6.3. Контроль органів державної влади та місцевого самоврядування.

Перелік посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями щодо здійснення державного контролю за діяльністю органів і установ виконання покарань та мають право без спеціального дозволу відвідувати установи виконання покарань закріплено у ст.24 КВК України і до них належать:

Президент України;

Прем’єр-міністр України;

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевих державних адміністрацій, на території яких вони розташовані;

народні депутати України, а також депутати, уповноважені на те Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами;

Генеральний прокурор України, а також уповноважені ним прокурори і прокурори, які здійснюють нагляд за виконанням покарань на відповідній території;

сільський, селищний, міський голова – на території відповідної місцевої ради.

Серед органів державної влади, які здійснюють контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань особливе місце належить Верховній Раді України, яка здійснює парламентський контроль. Особливість ролі Верховної Ради України в цій сфері обумовлюється тим, що вона є єдиним законодавчим органом нашої держави, а відповідно до п.14 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються організація і діяльність органів та установ виконання покарань.

Крім цього, Верховна Рада України здійснює парламентський контроль за дотриманням законності при виконанні кримінальних покарань і через інститут Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (далі – Уповноважений), який діє відповідно до вимог Закону України від 23 грудня 1997р. “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” (далі – Закон). Зокрема ст. 3 Закону передбачає, що метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є:

1) захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України;

2) додержання та повага до прав і свобод людини і громадянина органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами.;

3) запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню;

4) сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі;

5) поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина;

6) запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод;

7) сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про особу.

Для реалізації покладених на нього завдань, Уповноважений наділяється цілим комплексом повноважень, які закріплені у ст.13 Закону, і серед інших йому надаються наступні:

– відвідувати у будь-який час місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, установи відбування засудженими покарань та установи примусового лікування і перевиховання, психіатричні лікарні, опитувати осіб, які там перебувають, та отримувати інформацію щодо умов їх тримання;

– звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод людини і громадянина, які за станом здоров’я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно, а також особисто або через свого представника брати участь у судовому процесі у випадках та порядку, встановлених законом;

– направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами заходів;

– перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами, в тому числі тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

Актами реагування Уповноваженого щодо порушень положень Конституції України, законів України, міжнародних договорів України стосовно прав і свобод людини і громадянина є конституційне подання Уповноваженого та подання Уповноваженого до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб для вжиття відповідних заходів реагування у місячний строк щодо усунення виявлених порушень.

Щорічно Уповноважений представляє Верховній Раді України доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та їх посадовими і службовими особами, які порушували своїми діями або бездіяльністю права і свободи людини і громадянина, та про виявлені недоліки в законодавстві щодо захисту прав і свобод людини і громадянина. Окремий розділ у щорічній доповіді Уповноваженого присвячений питанню забезпечення прав і свобод людини у пенітенціарних установах України. За щорічною доповіддю Уповноваженого Верховна Рада України приймає постанову.

Право на звернення засуджених з пропозиціями, заявами та скаргами до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також до інших органів державної влади та місцевого самоврядування нормативно закріплене у ст.8 КВК України. Відповідно до ст.113 КВК України пропозиції, заяви та скарги, адресовані засудженими до позбавлення волі Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини переглядові не підлягають і не пізніш як у добовий строк надсилаються за належністю.