154. Останнє слово підсудного

Право на останнє слово - це важлива процесуальна гарантія реалізації підсудним свого права на захист. Підсудний має право дати власну оцінку проведеного судового розгляду, всієї сукупності доказів, висловити своє ставлення до обвинувачення, дати оцінку власним діям і звернутися до суду з відповідними проханнями.

Виголошення підсудним останнього слова є самостійною, обов'язковою частиною судового розгляду кримінальної справи. Воно не відбувається тільки в тому разі, коли справа, як виняток, розглядається за відсутності підсудного (ч. 2 ст. 262 КПК), або коли за порушення порядку на судовому засіданні підсудного видалено із залу судового засідання до кінця судового розгляду (ч. 1 ст. 272 КПК).

Звертатися до суду з останнім словом є правом, а не обов'язком підсудного. Він може відмовитися від останнього слова із зазначенням (або без зазначення) причин відмови. Факт відмови підсудного від виголошення останнього слова фіксується у протоколі судового засідання. Ненадання підсудному останнього слова або обмеження цього права є порушенням права підсудного на захист, яке є безумовною підставою для скасування судового вироку (п. 13 ч. 2 ст. 370 КПК).

Ставити запитання підсудному під час його останнього слова не дозволяється. Коли підсудний в останньому слові повідомляє про нові обставини, які мають суттєве значення для справи, суд зі своєї ініціативи, а також на клопотання прокурора чи інших учасників судового розгляду відновлює судове слідство.

Підставами для відновлення судового слідства можуть стати, зокрема, такі чинники: підсудний, який відмовився дати показання під час судового слідства, в останньому слові фактично викладає свої показання з приводу події злочину, обставин його вчинення ним, за його участю або іншими особами; підсудний, який під час допиту не визнав або частково визнав себе винуватим у пред'явленому обвинуваченні, в останньому слові визнає себе винуватим і розкаюється у вчиненому або повідомляє про інші обставини, які визнаються пом'якшуючими при призначенні покарання (ст. 60 КК); під час останнього слова підсудний повідомляє нові обставини про те, яку саме роль виконував кожний зі співучасників вчиненого злочину; під час останнього слова підсудний відмовляється від показань, які він давав на судовому засіданні, не визнаючи себе винуватим у вчиненні злочину, вказуючи на те, що він обмовив себе, пояснює причини самообмови.

По закінченні відновленого судового слідства суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово підсудному.

Головуючий може зупинити підсудного тільки у тому разі, коли той у своєму останньому слові торкається обставин, які не стосуються справи, або повідомляє про нові обставини, які стосуються справи, але в образливій для інших учасників судового розгляду, свідків, експерта, інших осіб формі, допускає нецензурні висловлювання.

Після останнього слова підсудного суд негайно виходить до нарадчої кімнати для постановлення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання.