§ 4. Верховна Рада України - єдиний орган законодавчої влади в Україні

Правова регламентація діяльності першої гілки державної влади в Україні - законодавчої влади здійснюється у Розділі 4 Конститу­ції України. В ньому визначено правовий статус органу законодавчої влади, порядок його утворення і діяльності, його компетенцію.

Відповідно до ст. 75 Конституції України, єдиним органом зако­нодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. З прийняттям Конституції України 1996 р., Верховна Рада України,

Див. Кривенко Л. Т. Парламент без парламентаризму? // «Віче»,- 1997 - №4 (61).— Г 13-32.

за своїм статусом, набула всіх основних рис парламенту України. Конституювання Верховної Ради України єдиним органом законо­давчої влади втілює доктринальне положення: закони, які є актами, що після Конституції України мають найвищу юридичну силу, впра­ві приймати виключно Верховна Рада. З метою здійснення правово­го регулювання суспільних відносин на рівні закону, народ України обирає лише один постійний орган - парламент.

Які ж характеристики акумулюють сутність парламенту?

Як парламент, Верховна Рада - це єдиний, загальнонаціональний, представницький, колегіальний, виборний, однопалатний, постійно діючий орган законодавчої влади України. Пріоритетною рисою укра­їнського парламенту як органу законодавчої влади є його єдність - винятковість, універсальність у системі органів державної влади. Це обумовлено насамперед унітарним характером нашої держави, тобто державним устроєм, поділом державної влади на законодавчу, вико­навчу і судову гілки, внутрішньою структурою парламенту та іншими факторами.

За своєю структурою, функціями та соціальним призначенням Верховна Рада України втілює засади представництва всього народу України. Народні депутати, що обрані і уповноважені на здійснення визначених у законодавстві завдань і функцій безпосередньо народом України, є представниками всього Українського народу у Верховній Раді, як в органі загальнонаціонального представництва.

Таким чином, Верховна Рада України є загальнонаціональним представницьким органом державної влади, оскільки вона наділена правом представляти весь Український народ - громадян України всіх національностей і виступати від імені всього народу.

У статті 75 Конституції України визначається правовий статус Верховної Ради України - встановлено, що вона є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Це означає, що виключно до компетенції Верховної Ради України належить прийняття законів України - законо­давчих актів, які після Конституції України мають найвищу юридичну силу та яким повинні відповідати нормативно-правові акти всіх інших державних органів та органів місцевого самоврядування. Отже, сьогод­ні в Україні не існує інших органів законодавчої влади - загальнонаці­ональних або місцевих - крім Верховної Ради.

Створення належних умов розвитку законодавства України забез­печується за допомогою закріплення всебічних і повних конституцій­них гарантій, що сприяють повнокровному здійсненню законодавчою владою, як самостійною гілкою державної влади, всіх прерогатив, які загальновизнані світовою теорією і практикою парламентаризму. Згід­но з нею, такими прерогативами законодавчої влади є: прийняття зако­нів: фінансово-бюджетна та структуроутворювача сфери; здійснення парламентського контролю.

Колегіальний характер Верховної Ради як парламенту України полягає насамперед у її складі і порядку роботи.

Відповідно до ст. 76 Конституції України, конституційний склад Верховної Ради становить 450 народних депутатів. Рішення Верховної Ради приймаються на її пленарних засіданнях шляхом голосування (ст. 84 Конституції).

Повноваження народних депутатів визначаються Конституцією та законами України. Народні депутати здійснюють свої повноваження на постійній основі. Вони не можуть мати іншого представницько­го мандату чи бути на державній посаді. Вимоги щодо несумісності депутатського мандату з іншими видами діяльності встановлюються Конституцією та законом «Про статус народного депутата України». В цьому проявляється постійно діючий характер роботи Верховної Ради України.

Перед вступом на посаду народні депутати складають присягу перед Верховною Радою України, яку зачитує найстарший за віком народний депутат перед відкриттям першої сесії новообраної Верхо­вної Ради. Після цього депутати скріплюють присягу своїми підпи­сами під її текстом. В разі відмови скласти присягу, депутат втрачає свій депутатський мандат. Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення ними присяги.

Згідно із ст. 82 Конституції, «Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу».

Верховна Рада здійснює свої повноваження на основі Конституції, законів України, Регламенту Верховної Ради України, інших норма­тивних актів.

Виборний характер українського парламенту, як і парламентів інших країн, полягає в тому, що він формується виключно шляхом виборів народних депутатів, які проводяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

З 2005 р. строк повноважень Верховної Ради України становив п'ять років (ст. 76 Конституції України). Згідно із статтею 77 Консти- ту ції. чергові вибори до Верховної Ради України відбувалися в остан­ню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Верховної Ради України. Після визнання Закону від 8 грудня 2004 р. неконститу­ційним, відновлено попередню редакцію Конституції України 1996 р., за якою строк повноважень Верховної Ради України становить чотири роки (ст. 76 Конституції України). 1 згідно із статтею 77 Конституції, чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України. Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Прези­дентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублі­кування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Зазначені та інші характерні риси парламенту обумовлюють влас­тиве лише йому місце в системі органів державної влади. Парламент України є домінуючим органом у системі органів державної влади України, першим серед рівних. Це єдиний орган в державі, який уповноважений законодавством здійснювати законодавчу владу і виступати загальним представником народу і виразником його волі.