44. Процесуальне становище експерта

Експерт - це особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, і якій за постановою органу дізнання, слідчих органів чи ухвалою суду доручено провести експертизу та дати за її результатами висновок.

Як експерт може бути залучена будь-яка особа, яка володіє необхідними спеціальними знаннями для дачі висновку з питань, незалежно від того, чи працює вона у державній експертній установі і є професійним експертом, займається судово-експертною діяльністю на підставі ліцензії, чи залучається до проведення експертизи за разовим договором.

Працівники державних спеціалізованих установ і відомчих служб, які проводять судові експертизи, повинні мати вишу освіту, пройти відповідну підготовку й атестацію як експертів певної спеціалізації (ч. 2 ст.10 Закону України " Про судову експертизу").

Залежно від спеціалізації і рівня підготовки їм присвоюється кваліфікація судового експерта з дозволом проведення певного виду експертиз та кваліфікаційний клас (ч. 2 ст. 16 Закону України " Про судову експертизу ").

Відповідно до ст. 9 цього закону Міністерство юстиції веде Реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур, а також громадян. Органи дізнання, досудового слідства і суду зобов'язані доручати проведення судових експертиз переважно спеціалістам, занесеним до цього Реєстру.

Якщо проведення експертизи доручено не конкретній особі, а експертній установі, то керівник цієї установи, отримавши постанову про призначення експертизи, доручає її проведення одному або декільком експертам (ст. 198 КПК). Експерт у вступній частині свого висновку зазначає, що він попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, і підтверджує це своїм підписом (ч. 4 ст. 196 КПК).

Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Питання, які ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Якщо питання поставлене перед експертам, виходить за межі його компетенції надані йому матеріали недостатні для дачі висновку; експерт у письмовій формі повідомляє орган, що призначив експертизу, про неможливість дати висновок (ч. 2,З ст. 75, ч. 4 ст. 77 КПК). Експерт має право:

- ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються експертизи;

- порушувати клопотання про представлення нових матеріалів, необхідних для дачі висновку;

- з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або суду бути присутнім при провадженні допитів та інших слідчих дія і задавати особам, що допитуються, запитання, які стосуються експертизи (ч. 3 ст. 77 КПК);

- вказувати у висновку судової експертизи на виявлення в ході її проведення фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;

- подавати скарги на дії осіб, в провадженні яких знаходиться справа,. якщо ці дії порушують права судового експерта (п. 2 і п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про судову експертизу");

- вимагати відшкодування витрат, пов'язаних із явкою за викликом в орган дізнання, до слідчого, прокурора, в суд;

- вимагати виплати середньої заробітної плати за час, затрачений у зв'язку з явкою за викликом;

- вимагати винагороди за виконання своїх обов'язків, якщо виконання дорученої роботи не входить в його службові обов'язки (ст. 92 КПК).

Особа, яка призначена експертом, зобов'язана з'явитися за викликом і дати правильний висновок на поставлені запитання. За злісне ухилення від явки до суду, в органи досудового слідства або дізнання, експерт несе відповідальність згідно з ч. 2 ст. 185³ або ст. 185 КпАП, а за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків - відповідно за ст. ст. 384,385 КК України.

Ст. 62 КПК України передбачає підстави для відводу спеціаліста й експерта. Вказані суб'єкти підлягають відводу на тих самих підставах, що й суддя, суд, прокурор, слідчий, особа, яка провадить дізнання, лише з тим обмеженням, що їх попередня участь у цій справі як перекладача, експерта, спеціаліста і секретаря судового засідання не може бути підставою для відводу. Відповідно до ч. 1ст.11 Закону України "Про судову експертизу" не можуть залучатись до виконання обов'язків судового експерта особи, визнані у встановленому порядку недієздатними і які мають судимість.

Відвід, заявлений спеціалісту й експерту під час провадження дізнання або досудового слідства, вирішується особою, яка провадить дізнання або слідство, прокурором. Відвід, заявлений їм у судовому засіданні, вирішується судом або суддею який одноособово розглядає справу (ч. 2 ст. 62 КПК).