57. Кримінально-процесуальне доказування

Доказування - це встановлення за допомогою доказів всіх фактів, обставин, що мають значення для вирішення кримінальної справи. Доказування - це використання доказів для з'ясування обставин справи. У цьому розумінні поняття доказування тотожне поняттю дослідження, яке проводиться на досудовому слідстві і в судовому засіданні та полягає у збиранні, перевірці й оцінці доказів, а також у з'ясуванні за допомогою доказів всіх фактів і обставин справи.

З цього випливає, що доказування - це процес пізнання істини у кримінальній справі. Щоб правильно вирішити справу, необхідно встановити, знайти у справі істину - об'єктивну, матеріальну істину, тобто встановити у повній і точній відповідності до дійсності саму подію злочину, винуватість особи у вчиненні злочину і всі обставини, що визначають ступінь відповідальності цієї особи за вчинене, або впевнитись у протилежному, тобто у тому, що в дійсності злочин не був вчинений, особа невинувата. Це пізнання істини у кримінальній справі становить складний процес: збираються і перевіряються докази, що встановлюють окремі факти, які мають значення для справи. Від цих фактів дослідження переходить до інших фактів, поступово з'ясовуються одні обставини, потім інші, поки всі обставини справи не стануть повністю зрозумілими.

Доказування, як пізнання істини у кримінальній справі, підпорядковується певним логічним правилам, згідно з якими проходить пізнання будь-яких явищ дійсності. Таким чином накопичується певний фактичний матеріал, який підлягає аналізу, поділяється на частини, з'ясовуються окремі деталі, аспекти досліджуваних фактів, після чого робиться узагальнюючий, синтезуючий висновок про всі досліджувані події. На підставі тих даних, що вже є, будується певна гіпотеза, яка ретельно перевіряється.

Доказування має цілеспрямований характер. Його метою є встановлення істини у справі. Щоб досягти цього, дослідження обставин справи повинно бути повним, об'єктивним, всебічним, неупередженим. Це означає, що з приводу фактів, що підлягають дослідженню, в деяких випадках необхідно, виходячи з обставин справи, висунути різні конкретне варіанти, можливі пояснення для того, щоб кожне з них перевірити, та відкинути ті, що не підтвердились, прийняти ті, що підтвердились. Такі можливі конкретні варіанти, можливі пояснення фактів, що підлягають дослідженню у справі, називають версіями.

При розслідуванні і судовому розгляді кримінальної справи мають бути побудовані всі можливі версії, що випливають з обставин справи. Їх слід ретельно перевірити, для чого необхідно зібрати докази щодо кожної версії. Якщо у результаті такої перевірки всі версії будуть спростовані, і лише одна набуде повного і об'єктивного підтвердження доброякісними і достовірними доказами, - це дасть можливість слідству і суду дійти достовірного висновку, встановити матеріальну істину.

Версія може вважатись підтвердженою повною мірою, а припущення можуть перетворитися у достовірний висновок за наявності таких умов:

- виходячи з обставин справи, побудовані всі можливі версії;

- всі версії ретельно і всебічно перевірені;

- всі версії, крім однієї, спростовані зібраними доказами, виявились неправдивими;

- тільки одна версія підтверджена достовірними доказами;

- ця одна версія повністю відповідає усім обставинам справи, повністю їх пояснює і є єдиним можливим висновком з усіх обставин справи.