82. Обставини, що виключають порушення кримінальної справи

Згідно зі ст.6 КПК України, кримінальну справу не можливо порушити за таких обставин :

1) за відсутності події злочину;

2) за відсутності у діянні складу злочину;

3) виключена;

4) внаслідок акта амністії, якщо це усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також у зв'язку з помилуванням окремих осіб;

5) якщо особа, на час вчинення суспільно небезпечного діяння не досягла одинадцятирічного віку;

6) у зв'язку з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим у справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, крім випадків, передбачених у ч. 2,4, 5 ст. 27 КПК;

7) за відсутності скарги потерпілого, якщо справу можна порушити не інакше як за його скаргою, крім випадків, коли прокуророві надано право порушувати справи і в разі відсутності скарги потерпілого (ч. 3 ст. 27 КПК);

8) щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження у справі необхідне для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявлених обставин;

9) коли щодо особи с вирок з того ж обвинувачення, щ0 набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи на тій же підставі;

10) коли щодо особи є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи з того ж обвинувачення;

11) якщо про відмову в порушенні справи з того ж факту нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора;

Подія злочину відсутня, якщо не було самого факту, про який повідомили компетентним органам (наприклад, факту крадіжки), або коли подія була наслідком дій самого потерпілого (наприклад, самогубство) чи стихійних, непереборних сил.

Склад злочину в діянні даної особи відсутній, якщо встановлено, що діяння, з приводу якого може бути почате провадження, дійсно вчинила вона, але кримінальний закон не визнає його як злочин. Це стосується, зокрема, малозначних і через те не небезпечних для суспільства діянь (ч. 2 ст. 11 КК ), заподіяння шкоди у стані необхідної оборони (ст. 36 КК) або за крайньої необхідності (ст. 39 КК), коли особа добровільно відмовляється від доведення злочину до кінця, якщо фактично вчинене нею не містить іншого складу злочину (ст. ст. 17,31 КК).

Амністія - це Закон України (ч.3 ст. 92 Конституції), який повністю або частково звільняє від покарання осіб, які вчинили злочин до набрання ним сили, або замінює призначене судом покарання більш м'яким. Відмова в порушенні кримінальної справи у зв'язку із Законом про амністію можлива лише в тих випадках, коли цей акт усуває застосування покарання за вчинене діяння.

Помилування - це Указ Президента України, який звільняє від покарання окремих осіб, або пом'якшує їм покарання.

Як правило, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину минуло 16 років, а за найбільш тяжкі злочини, які вичерпно перелічені в законі, - з 14 років (ч. 1 ст. 22 КК). Справи про злочини таких осіб порушуються в загальному порядку. Коли ж суспільно небезпечне діяння вчинив неповнолітній до виповнення віку, з якого за законом передбачена кримінальна відповідальність, кримінальна справа порушується лише в разі досягнення ним 11 років.

Примирення обвинуваченого, підсудного з потерпілим і відсутність скарги потерпілого є підставами для відмови в порушенні кримінальної справи про злочини, перелічені в ч. 1 ст. 27 КПК (умисне легке тілесне ушкодження; умисне нанесення удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень; самоправство, яке заподіяло шкоду правам та інтересам окремих громадян). Це так звані справи приватного обвинувачення, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого. Без скарги потерпілої не можна також порушити кримінальну справу про зґвалтування без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 152 КК). Це - справи приватно-публічного обвинувачення. Але в розглянутих випадках прокурор має право порушити кримінальну справу і без скарги потерпілого, якщо справа має важливе громадське значення або потерпілий через свій безпорадний стан, залежність від обвинуваченого чи з інших причин не може захистити свої законні інтереси (ч.3 ст. 27 КПК).

Кримінальна справа щодо померлого підлягає порушенню тільки в тих випадках, коли провадження у справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами.

Кримінальну справу не може бути порушено щодо особи, стосовно якої є не скасований вирок, ухвала чи постанова суду, постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи з того ж обвинувачення, постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні справи за тим же фактом, бо ці рішення мають загальнообов'язкову силу (ст.ст. 25, 114,403 КПК).

У разі відсутності підстав для порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.

Якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, що надійшли, не встановлені підстави для порушення кримінальної справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного або дисциплінарного проступку чи іншого порушення громадського порядку, прокурор, слідчий, орган дізнання, суддя мають право відмовити в порушенні кримінальної справи та надіслати заяву або повідомлення на розгляд громадській організації, служби у справах неповнолітніх, трудовому колективу, власнику підприємства, установи, організації та уповноваженому ним органу з метою вжиття відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування у встановленому порядку заходів адміністративного стягнення (ст. 99 КПК).