3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу в агропромисловій сфері

Держава для реалізації економічної політики у сфері агропромислового комплексу, виконання національних, цільових, галузевих, економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби й механізми регулювання господарської діяльності. Основними адміністративно-правовими засобами впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання в агропромисловій сфері є: державна реєстрація, ліцензування, патентування і квотування, сертифікація та стандартизація, застосування нормативів та лімітів і т. ін.

Інспекції державного технічного нагляду за станом сільськогосподарських машин обласної державної адміністрації здійснюють державну реєстрацію та ведуть облік тракторів, самохідних шассі, самохідних сільськогосподарських, шляхово-будівельних і меліоративних машин, тракторних прицепів, які мають підприємства, установи, організації незалежно від форм власності і у власності громадян, видають на них державні номерні знаки і реєстраційні документи, здійснюють щорічні огляди, видають посвідчення тракториста-ма- шиніста тощо.

Для забезпечення єдиної державної політики в агропромисловій сфері господарювання та захисту економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів здійснюється ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності в сільському господарстві. Згідно із Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (2000 р.) Мінагрополітики забезпечує ліцензування окремих видів підприємницької діяльності.

Крім цього, Державний комітет ветеринарної медицини проводить ліцензування господарської діяльності відповідно до актів законодавства.

Закон України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» (1997 р.) встановлює порядок тарифного і нетарифного регулювання імпорту сільськогосподарської сировини і продуктів її переробки для створення рівних умов конкуренції між продукцією вітчизняного виробництва та іноземною продукцією. Так, цей Закон передбачає застосування ввізного (імпортного) мита та сезонного ввізного (імпортного) мита на сільськогосподарську продукцію певних груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, а також для підтримки конкурентоспроможності вітчизняних виробників продукції тваринництва Кабінет Міністрів України встановлює щорічні квоти (кількісні обмеження) на ввіз продукції, що підпадає під визначення першої і другої груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.

Сільськогосподарська продукція, яка ввозиться на митну територію України, підлягає обов'язковій сертифікації, санітарно-епідеміо- логічному, радіологічному, а у випадках ввозу об'єктів ветеринарно- санітарного контролю та нагляду — також ветеринарно-санітарному контролю.

З метою недопущення утворення штучного дефіциту сільськогосподарської продукції в Україні та спекулятивного збільшення цін на продукти першої необхідності заборонено введення обмежень на вільне переміщення сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва на всій території України, визначення сільськогосподарському товаровиробнику конкретних переробників або споживачів, а також встановлення обов'язкових мінімальних цін їх реалізації (продажу), крім обов'язкових мінімальних цін на реалізацію цукрового буряка і цукру, які визначаються відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» (1999р.). •