензіата. У рішенні про застосування санкції Національна рада може встановити термін усунення порушення. У разі застосування санкції у вигляді штрафу ліцензіат зобов'язаний сплатити штраф у 30-денний термін з дня отримання рішення про накладення штрафу. За кожен день прострочення сплати нараховується пеня у розмірі одного відсотка суми штрафу. У разі відмови ліцензіатом від сплати штрафу штраф стягується за рішенням суду. Суми штрафів зараховуються до Державного бюджету України. Ліцензіат зобов'язаний надати Національній раді документальне підтвердження факту сплати штрафу (копію платіжного доручення) протягом п'яти днів з моменту сплати.

Цензура інформаційної діяльності телерадіоорганзації забороняється. Телерадіоорганізація є незалежною у визначенні змісту програм та передач. Не вмотивоване законодавством України втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських чи релігійних об'єднань, їх посадових осіб чи працівників, а також власників у сферу професійної діяльності телерадіоорганізацій не допускається (ст. 5 Закону України "Про телебачення і радіомовлення").