9.3. Виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
Стаття 54 КК України передбачає, що засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Цей вид покарання застосовується виключно як додаткове покарання (ч.2 ст.52 КК України). Оскільки жодна з санкцій норм Особливої частини КК України не передбачає позбавлення засудженого військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, рішення про застосування цього виду покарання приймається безпосередньо судом, який при вирішенні питання про застосування такого покарання повинен врахувати конкретні обставини розглядуваної кримінальної справи, в тому числі тяжкість вчиненого злочину, особу винного та інші обставини і відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” № 7 від 24.10. 2003р. зобов’язаний навести у вироку мотиви такого рішення.
Отже стаття 54 КК містить дві обов’язкові підстави, які дають суду право застосувати цей вид покарання:
1) наявність у особи військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;
2) визнання особи винною у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Зміст цього виду покарання полягає в тому, що з однієї сторони воно здійснює моральний вплив на засудженого, а з іншої – завдає засудженому певних матеріальних обмежень і втрат, оскільки позбавляє його тих пільг та переваг, якими він наділявся і користувався у встановленому законом порядку в зв’язку з наявністю у нього відповідного звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
На відміну від кримінального законодавства Російської Федерації, чинний КК України не передбачає можливості позбавлення засудженого почесного звання або державних нагород за вироком суду. Крім того, чинний КК України (до речі як і КК РФ) не передбачає можливості позбавлення засудженого наукового ступеня або вченого звання.
Військові звання присвоюються військовослужбовцям, які проходять службу у Збройних Силах України, СБУ та інших військових формуваннях, а також військовозобов’язаним.
Спеціальні звання присвоюються працівникам міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, державної податкової адміністрації, податкової міліції, митних органів та деяким іншим категоріям службовців.
Ранги встановлюються для працівників дипломатичного корпусу, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування.
Класні чини передбачені для працівників прокуратури.
Кваліфікаційні класи встановлюються для суддів, судових експертів та деяких інших категорій фахівців.
Перелік відповідних військових та спеціальних звань, рангів, чинів та кваліфікаційних класів, а також підстави та порядок їх присвоєння визначаються відповідними нормативно-правовими актами.
Наприклад ч.6 ст.14 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” встановлює, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються такі спеціальні звання:
1) рядовий склад: рядовий внутрішньої служби;
2) молодший начальницький склад: молодший сержант внутрішньої служби; сержант внутрішньої служби; старший сержант внутрішньої служби; старшина внутрішньої служби; прапорщик внутрішньої служби; старший прапорщик внутрішньої служби;
3) середній начальницький склад: молодший лейтенант внутрішньої служби; лейтенант внутрішньої служби; старший лейтенант внутрішньої служби; капітан внутрішньої служби;
4) старший начальницький склад: майор внутрішньої служби; підполковник внутрішньої служби; полковник внутрішньої служби;
5) вищий начальницький склад: генерал-майор внутрішньої служби; генерал-лейтенант внутрішньої служби; генерал-полковник внутрішньої служби.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про дипломатичні ранги України” від 28.11.2002р., в Україні встановлюються такі дипломатичні ранги: Надзвичайний і Повноважний Посол; Надзвичайний і Повноважний Посланник першого класу; Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу; радник першого класу; радник другого класу; перший секретар першого класу; перший секретар другого класу; другий секретар першого класу; другий секретар другого класу; третій секретар; аташе. Згідно ст.2 цього ж Закону дипломатичні ранги присвоюються особам, які перебувають на державній службі, принципи, завдання та функції якої відповідають дипломатичній службі в Україні і визначені Законом України “Про дипломатичну службу”, і є державними службовцями згідно з Законом України “Про державну службу”.
Система класних чинів для працівників органів прокуратури закріплена у Положенні про класні чини працівників органів прокуратури України, яке було затверджено Постановою Верховної ради України від 6.11. 1991р. № 1795-ХІІ Зокрема п.2 Положення передбачено встановлення 10 класних чинів працівників органів прокуратури: державний радник юстиції України, державний радник юстиції 1 класу, державний радник юстиції 2 класу, державний радник юстиції 3 класу, старший радник юстиції, радник юстиції, молодший радник юстиції, юрист 1 класу, юрист 2 класу, юрист 3 класу. Як зазначається у п.3 Положення присвоєння класного чину провадиться в послідовному порядку з урахуванням ділових і особистих якостей працівника відповідно до посади, яку він займає, та стажу роботи.
Ст.40 Закону України “Про статус суддів” від 15.12. 1992р. встановлює, що залежно від посади, стажу, досвіду роботи і рівня професійних знань для суддів встановлюється шість кваліфікаційних класів: вищий, перший, другий, третій, четвертий та п’ятий, а суддям, які мають кваліфікаційні класи, встановлюються доплати до посадових окладів у розмірах, передбачених законодавством України.
Порядок виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу регламентується ст.29 КВК України і здійснюється у два етапи.
На першому етапі, з метою реалізації призначеного покарання, суд, який постановив вирок про позбавлення відповідного звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, після набрання вироком законної сили направляє копію вироку органові чи посадовій особі, які присвоїли це звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас. Для виконання цього виду покарання стосовно військовослужбовців запасу копія вироку надсилається до військового комісаріату за місцем проживання засудженого (частини 1 та 3 ст.29 КВК України).
На другому етапі орган чи посадова особа, які присвоїли засудженому звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, отримавши копію вироку суду, яким засудженого його позбавлено, вносять до відповідних документів запис про позбавлення засудженого цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу і вживають заходів до позбавлення його всіх прав і пільг, пов’язаних з цим званням, рангом або кваліфікаційним класом (ч.2 ст.29 КВК України).
Згідно ч.4 ст.29 КВК України відповідний орган або посадова особа протягом місяця з дня одержання копії вироку повинні сповістити суд, який постановив вирок, про його виконання.
Контрольні питання
1. Порядок добровільної сплату штрафу засудженим.
2. Правова регламентація примусового стягнення штрафу. Завдання Державної виконавчої служби та її склад.
3. Дії державного виконавця при зверненні стягнення на майно засудженого до штрафу.
4. Реквізити і зміст акту опису та арешту майна засудженого.
5. Вилучення, оцінка та реалізації арештованого майна.
6. Звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші доходи засудженого до покарання у виді штрафу.
7. Підстави і порядок заміни штрафу іншим покаранням.
8. Порядок виконання покарання у виді конфіскації майна.
9. Майно, що підлягає конфіскації.
10. Порядок виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
РОЗДІЛ 10. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА ОБІЙМАТИ ПЕВНІ ПОСАДИ АБО ЗАЙМАТИСЯ
ПЕВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
- 1.1. Кримінально-виконавча політика: поняття та місце у політиці держави
- 1.2. Фактори, суб’єкти формування та форми реалізації кримінально-виконавчої політики
- Контрольні питання
- Розділ 2. Кримihальhо-викоhавче право, його джерела та принципи. Кримihальhо-викоhавчi правовiдhосиhи
- 2.1 Кримінально-виконавче право: поняття, предмет і метод.
- 2.2. Норми та джерела кримінально-виконавчого права
- 2.3. Кримінально-виконавчі правовідносини
- 2.4 Принципи кримінально-виконавчого права
- 2.5 Кримінально-виконавче право як наука та навчальна дисципліна
- Контрольні питання
- 3.1 Пенітенціарне законодавство на теренах України в період з кінця хvi – до початку хх сторіччя.
- 3.3. Кримінально-виконавче законодавство незалежної України.
- Контрольні питання
- 4.1. Державна кримінально-виконавча служба України. Система органів і установ виконання покарань.
- 4.2. Державний департамент України з питань виконання покарань: завдання, функції та структура.
- 4.3. Територіальні органи управління Департаменту, кримінально-виконавча інспекція та установи виконання покарань.
- 4.4. Взаємодія органів і установ виконання покарань з іншими державними органами, які здійснюють боротьбу зі злочинністю
- Контрольні питання
- 5.1. Поняття правового статусу засуджених
- 5. 2. Правовий статус засуджених до окремих видів покарань
- 6.1. Поняття та види контролю за діяльністю органів та установ виконання покарань.
- 6.2. Міжнародний контроль.
- 6.3. Контроль органів державної влади та місцевого самоврядування.
- 6.4. Прокурорський нагляд
- 6.5. Судовий та відомчий контроль.
- 6.6. Громадський контроль та участь громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених.
- 7.1. Історія становлення покарання у виді позбавлення волі.
- 7.2. Становлення та розвиток зарубіжних пенітенціарних систем.
- Контрольні питання
- 8.1. Поняття та класифікація міжнародних стандартів поводження із засудженими.
- 8.2. Універсальні міжнародні стандарти загального характеру.
- 8.3. Регіональні міжнародні стандарти загального характеру.
- 8.4. Універсальні міжнародні стандарти спеціального характеру.
- 8.5. Регіональні міжнародні стандарти спеціального характеру.
- 8.6. Міжнародні стандарти щодо певних професійних груп із числа персоналу, окремих видів покарань та окремих категорій правопорушників.
- 9.1. Виконання покарання у виді штрафу.
- 9.2. Виконання покарання у виді конфіскації майна.
- 9.3. Виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- 10.1. Порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- 10.2. Основні обов’язки кримінально-виконавчої інспекції та органів внутрішніх справ щодо виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- 10.3. Обов'язки засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю і наслідки ухилення від відбування покарання.
- 11.1. Порядок виконання покарання у виді громадських робіт.
- 11.2. Умови відбування покарання та відповідальність засуджених до покарання у виді громадських робіт.
- Розділ 12. Виконання – відбування покарання у виді виправних робіт
- 12.1. Основні положення про покарання у виді виправних робіт
- 12.2. Порядок та умови виконання-відбування покарання у виді виправних робіт
- 12.3. Основні обов’язки та функції суб’єктів й учасників процесу виконання – відбування покарання у виді виправних робіт
- 12.4. Порядок провадження відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт
- 12.5. Обчислення строку та порядок зняття з обліку засуджених до покарання у виді виправних робіт
- Контрольні питання
- Розділ 13. Виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців
- Контрольні питання
- Розділ 14. Виконання покарання у виді арешту
- 14.1. Загальні положення про порядок виконання покарання у виді арешту
- 14.2. Умови відбування покарання у виді арешту
- 14.3. Особливості порядку виконання-відбування арешту засудженими військовослужбовцями
- Розділ 15. Виконання покарання у виді обмеження волі
- 15.1. Загальні положення про покарання у виді обмеження волі
- 15.2. Порядок виконання покарання у виді обмеження волі
- 15.3. Умови відбування покарання у виді обмеження волі
- 15.4. Основні бов’язки адміністрації виправного центру та власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до обмеження волі
- Розділ 16. Виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
- 16.1. Сутність покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
- 16.2. Порядок виконання та умови відбування покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні
- Розділ 17. Виконання покарання у виді позбавлення волі
- 17.1. Поняття та види класифікації засуджених при виконанні покарання у виді позбавлення волі
- 17.2. Первинна класифікація засуджених до позбавлення волі
- 17.3. Визначення виду установи виконання покарань та місця відбування покарання
- 17.4. Порядок направлення та прийому засуджених в установи виконання покарань
- 17.5. Вторинна класифікація засуджених до позбавлення волі та їх розподіл всередині установ виконання покарань. Структурні дільниці колоній
- Розділ 18. Правове регулювання режиму в установах виконання покарань
- 18.1. Поняття режиму в установах виконання покарань та його основні функції
- 18.2. Зміст режиму в установах виконання покарань
- 18.3. Засоби забезпечення режиму в установах виконання покарань
- 18.4. Зміна умов тримання засуджених в період відбування покарання у виді позбавлення волі
- Злісний порушник режиму відбування покарання
- 18.5. Режим особливих умов в установах виконання покарань
- Розділ 19. Умови відбування покарання засудженими до позбавлення волі
- 19.1. Загальні положення про умови відбування покарання засудженими до позбавлення волі
- 19.2. Придбання засудженими до позбавлення волі продуктів харчування та предметів першої потреби, літератури і письмового приладдя
- 19.3. Побачення засуджених до позбавлення волі з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови
- 19.4. Короткочасні виїзди за межі виправних і виховних колоній
- 19.4. Одержання засудженими посилок (передач) і бандеролей
- 19.5. Листування засуджених до позбавлення волі, одержання і відправлення грошових переказів
- Розділ 20. Матеріально-побутове та медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі
- 20.1. Загальні положення про умови матеріально–побутового забезпечення та медико-санітарного обслуговування засуджених до позбавлення волі
- 20.2. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі
- 20.3. Медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі
- Розділ 21. Правове регулювання праці засуджених до позбавлення волі
- 21.1. Основні принципи та форми організації праці засуджених
- 21.2. Умови праці засуджених до позбавлення волі
- 21.3. Оплата праці засуджених до позбавлення волі
- 21.4. Пенсійне забезпечення та соціальний захист засуджених
- Розділ 22. Правове регулювання виховного впливу, загальноосвітнього та професійного навчання засуджених в установах виконання покарань
- 22.1. Виховна робота із засудженими до позбавлення волі, самодіяльні організації засуджених
- 22.2. Загальноосвітнє та професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення волі
- Розділ 23. Особливості відбування покарання в колоніях різних видів
- Розділ 24. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками та неповнолітніми
- 24.1. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими-жінками
- 24.2. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими неповнолітніми. Застосування до неповнолітніх заходів заохочення та стягнення
- Заходи заохочення, що застосовуються до засуджених неповнолітніх
- Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених неповнолітніх
- 24.3. Переведення засуджених із виховної колонії до виправної колонії. Залишення у виховних колоніях засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку
- 24.4. Участь громадськості у виправлення і ресоціалізації засуджених неповнолітніх
- Контрольні питання
- Розділ 25. Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі
- Розділ 26. Звільнення від відбування покарання, допомога особам, що звільняються від відбування покарання та їх соціальна адаптація
- 26.1. Правові підстави та порядок звільнення від відбування покарання
- 26.2. Правовий статус осіб, які відбули покарання
- 26.3. Соціальна адптація та надання допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання
- Розділ 27. Контроль та нагляд за особами, звільненими від відбування покарання
- 27.1. Адміністративний нагляд за особами, звільненими від відбування покарання
- 27.2. Здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання
- Розділ 28. Тримання підозрюваних та обвинувачених під вартою
- Використаної та рекомендованої літератури
- Передмова 3
- Розділ 12. Виконання покарання у виді виправних робіт
- Розділ 18. Правове регулювання режиму в установах виконання покарань
- Розділ 19. Умови відбування покарання засудженими до позбавлення волі