§ 11. Законодавчий процес: поняття, стадії

Законодавчий процес - це найскладніший і найвідповідальніший етап законодавчої діяльності. На цьому етапі здійснюється безпо­середня розробка конкретного законопроекту, відбувається оцінка результатів попередньої науково-дослідницької роботи по виявлен­ню потреб суспільства, які вимагають законодавчого забезпечення. Тут є важливим вивчення світового досвіду розв'язання і законодав­чого регулювання відповідних проблем життєдіяльності суспільства. На основі цього розробляється науково обґрунтована концепція зако­нопроекту.

Законодавчий процес виступає у певних видах і поділяється на певні стадії. Основними видами законодавчого процесу (законо­давчої процедури) є конституційний процес і звичайний законодав­чий процес.

Конституційний процес (конституційна процедура) - це порядок внесення змін до Конституції України. Вона регламентується розділом 13 ст. 154-159 Конституції.

Звичайний законодавчий процес (законодавча процедура) — це поря­док прийняття, зміни, скасування законів або призупинення їх дії.

Законодавчий процес охоплює такі стадії: а) законодавча ініціатива і внесення законопроекту; б) розгляд і обговорення законопроекту; в) прийняття (голосування) закону; г) промульгація закону — опубліку­вання закону і набрання ним чинності.

Правове забезпечення законодавчої діяльності, її законодавче регу­лювання здійснюється Конституцією України, Регламентом верховної Ради України та іншими нормативно-правовими актами.

Розглянемо зазначені стадії законодавчої діяльності:

1) Законодавча ініціатива.

Під законодавчою ініціативою розуміють офіційне ініціювання необхідності розробки і прийняття закону

Згідно із законодавством, розробка проектів законів може здійсню­ватися: а) за правом, що визначене законом: б) за дорученням Верхо­вної Ради України; в) за замовленням на договірній основі; г) в ініціа­тивному порядку. Так, розробка законопроекту про Державний бюджет є обов'язком Кабінету Міністрів України, що передбачений Консти­туцією - основним законом і здійснюється урядом за правом. Верхо­вна Рада може доручити розробку всього проекту закону або його структурної частини одному чи декільком комітетам Верховної Ради, її тимчасовій спеціальній комісії, Уряду і т. ін. Фінансування розробки проектів законів за дорученням парламенту здійснюється за рахунок державного бюджету України.

Розробляти проекти законів в ініціативному порядку мають право громадяни України та юридичні особи. Але розроблені ними законо­проекти вносяться на розгляд парламенту не безпосередньо, а через осіб або органів, що мають право законодавчої ініціативи у Верховній Раді.

В Конституції визначено коло суб'єктів, які мають право законо­давчої ініціативи у Верховній Раді України, тобто - суб'єкти, які безпо­середньо можуть вносити законопроекти та законодавчі пропозиції на розгляд парламенту. Згідно із статтею 93 Конституції, право зако­нодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.

2. Розгляд і обговорення законопроекту — друга стадія законодав­чого процесу.

У встановлений термін законопроекти розглядаються на пленарно­му засіданні Верховної Ради.

Розгляд і обговорення законопроекту включає: а) обговорення і схвалення основних його положень в основному; б) обговорення і схвалення законопроекту постатейно: в) обговорення і схвалення зако­нопроекту' в цілому - розгляд у трьох читаннях.

У першому читанні Верховна Рада обговорює найбільш суттєві, концептуальні положення законопроекту, його структуру, повноту і послідовність викладу матеріалу в ньому. Заслуховуються зауважен­ня щодо законопроекту, висуваються пропозиції щодо шляхів його вдосконалення. Заслуховуються також пропозиції щодо опублікуван­ня проекту закону для всенародного обговорення.

Під час другого читання Верховна Рада проводить постатейне обго­ворення законопроекту та здійснює постатейне голосування по ньому. На цьому етапі розгляду проекту закону детально аналізуються і обго­ворюються кожна стаття законопроекту, кожна частина статті.

Під час розгляду проекту закону у тому чи іншому читанні, Верхо­вна Рада при необхідності може передати його на доопрацювання тим самим її комітетам або іншим комітетам або тимчасовим спеціальним комісіям. При цьому визначається термін доопрацювання.

2. Прийняття закону - третя стадія законодавчого процесу.

Прийняття закону здійснюється шляхом голосування депутатів

по законопроекту. Голосування проводиться по кожній статті, кожній частині, по главах і розділах законопроекту і в цілому по законопроекту.

Голосування проводиться в основному за законопроект у першо­му читанні, постатейно — у другому читанні, в цілому за законопроект у третьому читанні.

Відповідно до ст. 91 Конституції, Верховна Рада приймає закони більшістю від її конституційного складу. Згідно із статтею 155 Консти­туції законопроекти про внесення змін до Конституції крім розділів 1,3, 13 попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради, вважається прийнятим, якщо на наступній її черговій сесії за нього проголосувало не менше як дві третини від конституцій­ного складу Верховної Ради.

Відповідно до статті 156 Конституції, законопроекти про внесення змін до розділів 1,3 і 13 Конституції приймається не менше як двома третинами депутатів від конституційного складу Верховної Ради і в разі його прийняття зазначеною більшістю депутатів він затверджу­ється всеукраїнським референдумом, який призначається Президен­том України.

Тексти законів, що прийняті Верховною Радою, оформляються апаратом Верховної Ради і в встановлений термін підписуються голо­вою Верховної Ради.

4) Промульгація закону - четверта стадія законодавчого процесу.

Термін «промульгація» від латинського «рготи^асіо», букваль­но означає - оголошення, обнародування, опублікування якого-небудь державного акту. Це завершальна стадія правотворення в законодавчо­му процесі, під якою звичайно розуміють санкціонування Президентом прийнятого Верховною Радою закону шляхом власноручного підписан­ня і його офіційного обнародування. Промульгація складається з таких основних елементів: а) підписання закону Президентом; б) прийняття його до виконання; в) офіційне опублікування (обнародування, опри­люднення); г) набрання законом чинності.

Тільки після процедури промульгації закон, як правило, набуває обов'язкової сили для всіх суб'єктів правовідносин, які він регулює.

Таким чином, на цій стадії здійснюється офіційне обнародування прийнятого Верховною Радою закону. Це здійснюється у наступному порядку.

Підписаний головою Верховної Ради України закон, передається на підпис Президенту України. Промульгація закону передбачає санк­ціонування прийнятого парламентом України і підписаного його голо­вою закону підписом Президента України та прийняття Президентом закону до виконання.

Відповідно до ст. 94 Конституції, закон підписує Голова Верхо­вної Ради України і невідкладно направляє його Президентові Укра­їни. Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання.

В тому разі, якщо Президент не згодний із змістом закону він має право повернути його зі своїми змотивованими і сформульовани­ми пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгля­ду. Якщо ж Президент протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду Верховній Раді, закон вважається схваленим Президентом і повинен бути ним підписаний і офіційно оприлюднений.

У випадку, коли під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу. Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіцій­но оприлюднюється Головою Верховної Ради України і опублікову­ється за його підписом (це положення втратило чинність у зв'язку із визнанням ЗО вересня 2010 р. Конституційним Судом України некон­ституційним Закону «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р.

Промульгація передбачає також офіційне оприлюднення, опублі­кування санкціонованого Президентом закону.

За загальним правилом, ті закони, які прийняті, підписані, але не опубліковані не діють, не породжують юридичних наслідків.

Згідно із ст. 94 конституції, Президент офіційно оприлюднює підписаний ним закон.

Питання для самоперевірки та контролю:

1. Визначте статус Верховної Ради України.

2. Який конституційний склад українського парламенту?

3. Який строк повноважень Верховної ради України?

4. Які функції здійснюються Верховною Радою України як парламентом?

5. Що являє собою законодавча функція Верховної Ради України?

6. В чому сутність установчої функції українського парламенту?

7. Які повноваження охоплюються функцією парламентського контролю в Україні?

8. Який статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини?

9. Яка основна функція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини?

10. Які функції здійснюються Рахунковою палатою?

11. Які основні організаційно-правові форми діяльності українського парламенту?

12. Що являє собою внутрішня структура Верховної Ради України?

13. Що являє собою законодавча діяльність?

14. Які існують види законодавчого процесу?

15. Які стадії законодавчого процесу?

16. Яке коло суб'єктів законодавчої ініціативи у Верховній Ради України?

17. Що являє собою промульгація закону?

ТЕМА СЕМІНАРУ: Законодавча влада в Україні

ПЛАН

1. Поняття і сутність законодавчої влади.

2. Поняття парламентаризму; зміст загальної теорії парламентаризму.

3. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.

4. Внутрішня структура Верховної Ради України.

5. Основні функції і повноваження Верховної Ради України.

6. Організаційно-правові форми діяльності Верховної Ради України.

7. Акти Верховної Ради та її органів.

8. Поняття і зміст законодавчої діяльності.

9. Принципи законодавчої діяльності.

10. Стадії законодавчої діяльності.

Теми рефератів:

1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: конститу­ційно-правовий статус, повноваження.

2. Рахункова палата: конституційно-правовий статус, функції

3. Конституційно-правовий статус, повноваження та форми діяльності комітетів Українського парламенту

4. Роль і значення тимчасових комісій у функціонуванні парламенту України

5. Специфіка прийняття закону всеукраїнським референдумом

Зразки тестових завдань: