logo
766_g2d

147. Суть, завдання і значення попереднього розгляду справи суддею

Попередній розгляд справи суддею - це самостійна стадія кримінального процесу, па якій суддя за участю прокурора не вирішуючи наперед питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, з'ясовує у встановленому процесуальним законом порядку наявність або відсутність достатніх фактичних і юридичних підстав для розгляду справи на судовому засіданні.

Суддя перевіряє подані органами досудового слідства матеріали кримінальної справи з точки зору наявності достатніх підстав для її всебічного, повного і об'єктивного розгляду на судовому засіданні та вирішує питанні про призначення справи до суду, а також інші питання, пов'язані з підготовкою справи до судового розгляду.

Достатніми підставами для судового розгляду справи є:

1) всебічне, повне і об'єктивне дослідження органами досудового слідства обставин, що входять до предмета Доказування у даній справі;

2) докази, які підтверджують дослідження цих обставин і переконують суд при попередньому розгляді справи, Що підтвердження цих доказів на судовому засіданні зумовить винесення обвинувального вироку;

3) додержання органами дізнання, досудового слідства і прокурором норм кримінально-процесуального законодавства, вимог загальних завдань кримінального судочинства по охороні прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб;

4) відсутність обставин, що виключають провадження у кримінальній справі.

На цій стадії не робиться остаточна оцінка доказів з точки зору їх достовірності, не вирішується наперед питання про доведеність обвинувачення і винуватість обвинуваченого. Це робить суд чи суддя одноособово при постановленні вироку на підставі дослідження всіх обставин справи на судовому засіданні, оскільки згідно зі ст. 15 КПК ніхто не може бути визнаний винуватим у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду.

Висока вимога суду до якості матеріалів досудового слідства є важливою умовою забезпечення всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи на судовому засіданні.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що розгляд справи без призначення справи до судового розгляду - це істотне порушення кримінально-процесуального закону і є підставою для скасування винесених у справі судових рішень, маючи на увазі не тільки фактичну відсутність у справі постанови судді чи ухвали суду про призначення справи до суду.

Особливість стадії полягає в тому, що по відношенню до стадії досудового розслідування вона є контролюючою, а по відношенню до майбутнього судового розгляду - підготовчою.

Значення стадії полягає в тому, що на ній з'являється новий учасник процесу - підсудний (після призначення справи до судового розгляду); вона є своєрідним процесуальним фільтром - не пропускає до судового розгляду кримінальні справи, які розслідували неповно або з порушенням кримінально-процесуального законодавства, визначає межі майбутнього судового розгляду (судити підсудного можна тільки за тим обвинуваченням, яке йому було пред'явлено), забезпечує підготовку всіх необхідних умов для правильної організації та успішного проведення судового засідання. У справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує щодо кожного з обвинувачених такі питання:

1) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;

2) чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;

3) чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог

КПК;

4) чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу;

5) чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог КПК, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду (ч. 1 ст. 237 КПК).

Цей перелік І вичерпним. Позитивна відповідь судді на ці питання дає йому підставу винести постанову про призначення справи до судового розгляду. Зазначені питання з'ясовуються в тій послідовності, в якій вони викладені у законі.

За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб.

За клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлене (ст. 237 КПК).