14.3. Особливості порядку виконання-відбування арешту засудженими військовослужбовцями

Стаття 55 КВК України визначає окремі особливості відбування арешту засудженими військовослужбовцями. Більш детально це питання регламентуються “Інструкцією про порядок і умови утримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців” (далі – Інструкція), затвердженою наказом Міністра оборони України від 16.12.2004 року № 618.

Засуджені військовослужбовці відбувають покарання у виді арешту на гауптвахтах Служби правопорядку - тобто, спеціальних приміщеннях для нагляду за військовослужбовцями, які засуджені до арешту. Підставою для тримання на гауптвахті Служби правопорядку засуджених до арешту військовослужбовців є обвинувальний вирок військового суду, який набрав законної сили. Військовослужбовців, відправляють для відбуття арешту на гауптвахту з вмотивованим рішенням суду в десятиденний строк після одержання такого рішення. Про відправлення засуджених до місця відбування покарання командування військової частини (начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні) зобов'язано (зобов'язаний) в десятиденний строк повідомити його сім'ю або близьких родичів про те, ким, коли і куди він відправлений.

Інструкція визначає певні особливості етапування окремих категорій засуджених військовослужбовців. Так, сержантів (старшин) відправляють окремо від солдатів (матросів). Для супроводу засуджених до арешту військовослужбовців із числа офіцерського складу, прапорщиків (мічманів) призначається відповідно офіцерський конвой або конвой із числа прапорщиків (мічманів), а військовослужбовців-жінок - конвой із числа військовослужбовців-жінок від гауптвахти Служби правопорядку. Разом із засудженим направляються такі документи: супровідний лист; копія вироку військового суду, а в разі зміни вироку – копія постанови чи ухвали відповідного суду; особова справа (для військовослужбовців строкової військової служби - обліково-послужна картка); службова картка; медична книжка; посвідчення офіцера, військовослужбовця військової служби за контрактом, для військовослужбовців строкової військової служби - військовий квиток; продовольчий, речовий та грошовий атестати (розрахункову книжку); опис особистих речей засудженого (у двох примірниках), підписаний командиром військової частини та засудженим.

Військовослужбовці розміщуються в окремих камерах по 2 - 5 осіб у кожній за вище визначеними категоріями. Проте у разі потреби та з метою захисту засудженого військовослужбовця від можливих посягань на його життя з боку іншого засудженого чи запобігання вчиненню ним нового злочину або за наявності медичного висновку за мотивованим рішенням органу управління Служби правопорядку його можуть тримати і в одиночній камері.

Норма площі в камері на одного військовослужбовця не може бути менше 2,5 кв.м, а для вагітної жінки-військовослужбовця або жінки-військовослужбовця, яка має при собі дитину, - 4,5 кв.м. Температура в камерах повинна бути не нижче 18 градусів, об'єм повітря має бути 9 - 12 куб.м на одну особу. На гауптвахтах Служби правопорядку забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Камери, де утримуються засуджені військовослужбовці, радіофікуються.

На гауптвахті Центрального управління Служби правопорядку по місту Києву і Київській області утримуються засуджені чоловічої статі та військовослужбовці-жінки, з дотриманнях наступних правил окремого тримання: військовослужбовці-жінки - окремо від військовослужбовців-чоловіків; військовослужбовці із числа офіцерського складу - окремо від інших категорій військовослужбовців; військовослужбовці, які мають звання прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин, - окремо від військовослужбовців рядового складу; військовослужбовці, які проходять строкову військову службу, - окремо від військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом; військовослужбовці, яких уперше притягнуто до кримінальної відповідальності, -окремо від військовослужбовців, які раніше притягувалися до кримінальної відповідальності; військовослужбовці, які проходили військову службу у підрозділах Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Служби безпеки України, органах прокуратури, юстиції та в суді, - окремо від інших військовослужбовців. Подібна, достатньо поглиблена, диференціація засуджених військовослужбовців, які відбувають покарання у виді арешту, викликана не тільки відносинами військової субординації та віковими особливостями, а й існуванням у ряді місць нестатутних відносин, „дідівщини”. Крім того, більш-менш однорідний склад засуджених позволяє ефективніше організувати виховний вплив.

Засуджені військовослужбовці відбувають строк покарання на одній гауптвахті Служби правопорядку. Переведення засудженого з однієї гауптвахти (камери) Служби правопорядку до іншої допускається в разі його хвороби або для забезпечення його особистої безпеки, а також за інших виняткових обставин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в даній гауптвахті (камері). Переведення засуджених у межах однієї гауптвахти Служби правопорядку здійснюється за письмовим розпорядженням начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, переведення до іншої гауптвахти Служби правопорядку - за рішенням начальника Служби правопорядку - начальника Головного управління Служби правопорядку за поданням начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні.

Засуджені військовослужбовці несуть відповідальність і користуються правами, встановленими законодавством, з обмеженнями, що передбачені для цієї категорії засуджених, а також випливають з вироку суду та встановлені КВК України для відбування покарання даного виду.

Зокрема, засуджені військовослужбовці мають право: на щоденну прогулянку тривалістю одна година; на восьмигодинний сон у нічний час; мати при собі і зберігати в камері особисті предмети і речі, перелік яких визначено інструкцією та правилами внутрішнього порядку на гауптвахті Служби правопорядку; одержувати і відправляти листи без обмеження їх кількості; в індивідуальному порядку відправляти релігійні обряди, користуватися релігійною літературою; звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, а також до посадових осіб; користуватися настільними іграми; слухати радіо; користуватися книгами, журналами і газетами, які є в наявності на гауптвахті Служби правопорядку; на побачення із захисником для одержання правової допомоги в установленому законодавством порядку. У разі виникнення надзвичайних обставин (за наявності технічних можливостей та дозволу начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні) засудженим військовослужбовцям може бути надано право платної телефонної розмови з близькими родичами.

Засуджені військовослужбовці зобов'язані: бути ввічливими у стосунках між собою та з військовими службовими особами Служби правопорядку і чергової зміни; додержуватися розпорядку, встановленого на гауптвахті Служби правопорядку, виконувати законні вимоги начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, військових службових осіб органу управління Служби правопорядку в гарнізоні та чергової зміни; дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, підтримувати чистоту в камерах, чергувати в них згідно з графіком; дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого державного майна; на прогулянці дотримуватися встановлених на цей час правил поведінки; при відвідуванні приміщень, де утримуються засуджені, посадовими особами правоохоронних органів, Служби правопорядку, начальником чергової зміни та його помічником додержуватися правил поведінки, військового вітання та ввічливості, визначених для військовослужбовців.

Засудженим військовослужбовцям забороняється: установлювати зв'язки з особами, які утримуються в інших камерах; зберігати та користуватися засобами мобільного зв'язку; придбавати, виготовляти, вживати і зберігати предмети, вироби і речовини, зберігання яких не визначене відповідними інструкціями; продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом предмети, вироби і речовини, що перебувають в особистому користуванні; грати в настільні та інші ігри з метою отримання матеріальної або іншої користі; наносити собі або іншим військовослужбовцям татуювання; завішувати чи міняти спальні місця без дозволу військових службових осіб органу управління Служби правопорядку в гарнізоні та варти, затуляти оглядове віконце; одержувати грошові перекази, а також посилки (передачі) і бандеролі, за винятком посилок (передач), що містять предмети форми одягу за сезоном, туалету, письмове приладдя та необхідні для лікування медичні препарати.

Начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні має право залучати засуджених військовослужбовців до робіт з господарського обслуговування та благоустрою будинку (приміщення) органу управління Служби правопорядку в гарнізоні не більш як на дві години на день.

Цим особам виплачується оклад за військове звання. Фінансовий орган, який забезпечує діяльність гауптвахти Служби правопорядку, зараховує ці кошти на особистий рахунок засудженого і на його прохання переводить поштовим переказом його родині. Військовослужбовці, що тримаються на гауптвахті, мають право здійснювати закупівлю продуктів харчування і предметів першої необхідності на суму до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати.

Вони також забезпечуються триразовим гарячим харчуванням. Забезпечення харчуванням (гарячою їжею) офіцерів, прапорщиків (мічманів), військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та військовослужбовців строкової військової служби, засуджених до арешту з відбуванням покарання на гауптвахті Служби правопорядку, здійснюється за нормою N 1 - загальновійськова, у відповідності з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань" (зі змінами), через військову частину, на продовольчому забезпеченні якої знаходиться гауптвахта Служби правопорядку.

Медичне обслуговування провадиться у тому ж порядку, що встановлений для осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.

На засуджених військовослужбовців покладається матеріальна відповідальність за завдані ними збитки відповідно до законодавства.

Соціально-психологічна робота із засудженими цієї категорії спрямована на усвідомлення ними провини за вчинений злочин, формування і збереження навичок військової служби, нейтралізацію негативного впливу на них умов ізоляції, профілактику та відвернення агресивної поведінки щодо військових службових осіб Служби правопорядку та чергової зміни, інших засуджених військовослужбовців та себе.

Основними формами соціально-психологічної та виховної роботи із засудженими військовослужбовцями є: індивідуальна робота; гуманітарна та культурно-виховна робота; правове виховання. Індивідуальна робота проводиться військовими службовими особами органу управління Служби правопорядку в гарнізоні та офіцерами з виховної роботи гарнізону на підставі вивчення особи кожного засудженого з урахуванням вчиненого ним злочину, посади, військового звання, сімейного стану, фаху та інших обставин, що характеризують засудженого. Гуманітарна та культурно-виховна робота проводиться два рази на тиждень у час, відведений розкладом занять, з метою формування високих морально-психологічних якостей, уміння розбиратися в політичній ситуації, участі у житті держави та її Збройних Сил. Правове виховання є однією із форм виховної роботи з боку військових службових осіб Служби правопорядку, спрямованої на формування у засуджених правової культури, поваги до закону і прагнення до його точного і неухильного виконання.

За сумлінну поведінку і ставлення до військової служби до засуджених військовослужбовців можуть застосовуватися заходи заохочення у вигляді подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення чи зарахування часу відбування арешту до загального строку військової служби повністю або частково (за правилом, встановленим ч. 6 ст. 55 КВК України, час відбування арешту до загального строку військової служби і вислуги років для присвоєння чергового військового звання не зараховується, крім випадків, коли таке зарахування здійснюється як міра заохочення; військовослужбовець також не може бути представлений до присвоєння чергового військового звання, призначений на вищу посаду, переведений на нове місце служби, звільнений з військової служби, за винятком випадків визнання його непридатним до військової служби за станом здоров'я).

Водночас, за порушення порядку відбування покарання до засуджених військовослужбовців можуть застосовуватися заходи впливу у вигляді догани чи переведення в одиночну камеру на строк до десяти діб.

Правом застосування заходу заохочення у вигляді зарахування часу відбування арешту до загального строку військової служби користується за поданням начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, де відбував кримінальне покарання військовослужбовець, начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, де проходить службу військовослужбовець. Правом застосування інших заходів заохочення і стягнення користується начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, де відбуває кримінальне покарання військовослужбовець, та начальник гарнізону, з якого прибув військовослужбовець.

У випадках, передбачених чинним законодавством, до військовослужбовців можуть застосовуватись фізичний вплив, спеціальні засоби та зброя, про що начальник чергової зміни і військові службові особи органу управління Служби правопорядку в гарнізоні негайно доповідають начальнику органу управління Служби правопорядку в гарнізоні та повідомляють військового прокурора. Поряд із цим, при втечі військовослужбовців-жінок зброя не застосовується.

Виконання покарання у виді арешту припиняється у зв’язку з відбуттям призначеного строку, а також достроково, у зв’язку з хворобою, амністією чи помилуванням (ст. 85-97 КК України). Як уже зазначалось, умовно-дострокове звільнення на підставі ст. 81 КК України та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням за ст. 82 КК України до осіб, яким призначено покарання у виді арешту, не застосовується.

Військовослужбовців, які за обвинувальним вироком суду засуджені до арешту з відбуттям кримінального покарання на гауптвахті Служби правопорядку, звільняє начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні або його заступник у присутності начальника гауптвахти Служби правопорядку. Після отримання від начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні посвідчення про відрядження, військових перевізних документів, коштів на проїзд та харчування військовослужбовці у визначений строк повертаються до своїх військових частин.

Відомчий контроль за додержанням законності та порядку утримання засуджених до арешту військовослужбовців здійснює начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні. Крім того, прокурори, їх заступники і помічники відповідно до ст. 44 Закону України "Про прокуратуру" з метою здійснення нагляду за додержанням законності, а також слідчі при розслідуванні кримінальних справ допускаються в будь-який час на гауптвахту Служби правопорядку.

Контрольні питання

1. Основні ознаки арешту як виду кримінального покарання, його відмінності від покарання у виді позбавлення волі.

2. Місця відбування покарання у виді арешту.

3. Порядок та умови виконання покарання у виді арешту.

4. Заходи заохочення та стягнення, що можуть застосовуватись до особи, засудженої до арешту.

5. Місця відбування арешту засудженими військовослужбовцями.

6. Особливості відбування покарання у виді арешту засудженими військовослужбовцями.

7. Заходи заохочення та стягнення, що можуть застосовуватись до військовослужбовця, який відбуває покарання у виді арешту.

8. Особливості правового положення засуджених до арешту військовослужбовців.