§ 2. Загальна характеристика конституційного ладу України

Ідейну основу для формування засад конституційного ладу Укра­їни закладено у Декларації Про державний суверенітет України, що прийнята 16 липня 1990 року. Прийняття Декларації про державний суверенітет у 1990 році та Акта проголошення незалежності Украї­ни у 1991 році зумовило початок нового етапу розвитку Українського суспільства та держави.

У Декларації Про державний суверенітет України визначені осно­вні конституціїто-правові ознаки суверенітету України, що знайшли відображення в Конституції України. Основними серед них є наступні.

1. Україна має свою територію. окреслену державними кордона­ми. Згідно із Декларацією, «Українська PCP як суверенна національ­на держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід'ємного права на самовизначення. Українська PCP здійснює захист і охорону національної державності українського народу. Будь-які насильницькі дії проти національної державності України з боку політичних партій, громадських орга­нізацій, інших угрупувань чи окремих осіб переслідуються за зако­ном.». Питання встановлення кордонів з сусідніми державами, режиму кордону регулюються Конституцією України, відповідни­ми законами України.

2. Україна має своє громадянство, самостійно встановлює підста­ви і вирішує питання стосовно набуття і припинення громадянства України. Ці питання регулюються Конституцією України (розд. 1-2), Законом України «Про громадянство України».

3. Україна має свою власну і самостійну систему державних орга­нів, які у своїй сукупності, разом із силовими та іншими структурами держави утворюють державний механізм. З його допомогою реалізу­ється державна влада, здійснюється управління у всіх сферах життє­діяльності суспільства і держави. Декларація проголосила:

«Державна влада в Республіці здійснюється за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу та судову.»