11.1. Порядок виконання покарання у виді громадських робіт.
Як встановлює ч.1 ст.56 КК України, покарання у виді громадських робіт полягає у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно-корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи встановлюються на строк від 60 до 240 годин і відбуваються не більше як чотири години на день. Оскільки обов’язковим елементом цього виду покарання є праця засудженого, ч.3 ст. 56 КК України передбачає, що громадські роботи не застосовується до осіб, які є непрацездатними – інвалідів І та ІІ груп, вагітних жінок, осіб, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовців строкової служби. Кримінальним законом також передбачені певні особливості застосування цього покарання до неповнолітніх, які полягають в тому, що громадські роботи можуть бути призначені неповнолітнім у віці від 16 до 18 років на строк від 30 до 120 годин, а тривалість виконання громадських робіт неповнолітнім не може перевищувати 2-х годин на день (ч.1 ст.100 КК України).
Питома вага застосування цього виду покарання, яке було запроваджено новим КК України з 1.09. 2001р., на протязі останніх років стабільно зростає, що є позитивним явищем. Так, якщо у 2002р. до цього виду покарання було засуджено лише 1794 особи, що складало 0,92% від загальної кількості засуджених, у 2003р. – 2800 осіб або 1,4 %, то вже у 2004р. цей вид покарання був призначений 3769 особам, а його питома вага становила 1,7% і посідала третє місце після позбавлення волі на певний строк (27,8%) та штрафу (5,6%). У 2005р. громадські роботи були призначені 3800 особам, або 1,95% від загальної кількості засуджених.
Порядок виконання та умови відбування покарання у виді громадських робіт регламентуються главою 8 КВК України “Виконання покарання у виді громадських робіт” (ст.ст.36-40) та нормами Розділу ІІ Інструкції про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань (затверджена спільним наказом Департаменту та МВС України від 19.12.2003р. № 270/1560).
Як передбачає ст. 36 КВК України, покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем проживання засудженого. Виконання покарання у виді громадських робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою. Здійснення контролю за виконанням покарання у виді громадських робіт покладається законом на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого на органи внутрішніх справ (ч.3 ст.36 КВК України).
Підставою для виконання та відбування покарання у виді громадських робіт, як і покарання будь-якого іншого виду є вирок суду, який набрав законної сили. Відповідно до ч.4 ст.36 КВК України вирок суду приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання. Безпосередньою підставою для відбування засудженим громадських робіт є копія вироку та розпорядження про його виконання, які засвідчені підписом судді та печаткою суду. Якщо покарання у виді громадських робіт було призначено засудженому судом в порядку, передбаченому ст.82 КК України – при заміні невідбутого строку покарання у виді обмеження або позбавлення волі, адміністрація кримінально-виконавчої установи направляє до підрозділу КВІ за обраним місцем проживання засудженого дві копії вироку та постанови суду, підписку засудженого про явку до інспекції у триденний термін після прибуття, а також довідку, у якій вказані дані на засудженого, дата звільнення та дані про рідних.
Отримавши копію вироку (або постанови суду) стосовно засудженого до громадських робіт, працівник КВІ у цей же день заносить дані про засудженого до журналу обліку осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт. У випадку, якщо у вироку суду, що надійшов до підрозділу КВІ виявлені неточності, що перешкоджають виконанню покарання, підрозділ КВІ на протязі трьох днів інформує прокуратуру та суд, який постановив вирок, для вжиття заходів щодо усунення виявлених неточностей.
На кожного засудженого КВІ заводиться особова справа та заповнюється облікова картка, у якій ведеться сумарний облік відпрацьованих ним годин (картка зберігається в особовій справі засудженого). В особовій справі зберігаються всі матеріали, що є підставою для відбування покарання засудженим та свідчать про відбутий ним час громадських робіт, листування з цих питань.
Після отримання вироку суду, підрозділ КВІ протягом 10-ти діб направляє до суду, який постановив вирок повідомлення про прийняття вироку до виконання. У такий же строк КВІ повідомляє орган внутрішніх справ про взяття на облік засудженого – для проведення із ним індивідуально-профілактичних заходів та направляє сторожову картку до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. Якщо засуджений перебуває на військовому обліку та підлягає призову на строкову військову службу, КВІ у 10-ти денний строк направляється повідомлення до військового комісаріату.
У випадках зміни засудженими місця постійного проживання, підрозділами КВІ, в яких вони перебувають на обліку, надсилається запит до підрозділу КВІ за новим місцем проживання для перевірки факту прибуття та проживання засудженого за новою адресою. Підрозділ КВІ за новим місцем проживання у десятиденний строк здійснює таку перевірку i в разі позитивного результату робить запит про особову справу, після отримання якої у триденний термін надсилає підтвердження.
Після отримання копії вироку суду працівник КВІ викликає засудженого та проводить з ним бесіду, під час якої роз’яснює порядок та умови відбування покарання, повідомляє про стягнення, якi можуть бути накладені на засудженого у випадках їх порушення, а також про відповідальність за ухилення від відбування покарання. За результатами бесіди засуджений дає підписку, у якій власноручно зазначає про ознайомлення з вимогами щодо осіб, засуджених до громадських робіт, а також заповнює анкету відповідного зразка.
Після цього (заздалегідь визначивши з органом місцевого самоврядування перелік підприємств, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи) працівник КВІ не пізніше десятиденного строку з дня отримання копії вироку суду видає засудженому направлення на підприємство, де він буде відбувати покарання.
Компетенція і повноваження підрозділів КВІ при виконанні покарання у виді громадських робіт визначаються ст.ст.36,39-40 КВК України та Розділом ІІ Інструкції. Зокрема кримінально-виконавче законодавство передбачає, що підрозділи КВІ при виконанні покарання у виді громадських робіт здійснюють наступні основні функції:
– ведуть облік засуджених;
– роз’яснюють засудженим порядок і умови відбування покарання;
– погоджують з органами місцевого самоврядування перелік об’єктів, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи, та види робіт, що можуть ними виконуватись;
– здійснюють контроль за додержанням умов відбування покарання засудженими i власником підприємства за місцем відбування засудженими громадських робіт;
– ведуть сумарний облік часу відпрацьованого засудженими;
– застосовують застереження щодо засуджених;
– проводять реєстрацію засуджених осіб;
– дають, у разі потреби, дозвіл засудженим особам виїжджати за межі України;
– контролюють поведінку засуджених осіб і здійснюють у разі потреби контрольні перевірки за місцем роботи засуджених (не менше одного разу протягом строку відбування ними покарання), за результатами яких складається акт у двох примірниках, один з яких залишається на підприємстві, а другий – з відміткою про ознайомлення власника підприємства зберігається в особовій справі засудженого;
– направляють до відповідних органів внутрішніх справ подання про привід до інспекції засуджених, якi без поважних причин не з’явилися за викликом до інспекції;
– здійснюють початкові розшукові заходи щодо засуджених, місцезнаходження яких невідоме, передають матеріали для оголошення розшуку засуджених до органів внутрішніх справ.
Крім наведених вище, підрозділи КВІ здійснюють і цілий ряд інших функцій. Зокрема підтримують постійні контакти як з власником підприємства, на якому працює засуджений, так і з органами внутрішніх справ, кримінальною мiлiцiєю у справах неповнолітніх, службою у справах неповнолітніх, а також з громадськими формуваннями – для своєчасного отримання повної інформації про ставлення засудженого до праці, а також його поведінку на роботі та в побуті. З метою встановлення випадків порушення засудженими громадського порядку працівник КВІ один раз на три місяці направляє до органів внутрішніх справ запити про те, чи притягувалися засуджені, які перебувають на обліку в КВІ до адміністративної відповідальності.
На органи внутрішніх справ (далі – ОВС) під час виконання покарання у виді громадських робіт покладається виконання функцій, які аналогічні розглянутим вище функціям ОВС при виконанні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Безпосередньо контроль за поведінкою засуджених до громадських робіт здійснюють працівники служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах неповнолітніх, які:
– ведуть облік засуджених до покарання у виді громадських робіт;
– проводять із засудженими індивідуально-профілактичну роботу, спрямовану на їх виправлення, попередження порушення громадського порядку та інших прав громадян, а також учинення ними нових злочинів;
– щомісяця здійснюють перевірки за місцем проживання засуджених, про результати яких щоквартально письмово інформують КВІ довідкою (до неї обов’язково додають матеріали перевірки – пояснення засудженого, рапорти та інші документи);
– у разі встановлення факту притягнення засудженого до адміністративної відповідальності, письмово повідомляють про це КВІ та вносять вiдповiднi записи до алфавітних карток обліку осіб, стосовно яких здійснюється профілактична робота.
Певні обов’язки кримінально-виконавче законодавство покладає і на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді громадських робіт. Зокрема відповідно до вимог ч.1 ст.39 КВК України на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання у виді громадських робіт покладаються наступні обов’язки:
– погодження з КВІ переліку об'єктів, на яких засуджені відбувають громадські роботи, та видів цих робіт;
– контроль за виконанням засудженими визначених для них робіт та дотриманням правил техніки безпеки;
– своєчасне повідомлення КВІ про ухилення засудженого від відбування покарання та переведення його на інше місце роботи, появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, порушення громадського порядку;
– ведення обліку та щомісячне інформування КВІ про кількість відпрацьованих засудженим годин і його ставлення до праці.
За невиконання цих обов’язків до власника підприємства, установи чи організації закон передбачає можливість застосування певних санкцій. Зокрема ч.1 ст.382 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили або перешкоджання їх виконанню. Відповідно до ч.2 ст.39 КВК України у разі систематичного несвоєчасного подання інформації про виконання громадських робіт або нездійснення контролю відповідальною особою за роботою та поведінкою засудженого, а також невиконання інших вимог ст.39 КВК України, підрозділ КВІ надсилає матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом. Як передбачають норми Розділу ІІ Інструкції, підрозділами КВІ прокуророві направляються наступні матеріали:
– подання;
– довідка працівника інспекції про допущені порушення власником підприємства при виконанні покарання у виді громадських робіт і вжиті у зв’язку з цим заходи;
– пояснення особи, яка здійснювала контроль за роботою засудженого або власника підприємства про причини допущення порушень;
– ксерокопії повідомлень про вихід засудженого на роботу в установлені дні;
– інші матеріали, що засвідчують допущені порушення.
Копії названих документів матеріалів долучаються також і до особових справ засуджених.
Робота, яка надається засудженим до громадських робіт не повинна бути пов’язана із шкідливим виробництвом, ризиком для життя та здоров’я. Крім того, оскільки на засудженого під час виконання громадських робіт в повному обсязі поширюється дія норм трудового законодавства, які передбачають відповідні соціальні гарантії для працівників, в тому числі й відшкодування шкоди, завданої здоров’ю працівника під час виконання їм трудових обов’язків, ч.3 ст.39 КВК України містить норму, яка передбачає, що у разі ушкодження здоров’я засудженого під час виконання громадських робіт відшкодування шкоди засудженому здійснюється відповідно до законодавства про страхування від нещасного випадку.
Після відбуття засудженим призначеної судом кількості годин громадських робіт (за наявності відповідних даних з підприємства) виконання покарання у виді громадських робіт припиняється, а засуджені знімаються з обліку КВІ за рапортом працівника КВІ, який затверджується начальником підрозділу КВІ.
Крім того, засуджені також знімаються з обліку КВІ у зв’язку з:
– засудженням за ухилення від відбування громадських робіт (за наявності вироку суду, який набрав законної сили);
– амністією (за наявності відповідної постанови або ухвали суду);
– скасуванням вироку (за наявності відповідної постанови або ухвали суду).
З обліку також знімаються померлі (за наявності довідки органу реєстрації актів громадянського стану), а також засуджені, які змінили місце проживання i вибули за межі території обслуговування підрозділу КВІ (за наявності підтвердження про отримання особової справи підрозділом КВІ за новим місцем проживання).
В день отримання останнього повідомлення від власника підприємства про відбутий засудженим час покарання, працівник КВІ направляє йому повідомлення про припинення виконання покарання.
Працівником КВІ у десятиденний термін після зняття засудженого з обліку направляється відповідне повідомлення до відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб. Якщо особа знята з обліку підлягає призову на строкову військову службу, аналогічне повідомлення у той самий строк надсилається до відповідного військкомату.
- 1.1. Кримінально-виконавча політика: поняття та місце у політиці держави
- 1.2. Фактори, суб’єкти формування та форми реалізації кримінально-виконавчої політики
- Контрольні питання
- Розділ 2. Кримihальhо-викоhавче право, його джерела та принципи. Кримihальhо-викоhавчi правовiдhосиhи
- 2.1 Кримінально-виконавче право: поняття, предмет і метод.
- 2.2. Норми та джерела кримінально-виконавчого права
- 2.3. Кримінально-виконавчі правовідносини
- 2.4 Принципи кримінально-виконавчого права
- 2.5 Кримінально-виконавче право як наука та навчальна дисципліна
- Контрольні питання
- 3.1 Пенітенціарне законодавство на теренах України в період з кінця хvi – до початку хх сторіччя.
- 3.3. Кримінально-виконавче законодавство незалежної України.
- Контрольні питання
- 4.1. Державна кримінально-виконавча служба України. Система органів і установ виконання покарань.
- 4.2. Державний департамент України з питань виконання покарань: завдання, функції та структура.
- 4.3. Територіальні органи управління Департаменту, кримінально-виконавча інспекція та установи виконання покарань.
- 4.4. Взаємодія органів і установ виконання покарань з іншими державними органами, які здійснюють боротьбу зі злочинністю
- Контрольні питання
- 5.1. Поняття правового статусу засуджених
- 5. 2. Правовий статус засуджених до окремих видів покарань
- 6.1. Поняття та види контролю за діяльністю органів та установ виконання покарань.
- 6.2. Міжнародний контроль.
- 6.3. Контроль органів державної влади та місцевого самоврядування.
- 6.4. Прокурорський нагляд
- 6.5. Судовий та відомчий контроль.
- 6.6. Громадський контроль та участь громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених.
- 7.1. Історія становлення покарання у виді позбавлення волі.
- 7.2. Становлення та розвиток зарубіжних пенітенціарних систем.
- Контрольні питання
- 8.1. Поняття та класифікація міжнародних стандартів поводження із засудженими.
- 8.2. Універсальні міжнародні стандарти загального характеру.
- 8.3. Регіональні міжнародні стандарти загального характеру.
- 8.4. Універсальні міжнародні стандарти спеціального характеру.
- 8.5. Регіональні міжнародні стандарти спеціального характеру.
- 8.6. Міжнародні стандарти щодо певних професійних груп із числа персоналу, окремих видів покарань та окремих категорій правопорушників.
- 9.1. Виконання покарання у виді штрафу.
- 9.2. Виконання покарання у виді конфіскації майна.
- 9.3. Виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- 10.1. Порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- 10.2. Основні обов’язки кримінально-виконавчої інспекції та органів внутрішніх справ щодо виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- 10.3. Обов'язки засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю і наслідки ухилення від відбування покарання.
- 11.1. Порядок виконання покарання у виді громадських робіт.
- 11.2. Умови відбування покарання та відповідальність засуджених до покарання у виді громадських робіт.
- Розділ 12. Виконання – відбування покарання у виді виправних робіт
- 12.1. Основні положення про покарання у виді виправних робіт
- 12.2. Порядок та умови виконання-відбування покарання у виді виправних робіт
- 12.3. Основні обов’язки та функції суб’єктів й учасників процесу виконання – відбування покарання у виді виправних робіт
- 12.4. Порядок провадження відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт
- 12.5. Обчислення строку та порядок зняття з обліку засуджених до покарання у виді виправних робіт
- Контрольні питання
- Розділ 13. Виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців
- Контрольні питання
- Розділ 14. Виконання покарання у виді арешту
- 14.1. Загальні положення про порядок виконання покарання у виді арешту
- 14.2. Умови відбування покарання у виді арешту
- 14.3. Особливості порядку виконання-відбування арешту засудженими військовослужбовцями
- Розділ 15. Виконання покарання у виді обмеження волі
- 15.1. Загальні положення про покарання у виді обмеження волі
- 15.2. Порядок виконання покарання у виді обмеження волі
- 15.3. Умови відбування покарання у виді обмеження волі
- 15.4. Основні бов’язки адміністрації виправного центру та власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до обмеження волі
- Розділ 16. Виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
- 16.1. Сутність покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
- 16.2. Порядок виконання та умови відбування покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні
- Розділ 17. Виконання покарання у виді позбавлення волі
- 17.1. Поняття та види класифікації засуджених при виконанні покарання у виді позбавлення волі
- 17.2. Первинна класифікація засуджених до позбавлення волі
- 17.3. Визначення виду установи виконання покарань та місця відбування покарання
- 17.4. Порядок направлення та прийому засуджених в установи виконання покарань
- 17.5. Вторинна класифікація засуджених до позбавлення волі та їх розподіл всередині установ виконання покарань. Структурні дільниці колоній
- Розділ 18. Правове регулювання режиму в установах виконання покарань
- 18.1. Поняття режиму в установах виконання покарань та його основні функції
- 18.2. Зміст режиму в установах виконання покарань
- 18.3. Засоби забезпечення режиму в установах виконання покарань
- 18.4. Зміна умов тримання засуджених в період відбування покарання у виді позбавлення волі
- Злісний порушник режиму відбування покарання
- 18.5. Режим особливих умов в установах виконання покарань
- Розділ 19. Умови відбування покарання засудженими до позбавлення волі
- 19.1. Загальні положення про умови відбування покарання засудженими до позбавлення волі
- 19.2. Придбання засудженими до позбавлення волі продуктів харчування та предметів першої потреби, літератури і письмового приладдя
- 19.3. Побачення засуджених до позбавлення волі з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови
- 19.4. Короткочасні виїзди за межі виправних і виховних колоній
- 19.4. Одержання засудженими посилок (передач) і бандеролей
- 19.5. Листування засуджених до позбавлення волі, одержання і відправлення грошових переказів
- Розділ 20. Матеріально-побутове та медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі
- 20.1. Загальні положення про умови матеріально–побутового забезпечення та медико-санітарного обслуговування засуджених до позбавлення волі
- 20.2. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі
- 20.3. Медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі
- Розділ 21. Правове регулювання праці засуджених до позбавлення волі
- 21.1. Основні принципи та форми організації праці засуджених
- 21.2. Умови праці засуджених до позбавлення волі
- 21.3. Оплата праці засуджених до позбавлення волі
- 21.4. Пенсійне забезпечення та соціальний захист засуджених
- Розділ 22. Правове регулювання виховного впливу, загальноосвітнього та професійного навчання засуджених в установах виконання покарань
- 22.1. Виховна робота із засудженими до позбавлення волі, самодіяльні організації засуджених
- 22.2. Загальноосвітнє та професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення волі
- Розділ 23. Особливості відбування покарання в колоніях різних видів
- Розділ 24. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками та неповнолітніми
- 24.1. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими-жінками
- 24.2. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими неповнолітніми. Застосування до неповнолітніх заходів заохочення та стягнення
- Заходи заохочення, що застосовуються до засуджених неповнолітніх
- Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених неповнолітніх
- 24.3. Переведення засуджених із виховної колонії до виправної колонії. Залишення у виховних колоніях засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку
- 24.4. Участь громадськості у виправлення і ресоціалізації засуджених неповнолітніх
- Контрольні питання
- Розділ 25. Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі
- Розділ 26. Звільнення від відбування покарання, допомога особам, що звільняються від відбування покарання та їх соціальна адаптація
- 26.1. Правові підстави та порядок звільнення від відбування покарання
- 26.2. Правовий статус осіб, які відбули покарання
- 26.3. Соціальна адптація та надання допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання
- Розділ 27. Контроль та нагляд за особами, звільненими від відбування покарання
- 27.1. Адміністративний нагляд за особами, звільненими від відбування покарання
- 27.2. Здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання
- Розділ 28. Тримання підозрюваних та обвинувачених під вартою
- Використаної та рекомендованої літератури
- Передмова 3
- Розділ 12. Виконання покарання у виді виправних робіт
- Розділ 18. Правове регулювання режиму в установах виконання покарань
- Розділ 19. Умови відбування покарання засудженими до позбавлення волі