logo
766_g2d

115. Призначення експертизи

Згідно з ч. 1 ст. 75 КПК України, експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні у справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання.

Експертиза призначається обов'язково:

1) для встановлення причин смерті;

2) для встановлення тяжкості і характеру Тілесних ушкоджень;

3) для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого при наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності;

4) для встановлення статевої зрілості потерпілої в справах про злочини, передбачені ст.155 КК України;

5) для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність і якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати (ст. 76 КПК).

Предметом експертизи можуть бути тільки спеціальні питання. Не можна ставити перед експертом правові питання, які виходять за межі його компетенції.

Експертизи можна поділити за видми залежно від того, яких галузей науки, техніки, мистецтва або ремесла стосуються питання, поставлені перед експертом. З цієї точки зору найбільш поширеними є судово-медичні, судово-психіатричні, криміналістичні експертизи.

Незалежно від того, до якої галузі знань належить експертиза, вона може бути первинною (основною), додатковою, повторною.

Первинна (основна) експертиза призначається у всіх випадках, коли при провадженні розслідування виникає необхідність у використанні спеціальних знань.

Додаткова експертиза призначається, якщо експертиза буде визнана неповною або не досить ясною (ч. 5 ст. 75 КПК). Неповною або неясною експертиза буває тоді, коли експерт дослідив не всі представлені йому об'єкти або не на всі запитання слідчий отримав вичерпні відповіді. Але додаткова експертиза за вказаних обставин призначається лише тоді, коли прогалин висновку не можна усунути в результаті допиту експерта. Додаткова експертиза доручається експертові, який проводив первинну експертизу. Якщо з поважних причин він не може провести експертизу, її проведення доручається іншому експертові.

Повторна експертиза призначається тоді, коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або, викликає сумніви у його правильності (ч. 6 ст.75 КПК).

Проведення повторної експертизи доручається іншому експертові або іншим експертам.

Експертизи, які проводять двоє або декілька експертів, бувають комісійними і комплексними. Комісійну експертизу проводять експерти однієї спеціальності з одних і тих же питань на основі дослідження одних і тих же матеріалів Якщо експерти дійшли одного висновку, то його підписують усі експерти. Коли експерти не дійшли згоди, кожний із них складає свій висновок окремо (ч. 1 ст. 75 КПК).

Комплексна експертиза складається з ряду самостійних експертних досліджень, які проводять декілька спеціалістів | різних галузей.

Експерти мають право скласти один висновок, у якому необхідно вказати, які дослідження провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожний експерт вправі підписати загальний висновок або ту його частину, яка відображає хід і результати його досліджень. Якщо підставою висновку одного експерта є факти, встановлені іншим експертом, це необхідно зазначити у висновку.

Вимога закону про те, що експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність, повністю поширюється і на інших експертів, які брали участь у проведенні комплексної експертизи.

За необхідності проведення експертизи слідчий складає мотивовану постанову, у якій, крім даних, зазначених у ст. 130 КПК, вказує підстави для проведення експертизи, прізвище експерта або назву установи, експертам якої доручається провести експертизу, питання, щодо яких експерт повинен дати висновок, об'єкти, які мають бути досліджені, а також перелічує матеріали, що пред'являються експертові для ознайомлення.

Коли експертиза проводиться не в експертній установі, слідчий, упевнившись в особі експерта, вручає йому копію постанови про призначення експертизи, роз'яснює обов'язки і права, встановлені ст. 77 КПК, і попереджає його про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК за дачу завідомо неправдивого висновку, а також за ст. 385 КК за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Про виконання цих дій слідчий складає протокол, у якому, крім даних, передбачених у ст. 85 КПК, зазначає також відомості про особу експерта, його компетентність у певній галузі знань і зроблені ним заяви.

Коли експертиза проводиться в експертній установі, експерт зазначає у вступній частині висновку, що він попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, і стверджує це своїм підписом (ст. 196 КПК).

При призначенні і проведенні експертизи обвинувачений має право:

1) заявити відвід експертові;

2) просити про призначення експерта з числа вказаних ним осіб;

3) просити про постановку перед експертизою додаткових питань;

4) давати пояснення експертові;

5) пред'являти додаткові матеріалі;

6) ознайомлюватися з матеріалами експертизи і висновком експерта після закінчення експертизи;

7) заявляти клопотання про призначення нової або додаткової експертизи.

Обвинуваченому, за його клопотанням, слідчий може дозволити бути присутнім при проведенні експертом окремих досліджень і давати пояснення. Слідчий повинен ознайомити обвинуваченого з постановою про призначення експертизи і роз'яснити йому його права, про що складається протокол із додержанням вимог ст. 85 КПК.

У випадках, коли експертиза призначається до притягнення особи як обвинуваченого, ці правила застосовуються до підозрюваного у вчиненні злочину (ст. 197 КПК).

Усі клопотання, які обвинувачений заявив при ознайомленні з постановою про призначення експертизи і роз'ясненні належних йому прав, заносяться до протоколу і вирішуються постановою слідчого, яка оголошується обвинуваченому. Йому роз'яснюється право оскаржити постанову прокурору, якщо клопотання було залишено без задоволення.

Визнавши необхідним доручити проведення експертизи експертові відповідної експертної установи, слідчий направляє в цю установу свою постанову і необхідні матеріали.

Одержавши постанову про призначення експертизи, керівник експертної установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти дають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність (ст. 198 КПК).

Якщо при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи виникає необхідність тривалого спостереження за обвинуваченим або дослідження його, суд за поданням слідчого, погодженого з прокурором, поміщає його у відповідний медичний заклад, про що виносить постанову (ст. 205 КПК).

Постанова оголошується обвинуваченому під розписку.

Якщо психічний стан обвинуваченого робить це неможливим, постанова оголошується його захисникові. Час перебування в медичному закладі зараховується до строку тримання лід вартою.

Матеріали експертизи пред'являються обвинуваченому. Про пред'явлення обвинуваченому матеріалів експертизи слідчий складає протокол, у якому зазначає пояснення, зауваження та заперечення обвинуваченого і його клопотання.

У випадках, коли експертиза проведена до притягнення особи як обвинуваченого, матеріали експертизи пред'являються підозрюваному у вчиненні злочину.

Слідчий зобов'язаний ретельно проаналізувати пояснення, зауваження, заперечення, клопотання. Якщо матеріали експертизи пред'являються неповнолітньому або особі, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама здійснювати свого права на захист, запрошується законний представник або захисник.