logo
Майданик 2011

§ 2. Метод конституційно-правового регулювання

Істотне значення для пізнання сутності конституційного права України має проведення аналізу методу правового регулювання ним суспільних відносин.

Метод конституційно-правового регулювання — це спосіб встанов­лення і застосування норм конституційного права, це прийом, спосіб впливу норм конституційного права на суспільні відносини. Метод правового регулювання визначається предметом правового регулю­вання, об'єктом суспільних відносин, їхнім характером, складом учас­ників суспільних відносин, їх правовим статусом, особливостями вста­новлення і застосування санкцій, тощо.

Визначальною ознакою методу конституційного права є його уста­новчий характер. Такий його характер обумовлений тим, що існує багато суспільних відносин, які маю бути врегульовані нормами права вперше, отже - вимагають первинного правового регулювання. Визначальну роль у вирішенні цієї проблеми відіграє Конституція. Саме в нормах Конституції встановлюються основні засади консти­туційного ладу України, основи правового статусу особи, регулюють­ся взаємовідносини особи і держави, засновуються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, встановлюється порядок їх формування і функціонування, визначаються види нормативно-право- вих актів кожного із органів тощо.

Установчий характер методу конституційно-правового регулюван­ня полякає і у тому, що вплив його поширюється на всі сфери життє­діяльності суспільства і держави, на всі галузі національного права.

Основним методом конституційного права є метод безпосередньо­го конституційного закріплення. Конституція, як правовий акт, що має найвищу юридичну силу по відношенню до всіх інших нормативно- § 3. Конституційно-правові норми: поняття, особливості, види

правових актів держави, на найвищому законодавчому рівні регламен­тує суспільні відносини, які існують у суспільстві і державі.

Поряд із методом безпосереднього конституційного закріплен­ня, конституційному праву властиві й інші методи правового регу­лювання суспільних відносин. До них належать: — метод позитив­ного зобов'язування (напр. ст. З, 6. 16 Конституції); - дозвіл (напр. ст. 70 Конституції України);- заборона (напр. ч. З, 4 ст. 5, ч. 2, 3 ст. 15 конституції) тощо.

Переважна частина суспільних відносин, що регулюються норма­ми конституційного права України, є досить складними. Цим обумов­люється застосування у їх регулюванні не якогось одного методу, а їх комплексу.