10.3. Обов'язки засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю і наслідки ухилення від відбування покарання.

Як визначає ч.1 ст.34 КВК України, засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю зобов'язаний:

– виконувати вимоги вироку суду;

– надавати за вимогою кримінально-виконавчої інспекції документи, які пов'язані з виконанням даного покарання;

– повідомляти інспекцію про місце роботи і проживання чи їх зміну;

– з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції. У разі неприбуття засудженого без поважних причин він за поданням кримінально-виконавчої інспекції може бути підданий приводу органом внутрішніх справ. Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції у призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.

Засудженому також забороняється без дозволу кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України (ч.2 ст.34 КВК України). Згідно вимог Інструкції КВІ може надати такий дозвіл тільки у випадках направлення засудженого у відрядження з місця роботи, у разі потреби проходження курсу лікування та в разі смерті близького родича, що обов’язково повинно бути підтверджено документально (ксерокопії відповідних документів долучаються до особової справи засудженого). У разі прийняття рішення про надання засудженому дозволу на виїзд за межі України або відмови в наданні такого дозволу, працівник КВІ виносить мотивовану постанову, яка вручається засудженому, а її копія долучається до особової справи засудженого.

Як вже зазначалося вище, ч.1 ст.35 КВК України містить норму, яка передбачає, що у разі ухилення засудженого від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю він притягується до кримінальної відповідальності за ст.389 КК України. Санкція складу злочину, передбаченого у ч.1 ст.389 КК України (ухилення від сплати штрафу або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю особою, засудженою до цих видів покарань) передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до 2-х років або обмеження волі на той же строк.

Інструкція (п.7.2 Розділу І) визначає, що ухиленням від відбування покарання вважаються: а) порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, що були вчинені після письмового попередження; б) невиконання вимог вироку суду; в) неповідомлення засудженим КВІ про місце роботи і проживання чи їх зміну. Порушником також визнається засуджений, який не з’явився без поважної причини до КВІ або зник з метою ухилення від відбування покарання. За таким кожним фактом від засудженого відбирається письмове пояснення, яке долучається до його особової справи.

Стосовно засудженого, який порушує порядок та умови відбування покарання або ухиляється від відбування покарання, працівниками КВІ до прокуратури направляються наступні матеріали для вирішення питання про притягнення такого засудженого до кримінальної відповідальності.

– подання;

– копія вироку суду;

– довідка про вчинені засудженим порушення та вжиті інспекцією заходи впливу;

– пояснення засудженого;

– інші матеріали, що свідчать про ухилення або порушення.

У поданні зокрема повинні бути вказані конкретні факти ухилення засудженої особи від відбування покарання: 1) вимоги вироку суду, які не виконані; 2) неявки в інспекцію за викликом без поважних причин; 3) порушення порядку й умов відбування покарання, які допущено; 4) проступки, вчинені засудженою собою, та види адміністративного реагування на них.

У випадку, якщо місцезнаходження осіб, засуджених до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю невідоме, а також у разі неприбуття їх після звільнення з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання, працівник підрозділу КВІ здійснює такі початкові розшукові дії:

– опитує родичів, сусідів та знайомих засудженого, встановлює його можливе місце перебування

– через працівників відділу кадрів за місцем роботи або навчання встановлює осіб, які можуть знати місцезнаходження засудженої особи

– направляє запити: а) за місцем проживання родичів та знайомих засудженого; б) до адресно-довідкового бюро, ЖЕКу, селищної, сільської або міської ради, інших закладів, які можуть мати інформацію про місцеперебування засудженого;

– перевіряє: а) медичні установи за місцем проживання; б) обліки органів внутрішніх справ.

Початкові розшукові заходи проводяться протягом одного місяця з дня, коли працівнику КВІ стало відомо про залишення засудженим місця постійного проживання або неприбуття засудженого, звільненого з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання.

Якщо початкові розшукові дії проведені працівниками КВІ не дали відповідних результатів (зниклою з місця проживання визнається засуджена особа, місцезнаходження якої не встановлено протягом 30 днів), в порядку, передбаченому ч.2 ст.31 КВК України оголошується її розшук, здійснення якого покладається на органи внутрішніх справ. Для оголошення розшуку працівник КВІ передає до органів внутрішніх справ: подання, копію вироку суду та матеріали початкових розшукових заходів із супроводжувальним листом. Одночасно відповідні матеріали направляються прокуророві для вирішення питання про притягнення такого засудженого до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання.

Після затримання засудженого, який перебував у розшуку, він конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством (ч.2 ст.35 КВК України).

Контрольні питання

1. Порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

2. Обов’язки власника підприємства за місцем роботи засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

3. Відповідальність власника підприємства за місцем роботи засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за невиконання вимог вироку суду.

4. Обов’язки органів, які мають право анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності.

5. Підстави і порядок зняття засуджених з обліку КВІ.

6. Основні обов’язки кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

7. Основні обов’язки органів внутрішніх справ щодо виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

8. Обов'язки засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

9. Наслідки ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю..

10. Порядок здійснення розшуку засудженого, місцезнаходження якого не відомо.

РОЗДІЛ 11. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ГРОМАДСЬКИХ

РОБІТ