17.4. Порядок направлення та прийому засуджених в установи виконання покарань

Засудження до позбавлення волі багато в чому втратило б своє значення, якби приведення вироку до виконання відкладалось на невизначений строк та засуджений фактично тривалий час залишався б поза дією режиму відбування покарання та виправного впливу. Враховуючи це, законодавець і визначив граничний строк, протягом якого засуджений до позбавлення волі повинен бути направлений для відбування покарання, спеціального обговоривши умови, за яких він може бути тимчасово залишений у слідчому ізоляторі (ст. 89 КВК України).

Направлення засудженого для відбування покарання можливе тільки після вступу вироку в законну силу. Засуджені особи направляються для відбування покарання не пізніше 10 - денного строку з дня набрання вироком законної сили, або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили. Тобто, в законі надані дві точки обчислення строку, в межах якого засуджений повинен бути направлений для відбування покарання.

Хоча в законі це прямо не передбачено, однак дотримання 10-денного строку можливо не завжди. З обєктивних причин (наприклад, несвоєчасне надходження документів щодо попередніх судимостей особи, що не дає змогу визначити йому вид установи виконання покарань; необхідність додаткового зясування в суді тих чи інших обставин тощо) засуджений може бути направлений до місця відбування покарання „з запізненням». У подібних випадках направлення засудженого повинно бути здійснено негайно після отримання необхідних документів.

У частині 2 ст. 87 КВК України закріплене право засудженого на короткострокове побачення з близькими родичами протягом строку з моменту вступу вироку в законну силу або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили до його відправлення у виправну установу. У випадках, коли відправлення засудженого до місця відбування покарання здійснити протягом встановленого в законі 10-денного строку неможливо, дане право може бути реалізоване протягом всього терміну тримання такого засудженого у слідчому ізоляторі.

Адміністрація слідчого ізолятора зобов'язана сповістити сім'ю засудженого про місце, де він буде відбувати покарання і його поштову адресу. Якщо цей обовязок нею не виконаний - члени сімї вправі звернутися зі скаргою до відповідного територіального управління, Департаменту, прокурора або оскаржити дії адміністрації в суді.

Засуджені направляються до місця відбування покарання і переміщуються в разі необхідності з одного місця до іншого під вартою. Дане перевезення являє собою планове автомобільне переміщення засуджених до позбавлення волі спеціальним транспортом до місць відбування покарання. Такі перевезення здійснюють відповідно до плану-графіку, що складається з урахуванням залізничних маршрутів та потреби у перевезенні в межах даної області, виходячи з наявної практики. Порядок переміщення засуджених до позбавлення волі визначений ст.. 88 КВК України, а конвоювання - Інструкцією про порядок конвоювання та тримання в судах підсудних (засуджених) за вимогою судових органів, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, Верховного Суду та Служби безпеки України від 16.10.1999 р. № 705/37/5/17-398/1-3/503/239 (зареєстрованим в міністерстві юстиції України 14.11.1996 р. за № 662/1687) та іншими нормативними актами Департаменту.

Переміщення засуджених здійснюється з додержанням правил про окреме тримання деяких категорій: засуджених: чоловіків окремо від жінок; неповнолітніх - від дорослих; підслідних, які притягуються до кримінальної відповідальності по одній справі, - окремо між собою; засуджених до довічного позбавлення волі - окремо від інших категорій. Хворих на активну форму туберкульозу легенів, психічно хворих - окремо між собою і окремо від здорових, у разі потреби за висновком лікаря - в супроводі медичного працівника. У „Службовій книжці молодшого інспектора відділу охорони виправної колонії» встановлено додаткові категорії засуджених, що підлягають ізоляції: іноземні громадяни та особи без громадянства (разом, але окремо від інших); колишні співробітники суду та правоохоронних органів (разом, але окремо від інших).

Всім засудженим при переміщенні повинні бути створені необхідні побутові і санітарно-гігієнічні умови, в разі потреби вони забезпечуються одягом і взуттям за сезоном, а також харчуванням. У тому випадку, коли засуджений потребує сторонньої допомоги через стан здоровя, його етапування здійснюється виключно з супроводженням медичного працівника з числа персоналу установи-відправника.

Порядок прийому засуджених до установи виконання покарання передбачений ст.. 91 КВК України та залежить від того, прибувають вони групою чи поодинці. У першому випадку прийом здійснюється комісією під керівництвом начальника установи. До складу комісії входять заступники начальника установи, працівники відділів: оперативного, нагляду і безпеки, по контролю за виконанням судових рішень, соціально-психологічної роботи, охорони, інтендантської і медичної служб. Прийняття засуджених, які доставлені в індивідуальному порядку здійснюється начальником установи разом з працівником відділу по контролю за виконанням судових рішень. У неробочий час засуджених приймає черговий помічник начальника установи і начальник варти.

Основне навантаження при прийманні засуджених покладається на працівників відділу по контролю за виконанням судових рішень, які повинні перевірити наявність особових справ на кожного прибулого засудженого, встановити належність особової справи конкретному засудженому шляхом опитування і перевірки його відповідей з анкетними та іншими даними особової справи, фотографією і особливими прикметами, звірити кількість прибулих засуджених з числом, вказаним у попутному списку.

Під час приймання засуджених до установ виконання покарань вони підлягають повному обшуку, а їх речі - догляду. Предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено, вилучаються і здаються на склад для зберігання, повертаються особам після відбуття ними строку покарання.

Прийом засуджених до установ виконання покарання - це не просто певний організаційно-технічний акт. Це важливий етап виконання покарання, який має досить велике виховне значення, насамперед через те, що стає початком роботи у досягненні цілей покарання.

У разі прибуття до установ виконання покарань засуджених іноземних громадян адміністрація письмово роз'яснює їм їхні права та обов'язки і не пізніше трьох діб направляє відповідне повідомлення до Департаменту. Після отримання такої інформації відділ спеціального обліку Департаменту не пізніше триденного строку надсилає до Державної консульської служби МЗС України повідомлення встановленої форми (Інструкція про порядок інформування органами та установами виконання покарань стосовно узятих під варту та засуджених іноземців). Водночас, згідно із п. 44.1 та 44.2 Європейських тюремних правил та Методичних рекомендацій Департаменту щодо особливостей поводження із засудженими, які є громадянами іноземних держав, та проведення з ними соціально-виховної роботи, затверджених 26.10.2004 р., іноземні громадяни негайно інформуються щодо їх права звертатися до дипломатичних та консульських представників держав, до якої вони належать.

Одразу після прибуття до установи виконання покарань засуджені беруться на облік, який регламентований спеціальними відомчими актами. Правильна організація обліку засуджених має важливе значення для організації виконання покарання і для забезпечення всебічної інформації про осіб, які вчинили злочини і засуджені до позбавлення волі. Вирізняють облік персональний і кількісний. Персональний проводиться за журналом обліку руху засуджених і реєстрації особовий справ, за обліковою карткою, за особовою справою засудженого.

Журнал обліку засуджених - це, власне, офіційний документ, де фіксується щоденна кількість засуджених в установі, персонально перелічуються засуджені, які прибули, і ті, які вибули і куди саме. Крім журналу обліку в колоніях є картотека: алфавітна, архівна і контрольно-строкова.

Алфавітна картотека заповнюється за даними особової справи засудженого (прізвище, ім'я, по батькові, стаття КК, за якою засуджений, строк призначеного покарання, чи був засуджений раніше тощо). Якщо засуджений вибув з колонії, його знімають з обліку, і алфавітну картку переносять до архівної картотеки.

Контрольно-строкова картотека потрібна для контролю за своєчасним звільненням засудженого та застосування до нього умовно-дострокового звільнення, заміни покарання більш мяким, переведення до установи іншого виду чи дільниці соціальної ресоціалізації. Вона містить всі відомості про початок і закінчення строку покарання, дату відбуття засудженим частини строку покарання, передбаченої у ст. 81, 82 КК України та ст. 101 КВК України, інформацію про розгляд цих питань на засіданні установи. Якщо засуджений вибуває з колонії або його переводять до іншої колонії, цю картку слід залучити до особової справи.

Особова справа є основним обліковим документом. Існують спеціальні правила роботи з особовою справою. Особова справа на кожного заарештованого заводиться за місцем попереднього ув'язнення. Вона складається з двох частин. Перша частина - це анкета, дактокарта, пізнавальне фото, копія вироку суду, розпорядження про його вступ в законну силу, протокол затримання, копії судових ухвал і постанов, довідка про попередні судимості тощо. У другій частині містяться довідка-характеристика слідчого, персональний або індивідуальний наряд на етапування, медична картка, копії характеристик із слідчого ізолятора, документи про заходи заохочення і стягнення.

Слід зазначити також, що кожна служба установи виконання покарань також веде облік засуджених відповідно до своїх завдань і функцій (приміром, оперативна частина веде облік осіб, які схильні до порушення режиму, до втечі, до вчинення тяжких злочинів тощо) та складає звіт про свою діяльність за певний період часу (квартал, півріччя, рік), який містить відомості і відбиває специфіку її роботи.

Поряд з цим, адміністрація установи виконання покарань (зокрема, служби по контролю за виконанням судових рішень) направляє до органів, які здійснюють облік осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, відповідні повідомлення. За Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи централізований облік здійснюється Департаментом інформаційних технологій при МВС України (далі - ДІТ при МВС), а регіональний (місцевий) облік - управліннями (відділами) оперативної інформації при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим та при управліннях МВС України в областях. У місті Києві і Київській області алфавітний і дактилоскопічний облік здійснюється ДІТ при МВС України, а в місті Севастополі - управліннями (відділами) оперативної інформації (далі - УОІ-ВОІ) при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим.

Адміністрація колонії протягом трьох діб з моменту прибуття особи повідомляє суд, який виніс вирок про приведення його до виконання, про місце відбування засудженим покарання відповідно до КПК України, і на протязі цього ж строку направляє повідомлення його рідним (за вибором засудженого, що здійснюється шляхом подання відповідної заяви), в якому називає адресу установи, регіонального управління, роз’яснює права засудженого на листування, одержання посилок, передач, бандеролей, користування побаченнями та телефонними розмовами тощо.