14. Принцип недоторканності особи, охорони її честі та гідності

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч. 1 ст. З Конституції).

Кожен має право на повагу до своєї гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню (ч. 1, 2 ст. 28 Конституції).

Кожна особа має право на свободу та особисту недоторканність (ч. 1 ст. 29 Конституції).

Зазначені норми гарантують кожному громадянинові охорону його честі і гідності. Але під час кримінально-процесуальної діяльності в інтересах розкриття і розслідування злочинів може виникнути необхідність в обмеженні вказаного конституційного права.

Принцип недоторканості особи, охорони 17 честі і гідності у кримінальному процесі може бути сформульований таким чином: ніхто не може бути позбавлений волі, заарештований, затриманий за підозрою у вчиненні злочину, відданий особистому обшуку, приводу, примусово поміщений в медичний заклад для обстеження не інакше, як на підставах і в порядку, передбачених законом.

Даний принцип закріплено у ст.ст. 28 і 29 Конституції, ст. 14 КПК України. Його зміст розкривається у таких положеннях:

1. Особа може бути позбавлена волі (як кримінальне покарання) тільки за обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

2. Запобіжний захід взяття під варту може застосовуватись до особи не інакше, як за мотивованим рішенням суду на підставах і в порядку, встановлених у законі (ч. 2 ст. 29 Конституції).

Підстави і порядок обрання цього запобіжного заходу передбачені в ст.ст. 148,150, 155-158 КПК.

3. Короткочасне затримання особи за підозрою у вчиненні злочину може провадитись тільки на підставах і в порядку, вказаних в ст.ст. 106, 115 КПК. Відповідно до ч .3 ст. 29 Конституції обґрунтованість затримання повинна бути перевірена судом протягом 72 годин.

Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом 72-х годин з моменту затримання їй не вручено мотивоване рішення суду ,про тримання під вартою. Кожний затриманий має право в будь-який час оскаржити у суді своє затримання.

4. Якщо особистий обшук проводиться не під час фізичного захоплення підозрюваного, затримання або арешту і не є складовою обшуку чи виїмки у приміщенні або в іншому місці, то він здійснюється за постановою органу дізнання або слідчого і тільки зі санкції прокурора.

5. Привід свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, якщо вони без поважних причин не з'явились в Органи досудового розслідування або в суд, здійснюється органами внутрішніх справ лише за мотивованою постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або за ухвалою суду (ст.ст. 70, 72, 136, 288, 290, 292 КПК).

Процедура здійснення приводу передбачена Інструкцією про порядок виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих, органів дізнання та ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих_; і свідків (затверджена наказом МВС України 23 грудня 1995 р., № В64).

6. Поміщення обвинуваченого у медичні заклади для проведення судово-медичної або судово-психіатричної експертизи здійснюється лише судом за поданням слідчого, погодженого з прокурором (ст. 205 КПК), або за постановою судді чи ухвали суду.

7. Під нас провадження в кримінальній справі не допускається вчинення дій, які принижують честь і гідність особи. Слідчий не має права бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов'язано з необхідністю її оголювати. При освідуванні не допускаються дії, які принижують гідність освідуваної особи або небезпечні для и здоров'я.

Для забезпечення незалежності від будь-яких органів чи осіб закон передбачає додаткові гарантії недоторканності Президента, кандидатів у Президенти, кандидатів у депутати, суддів.

Завідомо незаконні затримання, привід або арешт, а також постановлення судами завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови тягнуть за собою кримінальну відповідальність посадових осіб (ст.ст. 371 і 375 КК України).