151. Система судового розгляду. Підготовча частина судового засідання

Судовий розгляд кримінальної справи складається з декількох частин, які взаємопов'язані і послідовно змінюють одна одну, забезпечуючи повне, всебічне і об'єктивне дослідження Всіх обставин справи, а в кінцевому результаті - законне і справедливе її вирішення. Розпочинається він підготовчою частиною, основне призначення якої - з'ясувати можливість розгляду справи на даному судовому засіданні, а в необхідних випадках - вжити заходів до усунення перешкод щодо його проведення. Після цього проводиться судове слідство, під час якого суд безпосередньо досліджує зібрані у справі докази, а також докази, які додатково подали сторони вже у процесі розгляду справи. Далі - судові дебати, під час яких учасники судового розгляду висловлюють суду свої міркування щодо доведення винуватості підсудного та вирішення справи, а після цього - останнє слово підсудного. Завершується судовий розгляд винесенням і проголошенням вироку, рідше - постанови або ухвали. Отже, завершена стадія судового розгляду включає декілька відносно самостійних частин (етапів), а саме:

- підготовча частина;

- судове слідство;

- судові дебати;

- останнє слово підсудного

- винесення і проголошення вироку (постанови, ухвали).

Кожна з них має свої завдання і детально врегульована нормами кримінально-процесуального права.

Підготовча частина судового засідання починається з його відкриття. У призначений для розгляду справи час суддя або головуючий відкриває судове засідання й оголошує, яка справа розглядається (ст. 283 КПК).

Після цього суддя або головуючий оголошує про явку до суду прокурора, підсудного, захисника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їхніх представників, перекладача, свідків, експертів і спеціалістів, а також повідомляє про причини неявки відсутніх.

Якщо у розгляді справи бере участь перекладач, суддя або головуючий роз'яснює йому обов'язок правильно робити потрібний на судовому засіданні переклад і попереджає про відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий переклад, про що від перекладача відбирається підписка.

Суд встановлює особу підсудного, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце, рік, місяць і день народження, місце проживання, заняття, сімейний стан та інші потрібні дані.

що стосуються його особи. Після цього головуючий запитує підсудного, чи вручені йому і коли саме копія обвинувального висновку, а в справах приватного обвинувачення - копія скарги, копія постанови про порушення кримінальної справи та повістка. В разі невручення або вручення пізніше, як за три дні до розгляду справи на судовому засіданні, розгляд справи необхідно відкласти на три дні з обов'язковим врученням підсудному цих документів для ознайомлення.

При несвоєчасному врученні підсудному зазначених документів справа може бути розглянута на судовому засіданні лише тоді, коли про це просить підсудний.

Після виконання зазначених дій суддя або головуючий оголошує учасникам судового розгляду склад суду в даній справі, прізвище запасного судді, якщо він є, прізвище прокурора, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря і роз'яснює підсудному та іншим учасникам судового розгляду належне їм право відводу та запитує їх, чи заявляють, що вони проти будь-кого відвід.

Коли підсудний не з'явиться без поважних причин на судове засідання у справах, в яких явка його є обов'язковою (ст. 262 КПК), суд відкладає розгляд справи і може покласти на підсудного судові витрати, пов'язані з відкладенням засідання.

Крім того, суд має право винести ухвалу, а суддя - постанову про привід підсудного і заміну запобіжного заходу на більш суворий, або про обрання запобіжного заходу, коли його не було обрано раніше (ст. 288 КПК).

Якщо на судове засідання не з'явиться прокурор або захисник і якщо неможливо замінити їх іншими особами, слухання справи належить відкласти. Заміна захисника, що не з'явився, допускається тільки за згодою підсудного.

Прокуророві, а також захисникові, які вперше вступили у справу, суд зобов'язаний надати час, необхідний для ознайомлення з матеріалами справи і для підготовки до участі у судовому засіданні.

Про неявку прокурора або адвоката на судове засідання суд повідомляє відповідні органи (ст. 289 КПК). Якщо на судове засідання не з'явиться потерпілий, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вирішує питання про розгляд справи або відкладення його залежно від того, чи можливо за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини справи і захистити його права та законні інтереси. До потерпіло. який не з'явився без поважних причин, суд може застосувати привід. За злісне ухилення від явки до суду потерпілий несе відповідальність за ч. 1 ст. 1853 КпАП.

Суд у виняткових випадках може звільнити потерпілого, щодо якого здійснюються заходи безпеки, від обов'язку з'являтися на судове засідання за наявності письмового підтвердження показань, які він дав раніше.

Якщо на судове засідання не з'явиться цивільний позивач або представник його інтересів, суд не розглядає цивільного позову, проте за потерпілим зберігається право заявити позов у порядку цивільного судочинства.

Суд може за клопотанням цивільного позивача розглянути цивільний позов за його відсутності. У випадках, коли позов підтримує прокурор або коли позов заявили підприємство, установа чи організація, суд розглядає цивільний позов незалежно від явки цивільного позивача або його представника.

Якщо не всі викликані свідки і експерти з'явилися, суд вислуховує думку учасників судового розгляду про можливість розгляду справи і виносить ухвалу, а суддя - постанову про подальший розгляд справи чи про відкладення його, вживаючи, за необхідності, щодо свідків заходів, зазначених у ст.ст. 70 і 71 КПК, а щодо експертів - заходів, зазначених у ст. 77 КПК. Суд у виняткових випадках може звільнити свідка, щодо якого здійснюються заходи безпеки, від обов'язку з'являтися на судове засідання за наявності письмового підтвердження показань, які він давав раніше (ст. 292 КПК).

У разі винесення судом ухвали про відкладення розгляду справи суд може допитати свідків, експерта або спеціаліста, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників, які з'явилися. Якщо після відкладення розгляду справи її розглядає суд у тому ж складі, повторний виклик зазначених осіб на судове засідання провадиться лише в необхідних випадках (ст. 2921 КПК).

Після перевірки судом явки учасників судового розгляду й позитивного вирішення питання про можливість почати слуханні справи суддя або головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання в окрему кімнату. При цьому вживаються заходи для того, щоб допитані свідки не спілкувалися з недопитаними. Потерпілого і експерта із залу суду не видаляють.

Суддя або головуючий роз'яснює підсудному, потерпілому, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві, спеціалістові й експертові їх права та обов'язки на судовому засіданні і попереджає експерта про кримінальну відповідальність за ст. 385 КК України за відмову виконати обов'язки експерта і за ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку.

Також головуючий опитує учасників судового розгляду, чи мають вони клопотання про виклик нових свідків і експертів, про витребування і приєднання до справи нових доказів.

Особа, яка заявила такі клопотання, повинна вказати, для встановлення яких обставин вона просить викликати нових свідків, витребувати чи приєднати до справи нові докази. З'ясування обставин, для підтвердження яких викликаються нові свідки, повинно мати місце у відсутності цих свідків.

При заявленні клопотання суд вислуховує думку прокурора та інших учасників судового розгляду і вирішує ці клопотання мотивованою ухвалою, а суддя - постановою. Відхилення клопотань не позбавляє права заявляти ті ж клопотання протягом усього судового слідства.

По закінченні підготовчих дій суддя або головуючий оголошує про початок судового слідства.