3. Вкажіть, з якими органами державної влади пов'язані питан­ня відповідальності, підконтрольності та підзвітності Кабінету Міністрів України:

Відповіді на тести

1. 2,3,4,7.

2. суміщати, викладацької, наукової, творчої, позаробочий.

3. А-5; В-1; С-1.

Рекомендована література: Нормативно-правові акти:

Конституція України // ВВР. - 1996. - № ЗО. - Ст. 141; Рішення конституційного суду України «... щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесен­ня змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року» від ЗО вересня

2010 р. // Офіційний вісник України. - 01.10.2010. - № 72/1 Спеціальний випуск/, стор. 7, стаття 2597;

Закони України:

• від 16 травня 2008 р. «Про Кабінет Міністрів України» // ВВР. - 2008,- № 25,- Ст. 241; в останній редакції від 31.12.2009;

• від 7 жовтня 2010 р. «Про Кабінет Міністрів України» // Голос Укра­їни. -13.10.2010,- № 191;

• від 9 квітня 1999 р. «Про місцеві державні адміністрації» // ВВР. - 1999. -№ 20-21. -Ст. 190; в останній редакції від 16.02.2010, ВВР;

• від 24 березня 1998 р. «Про державну виконавчу службу» II ВВР. - 1998,- № 36-37,- Ст. 243; в останній редакції від 16 січня 2007 р.;

Укази Президента України:

-від 12.03.1996 р. «Про загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади» // Урядовий кур'єр. - 1996. - 28 березня. - № 58-59;

Навчальна та наукова література:

Коментар до Конституції України. - 2-ге вид. - К.: Інститут законо­давства Верховної Ради України, 1998.-418 с.;

Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка - К.. Наукова думка, 2003.-732 с.;

Фрицький О. Ф. Конституційне право України: - підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2002;

Кравченко В. В. Конституційне право України: Навч. посібник. - Вид. 3-тє, виправи, та доповн. - К.: Атіка, 2004. - 512 с.;

Юридична енциклопедія: В 6 т. І Редкол.: Ю. С. Шемшученко. - К.: Українська енциклопедія, 1998-2004 р.;

Авер'янов В. Уряд у механізмі поділу влади: недосконалість вітчиз­няної конституційної моделі // Право України. - 2005. - № 4.

Глосарій

Державна виконавча влада - одна із трьох самостійних, формаль­но незалежних гілок державної влади, функціональне призначення якої полягає у виконанні Конституції і законів України, указів Прези­дента України, а також інших актів, що приймаються органом законо­давчої влади, главою держави тощо;

Уряд України - Кабінет Міністрів України - вищий орган у системі органів виконавчої влади України;

Центральні органи державної виконавчої влади - галузеві, міжга­лузеві, функціональні органи виконавчої влади, компетенція яких поширюється на всю територію України;

Місцеві органи державної виконавчої влади України - місцеві державні адміністрації, що діють в областях і районах, містах Києві та Севастополі

Розділ 13. Судова влада в Україні. Органи прокуратури україни

Анотація

У модулі викладено основоположні питання, стосовно судової влади, як самостійної гілки державної влади, органів Прокуратури в системі державної влади, сутності, функціонального призна­чення органів судової влади та органів Прокуратури, конституцій- но-правових засад їх функціонування в Україні. Особлива увага приділена визначенню поняття, характерних ознак судової влади, характеристиці системи органів судової влади в Україні, аналізу конституційних засад побудови і функціонування судової влади в Україні, конституційно-правового статусу органів судової влади України, характеристиці їх основних функцій і повноважень, аналізу конституційно-правового статусу Прокуратури України, її системи, функцій, повноважень, принципів діяльності. Напри­кінці розділу подаються питання для самоперевірки та контролю, тести, рекомендована література. Передбачено обсяг знань та вмінь, якими студент має оволодіти після вивчення теми.

Після вивчення теми необхідно

знати:

• Поняття та ознаки судової влади;

• Основні функції судової влади;

♦♦♦ Систему органів судової влади в Україні;

• Конституційно-правове регулювання організації і діяльності судової влади в Україні;

• Конституційно-правові основи побудови і функціонування судової влади в Україні;

• Принципи судочинства;

• Місце органів прокуратури в системі органів державної влади України;

• Конституційно-правовий статус органів Прокуратури України. Порядок формування органів Прокуратури України.

• Функції і повноваження органів Прокуратури України.

вміти:

• визначати основні відмінності судової влади від інших гілок державної влади;

• визначати функціональне призначення судової влади;

• аналізувати конституційні принципи побудови системи органів судової влади у їх співвідношенні із конституційними принци­пами судочинства;

• охарактеризувати конституційний порядок формування органів судової влади;

• аналізувати конституційно-правові основи статусу суддів в Україні;

• розкрити особливості повноважень органів судової влади;

• виявляти й аналізувати проблеми конституційно-правового регулювання побудови і діяльності органів судової влади Укра­їни;

• визначати сутність функціонального призначення Прокурату­ри України;

• охарактеризувати систему органів Прокуратури України;

• розкрити порядок формування органів Прокуратури України;

• аналізувати повноваження Прокуратури України;

• виявляти проблеми конституційно-правового регулювання діяльності органів Прокуратури України;

• формулювати пропозиції щодо вдосконалення конституційно- правового регулювання формування і діяльності органів судо­вої влади та органів Прокуратури України.

Ключові поняття й терміни: судова влада; суд; юрисдикція; юстиція; правосуддя; система судової влади; прокуратура

Теоретичний зміст модуля:

§ 1. Поняття та ознака судової влади, Ті основні функг^ії

Судова влада являє собою одну із самостійних гілок державної влади, яка є неодмінним елементом функціонування державної влади у будь-якій країні.

В системі стримувань і противаг, що мають блокувати переростан­ня демократичної держави у тоталітарну, судова влада відіграє особли­ву, виняткову роль. Здійснення судової влади уособлюється у діяльнос­ті відповідних державних органів - судів.

Суд - це орган держави, який покликаний охороняти від будь- яких посягань інтереси людини і громадянина, суспільства і держави, шляхом здійснення правосуддя та застосування заходів державного примусу щодо суб'єктів, які порушують встановлений правопорядок. Тому суд повинен мати такий правовий статус, такі повноваження, які б давали йому можливість шляхом здійснення правосуддя, гаран­тувати відповідність і зв'язок права на виявлення свободи з обов'язком додержуватись законів.

Ще близько 470 року до нашої ери Геракліт Ефезьський казав, що основна проблема людського суспільства полягає в тому, щоб поєдна­ти свободу, без якої закон перетворюється на тиранію, із законом, без якого свобода перетворюється на вседозволеність.

Роль судової влади у функціонуванні держави полягає у тому, що вона покликана забезпечувати баланс між законодавчою і виконавчою гілками державної влади. Послаблення позицій судової влади автома­тично призводить до посилення позицій найчастіше виконавчої гілки державної влади, а отже і до порушення балансу між гілками влади. Це веде до зловживань і порушень закону з боку законодавчої або вико­навчої гілок державної влади.

Судова влада здійснює певні, властиві лише їй функції. До них насамперед належать правосуддя і контроль.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що правосуддя в Укра­їні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Згідно із статтею 55 Конституції України «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держав­ної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб».

Функція правосуддя є визначальною в діяльності судової влади. Саме органи судової влади розглядають по суті усі правові конфлікти. Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Термін «юрисдикція» походить від латинського «игізсііксіо», що означає буквально - судочинство.

Термін «юстиція» походить від латинського «шПсіо», що букваль­но - справедливість, правосуддя.

Поняття правосуддя - перш за все, правове поняття. Його зміст і основні елементи визначаються відповідними правовими нормами та інститутами. Зміст функції правосуддя розкривається через притаман­ні йому властивості.

Перша властивість правосуддя, його особливість полягає в тому, що правосуддя здійснюється тільки судом і, отже, являє собою вид державної діяльності, в якій реалізується судова влада. Здійснення правосуддя — виняткова компетенція суду.

Друга властивість правосуддя - це особливий процесуальний порядок, чітко регламентований законом, який встановлює процедуру діяльності суду щодо розгляду та вирішення конкретних справ, рішен­ня у яких має право приймати тільки суд.

Правосуддя - це діяльність, що ґрунтується на суворому дотриман­ні законів. Справжнє правосуддя існує лише тоді, коли суд правильно встановив суттєві для даної справи обставини і безпомилково засто­сував закон, прийняв на цій основі справедливе рішення. Якщо суд приймає рішення, що суперечать закону (наприклад, засуджує неви­нного у скоєні злочину, то це не правосуддя, а беззаконня, свавілля). Правосуддя, з точки зору права і моралі, - базується на законі та спра­ведливості.

Розгляд і вирішення справ у судовому засіданні є засобом здійснен­ня правосуддя. У судовому засіданні досліджуються докази з метою встановлення істини у справі. Судове засідання закінчується прийнят­тям рішень з цивільних справ або винесення вироку у кримінальних справах. Ці рішення суду прийнято називати актами правосуддя.