27. Принцип безпосередності дослідження доказів і усності судового розгляду

Такий принцип означає, що суд першої інстанції при розгляді справи зобов'язаний безпосередньо дослідити докази у справі, а саме:

- допитати підсудних, потерпілих, свідків;

- заслухати висновки експертів;

- оглянути речові докази;

- оголосити протоколи та інші документи (ч. 1 ст. 257 КПК). Лише у випадках, передбачених законом, допускається

відступ від цього принципу.

Зокрема, дозволяється оголосити показання підсудного і свідка, які були дані під час дізнання, досудового слідства або на суді, при наявності істотних суперечностей між показаннями, які вони дали на суді і під час досудового розслідування; коли підсудний відмовився дати показання на судовому слідстві або справа розглядається за його відсутності; коли явка свідка на судове засідання з тих чи інших причин неможлива; якщо при відкладенні розгляду справи свідок був допитаний, то при розгляді цієї справи в тому ж складі суду повторний виклик свідка не обов'язковий і його показання може бути оголошено коли здійснюються заходи безпеки стосовно свідка і суд звільняє його від обов'язку з'являтися в судове засідання, за наявності підтвердження показань, даних ним раніше (ст. ст. 301, 306 КПК).

Принцип безпосередності дослідження доказів діє на стадії досудового розслідування, але, наприклад, при передачі справи органами дізнання слідчому (ст. 104 КПК), від одного слідчого іншому (п. 9 ч. 1 ст. 227 КПК), при розслідуванні справи кількома слідчими (ст. 119 КПК) і при використанні показань свідків і потерпілих, допитаних іншим слідчим за окремим дорученням слідчого, у провадженні якого знаходиться справа (ст. 118 КПК), - дія даного принципу обмежується.

В обмеженому обсязі діє принцип безпосередності дослідження доказів на стадії касаційного провадження, бо там суд не має права допитати свідків, потерпілих, засудженого і виправданого, призначити експертизу і допитати експерта, але він може оглянути речові докази, оголосити показання, протоколи слідчих дій, інші документи.

Порушення цього принципу є підставою для скасування вироку або ухвали суду.

Усність процесу — це форма спілкування суду та учасників судового розгляду, усне обговорення всіх обставин кримінальної справи, заявлення клопотань, усне давання показань підсудним, потерпілим, свідками, експертами, оголошення документів, що є у справі.

Таке ведення судового процесу робить його доступним для присутніх у залі судового засідання та для інших людей, якщо використовується радіо, відеозапис, магнітофон.

Не суперечить принципу усності право свідка, даючи показання в суді, мати при собі нотатки у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших даних, які важко тримати в пам'яті (ч. 1 ст. 305 КПК), оскільки і в цьому випадку показання даються усно.

На досудовому слідстві теж широко діє принцип усності, але клопотання можуть заявлятись і письмово. Обвинуваченому і свідку, на їх прохання надається можливість написати свої показання власноручно, про що робиться відмітка у протоколі допиту (ст. 146, ч. 3 ст. 170 КПК).