89. Об'єднання і виділення кримінальних справ

За загальним правилом, щодо кожного злочину провадиться досудове слідство, яке забезпечує об'єктивне, повне, всебічне і швидке розслідування. Закон допускає винятки з цього правила. Дві або більше кримінальних справ можуть бути об'єднані в одне провадження у випадках:

1) обвинувачення декількох осіб - співучасників вчинення одного або декількох злочинів;

2) обвинувачення однієї особи у вчиненні декількох злочинів;

3) притягнення до кримінальної відповідальності за приховування тяжких злочинів;

4) інших випадках, коли виникають зустрічні обвинувачення у справах приватного обвинувачення (ст. 27 КПК).

Об'єднання кримінальних справ в одне провадження здійснюється з метою всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин кожного злочину, встановлення ролі і ступеня відповідальності кожного зі співучасників. Об'єднання кримінальних справ в одне провадження здійснюється за постановою слідчого, прокурора, судді або за ухвалою суду (ч. 3 ст. 26 КПК).

Виділення справи в окреме провадження допускається тільки у випадках, викликаних необхідністю, коли це не може негативно вплинути на всебічність, повноту й об'єктивність дослідження і вирішенні справи (ч. 2 ст. 26 КПК). Але в деяких випадках кримінально-процесуальний закон вказує конкретні підстави для виділення кримінальних справ в окреме провадження, а саме:

1) якщо у справі притягнуто двох або декількох обвинувачених, а підстави для зупинення справи стосуються не всіх обвинувачених, слідчий має право виділити і зупинити справу щодо окремих обвинувачених (ч. 4 ст. 206 КПК);

2) якщо неповнолітній брав участь у вчиненні злочину разом із дорослим, в кожному випадку повинно бути з'ясовано можливість виділення справи про неповнолітнього в окреме провадження на стадії досудового розслідування з додержанням вимог ст. 26 КПК (ст.439 КПК);

3) щодо не розслідуваних злочинів у випадку неможливості закінчити розслідування в повному обсязі і наданий законом граничний строк тримання обвинуваченого під вартою і за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу (ч. 1 ст. 156 КПК);

4) коли під час розслідування справи буде встановлено, що інший злочин не має ніякого зв'язку з основною справою.

Виділена справа вважається порушеною, і тому нова постанова про порушення кримінальної справи не виноситься. Слідчий у таких випадках виносить постанову про прийняття кримінальної справи до свого провадження. Виділення справи в окреме провадження неоднозначне з виділенням матеріалів зі справи для подальшого їх розгляду та перевірки з метою вирішення питання про необхідність порушення кримінальної справи щодо виділених матеріалів. Щодо виділених матеріалів має бути прийняте одне з рішень, передбачених у ч. 2 ст. 97 КПК, тобто - порушена кримінальна справа, відмовлено в порушенні кримінальної справи або вони мають бути направлені за належністю.

Виділення кримінальної справи в окреме провадження проводиться за мотивованою постановою посадових осіб, які ведуть процес (ч. 3 ст. 26 КПК).

Неправильне об'єднання або виділення кримінальних справ і однією із підстав для повернення справи на додаткове розслідування.