2. Загальні засади організації державного управління промисловістю

Загальне управління щодо здійснення державної промислової політики покладено на Кабінет Міністрів України, який забезпечує економічну самостійність України, проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці та зайнятості населення, розробляє і втілює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного та інших видів розвитку України, забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності, управляє об'єктами державної власності, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади та ін.

Найважливіше місце серед органів державного управління промисловістю належить промисловим міністерствам, на які покладені завдання щодо безпосередньої практичної реалізації промислової політики у відповідних галузях.

До промислових міністерств належать насамперед такі міністерства, як Міністерство промислової політики, Міністерство палива та енергетики України, та деякі" інші. Вони керують промисловими підприємствами, які входять до відповідної галузі.

Втім, слід мати на увазі, що промислові підприємства мають не лише власне промислові, а й деякі інші міністерства, наприклад Міністерство економіки, Міністерство транспорту та зв'язку України, Міністерство охорони здоров'я.

Міністерство промислової політики України (Мінпромполітики) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної промислової політики. Згідно з Положенням про нього, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2006 p., міністерство відповідно до покладених на нього завдань:

• бере участь у формуванні Програми діяльності Кабінету Міністрів України та забезпечує відповідно до своєї компетенції її виконання;

• бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, законів про Державний бюджет України, готує пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямів розвитку промисловості;

• бере участь у розробленні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері економічної безпеки;

• забезпечує відповідно до законодавства проведення у промисловому секторі економіки України єдиної соціальної, науково-технічної, інвестиційної та природоохоронної політики;

• у межах своєї компетенції координує зовнішньоекономічну діяльність промислових підприємств, у тому числі у сфері оборонного комплексу, забезпечує в установленому порядку

• складання та подання українськими суб'єктами господарювання антидемпінгових, антисубсидиційних і спеціальних скарг (заяв);

• бере участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів у порядку, встановленому законодавством;

• здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

• вносить у встановленому порядку пропозиції щодо визначення особливостей приватизації підприємств, що належать до сфери його управління;

• сприяє створенню нових організаційних форм цідприємництва та бере участь у розробленні механізмів структурної перебудови у промисловому секторі економіки;

• бере участь у підготовці пропозицій щодо формування і реалізації державної податкової, антимонопольної та цінової політики в промисловості, в установленому порядку розробляє фінансово-економічні та інші нормативи, механізми їх запровадження тощо.

До місцевих органів державного управління промисловістю належать терйторіальні органи міністерств і державних комітетів, відповідні управління місцевих (обласних та районних, міських міст Києва та Севастополя) державних адміністрацій (наприклад: промислової політики та розвитку інфраструктури та ін.), а також адміністрації державних промислових підприємств та їх об'єднань.

Управління галузями та підгалузями промисловості організовується, як правило, за три ланковою системою: міністерство — обласне управління — підприємство.

У ряді випадків (при управлінні великими промисловими утвореннями — об'єднаннями або при управлінні підприємствами, які мають особливо важливе для народного господарства чи галузі значення) використовується дволанкова система: міністерство — промислове підприємство або об'єднання.

При управлінні невеликими підприємствами кількість управлінських ланок зростає і може мати такі схеми: а) Міністерство — обласне управління — управління райдержадміністрації (або міської міст Києва та Севастополя держадміністрації) — підприємство; б) міністерство — промислове об'єднання — обласне управління — управління райдержадміністрації (або міської міст Києва та Севастополя держадміністрації) — промислове підприємство. Облуправління та управління відповідних держадміністрацій тут виконують опосередковані (координуючі та контролюючі) управлінські функції.

Управління основною виробничою ланкою промисловості — промисловим підприємством здійснює адміністрація об'єднання (для підприємства, яке входить до його складу) або міністерство — для об'єднань і деяких важливих підприємств міністерства та казенних підприємств, які підпорядковані безпосередньо міністерству.