21.3. Оплата праці засуджених до позбавлення волі

Загальновизнані норми та стандарти до обов’язкових умов, яким повинно відповідати залучення засуджених до праці, називає отримання ними оплати за виконану роботу. За свою працю засуджені до позбавлення волі отримують оплату, яка залежить від кількості виконаної роботи та її якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки за її виконання встановлюються нормативно-правовими актами Департаменту.

Законом передбачене виключення, щодо можливості залучення засуджених до праці без її оплати, яке витікає з режиму установи виконання покарань: праця на роботах з благоустрою колоній і прилеглих територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або на допоміжних роботах із забезпечення колоній продовольством. До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості, в неробочий час і не більше як на дві години на день.

Ст. 120 КВК України передбачає мінімум заробітної плати, що нараховується засудженим. За будь-яких обставин засудженим повинна бути нарахована оплата в наступних розмірах: а) у виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які виконують норми виробітку або встановлені завдання і не допускають порушень режиму, повинно зараховуватися незалежно від усіх відрахувань п’ятнадцять відсотків, а на особовий рахунок засуджених чоловіків віком понад шістдесят років, жінок - понад п'ятдесят п'ять років, інвалідів першої та другої груп, хворих на активну форму туберкульозу, вагітних жінок, жінок, які мають у будинках дитини при виправних колоніях дітей, - не менше як п'ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку; б) засудженим, які відбувають покарання виховних колоніях, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній, колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, а також засудженим жінкам, яким дозволено проживання за межами виправної колонії, на особовий рахунок зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як сімдесят п'ять відсотків нарахованого їм місячного заробітку; в) із суми призначеної пенсії, перерахованої органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання пенсіонера, засудженого до позбавлення волі, на його особовий рахунок зараховується не менш як двадцять п’ять відсотків пенсії (незалежно від суми відшкодування витрат на його утримання).

Підприємства установ розраховують тарифні ставки, посадові оклади для диференціації оплати праці залежно від професії і кваліфікації засуджених, складності й умов виконуваних ними робіт. Заробітна плата, нарахована засудженим, за умов виконання ними встановленої норми виробітку або тривалості робочого часу, не може бути менше законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати. Праця засуджених оплачується відрядно, погодинно або за іншими системами оплати праці.

Основною системою оплати праці є відрядна, яка застосовується на всіх роботах, що піддаються нормуванню та точному обліку. Відрядна система оплати праці поділяється на індивідуальну і колективну (бригадну) системи оплати праці.

При індивідуальній відрядній системі оплати праці заробітна плата засудженого визначається множенням кількості виготовленої продукції на відрядну розцінку за одиницю виробу. При колективній (бригадній) відрядній системі оплати праці загальна сума заробітної плати обчислюється за результатами роботи бригади в цілому за певний відрізок часу. Кожному члену бригади заробітна плата нараховується залежно від присвоєного йому в установленому порядку кваліфікаційного розряду та відпрацьованого часу.

Погодинна система оплати праці для засуджених повинна застосовуватися лише на роботах, що не піддаються нормуванню та точному обліку. Годинна тарифна ставка працівника першого розряду, праця якого оплачується погодинно, визначається діленням місячного окладу, не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, на місячну норму робочого часу.

При розробці тарифних ставок дотримуються міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок. Тарифікація робіт, що виконуються засудженими, та встановлення їм кваліфікаційних розрядів проводяться відповідно до кваліфікаційних характеристик професій працівників. Присвоєння засудженим кваліфікаційних розрядів чи їх підвищення провадиться з огляду на складність робіт, що виконуються в цеху, на дільниці, та теоретичну підготовку засудженого. Для проведення цієї роботи в установах утворюються кваліфікаційні комісії. На основі висновку кваліфікаційної комісії начальник установи затверджує засудженому кваліфікаційний розряд, що оформлюється наказом або розпорядженням по установі. Про присвоєння засудженому розряду робиться запис до його особової справи.

Інструкцією про оплату праці засуджених встановлений порядок здійснення доплат бригадирам та ланковим, порядок оплати праці засуджених за виконання ними обов’язків спеціалістів і службовців, за роботи з господарського обслуговування. Врегульований порядок оплати праці учнів за час їх навчання, оплата роботи в надурочний час, в вихідні та святкові дні, нічний час, а також порядок оплати праці засуджених у разі невиконання ними норм виробітку. Так, на засуджених поширюються розміри доплат за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці. Доплати за умови праці визначаються за даними атестації робочих місць та оцінки умов праці в розмірах, не менших за передбачені законодавством. Оплата праці бригадирів з числа засуджених провадиться на загальних з іншими членами бригади умовах (тримання бригадирів, звільнених від основної роботи, у виробничих бригадах не дозволяється). За керівництво бригадою бригадиру встановлюється доплата у розмірі: до 10 відсотків тарифної ставки розряду, присвоєного бригадиру, при чисельності бригади до 10 осіб; до 20 відсотків тарифної ставки розряду, присвоєного бригадиру, при чисельності бригади від 11 до 25 осіб; до 30 відсотків тарифної ставки розряду, присвоєного бригадиру, при чисельності бригади понад 25 осіб. Конкретний розмір доплати визначається керівником установи або підприємства установи. Ланковим доплата за керівництво ланкою при чисельності понад 5 осіб установлюється в розмірі 50 відсотків відповідної доплати бригадира.

Доплата за керівництво бригадою і ланкою виплачується тільки за умови виконання бригадами (ланками) установлених виробничих завдань, високу якість продукції (робіт) і при відсутності порушень трудової дисципліни в бригаді (ланці). Якщо вищезазначені умови не будуть повністю виконані, то керівник установи або підприємства установи має право позбавити бригадира (ланкового) доплати повністю або частково. Засудженим, які займають посади спеціалістів і службовців підприємств установ, посадові оклади встановлюються за схемами, діючими у відповідних галузях економіки. Використання праці засуджених до позбавлення волі на посадах, пов'язаних з матеріальною відповідальністю, забороняється.

Заробітна плата, нарахована засудженим, зайнятим на роботах з господарського обслуговування, за умов виконання ними встановленої норми виробітку (денної, тижневої, місячної) або тривалості робочого часу, не може бути менше законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати.

Гроші, зароблені в установах виконання покарань, за загальним правилом, зараховуються на особовий рахунок засудженого. На особові рахунки засуджених зараховуються гроші, зароблені ними в установі, гроші, отримані за переказами, надіслані в посилках (передачах), отримані у якості соціальних виплат (пенсія тощо). Витрачаються ці гроші у сумах, розмір яких залежить від виду установи, на придбання продуктів харчування та предметів першої необхідності.

Засудженим, які перевиконують норми виробітку, та тим, які працюють на погодинних роботах, з господарського обслуговування і сумлінно виконують встановлені завдання, може бути додатково дозволено витрачати на місяць для придбання продуктів харчування та предметів першої потреби гроші в сумі, яка визначається КВК України. Дозвіл на додаткове витрачення грошей надається начальником установи незалежно від відбутої засудженим частини строку покарання, але за умови, що в період, за який надається можливість додаткового витрачання грошей, він не мав дисциплінарних стягнень за порушення режиму. На засуджених, яким надається право на додаткове витрачання грошей і яким нараховується мінімум заробітної плати, начальники відділень щомісяця складають списки, які затверджуються начальниками установ або їх заступниками і є підставою для надання такого права.

Засудженим, які прибули до установ виконання покарань, дозволяється в перший місяць роботи, до нарахування заробітку, за умов сумлінного ставлення до праці і відсутності порушень режиму придбавати в крамниці продукти харчування та предмети першої потреби за рахунок коштів, які є на особових рахунках. У разі відсутності таких коштів їм може бути нарахований аванс у розмірі 50 % дозволеної для цих витрат суми в рахунок майбутнього заробітку. Наданий аванс утримується із заробітку засудженого за той місяць, у якому він був нарахований. Надання права користування коштами з особових рахунків, авансу здійснюється за письмовою заявою засуджених начальником виправної колонії. У виняткових випадках адміністрація виховної колонії може надати одноразову грошову допомогу неповнолітнім засудженим, які не мають близьких родичів і раніше перебували в дитячих будинках, у розмірі п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати із спеціального фонду.

Ст.. 121 КВК України закріплює порядок проведення відрахувань із заробітку або іншого доходу засуджених до позбавлення волі. Відрахування із заробітку засудженого проводяться для досягнення економічної мети та мети виконання зобов’язань засудженим. Відшкодування засудженим витрат на його утримання здійснюється після відрахування прибуткового податку й аліментів. Відрахування за виконавчими листами та іншими виконавчими документами провадяться у порядку, встановленому законом, з дотриманням наступної черговості: 1) податок з доходів фізичних осіб; 2) аліменти; 3) вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших послуг (крім вартості одягу та спецхарчування); 4) за виконавчими листами на користь громадян; 5) за виконавчими листами на користь юридичних осіб; 6) відшкодування матеріальних збитків, заподіяних засудженими державі під час відбування покарання. Водночас законом визначена мінімальна сума заробітку, яка у будь-якому випадку повинна зараховуватись на особі рахунки засуджених.