24.2. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими неповнолітніми. Застосування до неповнолітніх заходів заохочення та стягнення

Неповнолітні є ще одною категорією, віднесеною в міжнародних стандартах до групи так званих “вразливих засуджених”. Певна специфіка цих осіб, обумовлена розумовим розвитком психічних властивостей особистості, що витікає з їх віку, викликає необхідність суттєвого пом’якшення умов відбування ними покарання порівняно із дорослими особами. Ці особливості знаходять своє відображення у більш м’якому режимі, застосуванню додаткових видів заохочень, обмеженні видів стягнень, превалюванні виховної роботи, а також широкому застосуванню методів розвитку з їх сторони корисної ініціативи.

У чинному законодавстві визначено, що єдиним видом установ виконання покарань, в яких відбувають покарання у виді позбавлення волі засуджені неповнолітні, є виховні колонії. При цьому в установах даного виду відбувають покарання лише особи, які не досягли 18-річного віку на момент вступу вироку в законну силу. Особи, які вчинили злочин у неповнолітньому віці і до набрання вироком законної сили досягли повноліття, направляються до виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.

На засуджених, які тримаються в установах даного виду, поширюються певні правила окремого тримання, визначені у ст. 92 КК України. Так, у різних установах відбувають покарання вперше засуджені та ті, хто раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі (останні направляються до Маріупольської виховної колонії управління Департаменту в Донецькій області), а також жінки та чоловіки (засуджені неповнолітні особи жіночої статі тримаються у Мелітопольській вихов­­­ній колонії управління Департаменту в Запорізькій області). У різних виховних колоніях відбувають покарання засуджені за одним вироком суду. Окреме тримання інших категорій (зокрема, засуджених за злочини, вчинені з необережності) діючим законодавством не передбачено.

У виховних колоніях засуджені можуть витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії, в сумі до ста відсотків мінімального розміру заробітної плати. У якості заходу заохочення їм може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі шістдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати. Засуджені, які під час відбування покарання проявили сумлінну поведінку і ставлення до праці та навчання, після відбуття не менше однієї четвертої частини строку покарання мають право на поліпшення умов тримання.

У виховних колоніях засуджені можуть отримувати протягом року дев'ять посилок (передач) і чотири бандеролі, а в порядку заохочення засудженим може бути додатково дозволено отримання трьох посилок (передач) та чотирьох бандеролей протягом року (нагадаємо, що ці обмеження у 2006 році призупинено).

Засуджені мають право протягом року на дванадцять короткострокових побачень з родичами та іншими особами та чотири тривалих (тільки з близькими родичами). Контроль за змістом бесіди під час побачень здійснюється адміністрацією установи. У якості міри заохочення може бути дозволено додатково одержувати один раз на три місяці короткострокове побачення, що за постановою начальника виховної колонії може проходити за межами виховної колонії.

Стаття 143 КВК України передбачає наступні підстави для поліпшення умов тримання засуджених неповнолітніх: а) відбуття однієї четвертої строку покарання; б) сумлінна поведінка і ставлення до праці та навчання. Закон не містить категоричної вказівки про обовязковість такого поліпшення, підкреслюючи тим самим, що позитивне вирішення даного питання є правом, а не обовязком адміністрації колонії. У звязку з цим на адміністрації колонії лежить відповідальність за правильну оцінку поведінки засудженого та його ставлення до праці й навчання. У таких випадках не допустимим є формальний підхід, а необхідним є всебічний облік обєктивних даних, які характеризують поведінку засудженого в їх сукупності. Поліпшення умов тримання може виражатися у дозволі додатково витрачати на місяць гроші в сумі шістдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати або додатково одержувати один раз на три місяці короткострокове побачення, яке за постановою начальника виховної колонії може проходити за межами виховної колонії, а також мати протягом року три посилки (передачі) і чотири бандеролі.

Поліпшення умов тримання здійснюється за мотивованою постановою начальника колонії.

Засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях, на особовий рахунок зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як сімдесят п'ять відсотків нарахованого їм місячного заробітку.