141. Наслідки неявки до суду учасників судового розгляду

Участь підсудного в засіданні суду першої інстанції с обов'язковою. Розгляд справи за відсутності підсудного допускається лише у виняткових випадках:

1) коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду;

2) коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути за його відсутності. Проте суд має право і в цьому разі визнати явку підсудного обов'язковою (ст. 262 КПК).

Факт перебування підсудного за межами України і ухилення від явки до суду має бути підтверджений, зокрема, повідомленнями правоохоронних органів чи дипломатичного представництва України у тій державі, де перебуває підсудний, а також заявою останнього.

Судовий розгляд справи можна відкласти на час вирішення питання про видачу підсудного Україні державою, з якою вона має угоду про правову допомогу у кримінальних справах, а також на час стихійного лиха, що унеможливлює його своєчасну явку до суду в Україні.

Ініціатива і прохання про розгляд справи за відсутності підсудного можуть виходити тільки від нього. Суддя одноособово під час попереднього розгляду справи або у підготовчій частині судового засідання виносить постанову про відмову в задоволенні клопотання підсудного про розгляд справи за його відсутності і зобов'язує підсудного своєчасно з'явитися на судове засідання.

Неявка підсудного на судове засідання без поважних причин дає судові право застосувати до нього привід або змінити запобіжний захід на більш суворий чи обрати запобіжний захід, якщо такий не був застосований.

Розгляд справи за відсутності підсудного в тих випадках, коли за законом його присутність обов'язкова, є безумовною підставою для скасування судового вироку (п. 6 ч. 2 ст. 370 КПК).

Закон передбачає також інші випадки можливого розгляду справи за відсутності підсудного незалежно від того, яке покарання може бути призначене за злочин, що він вчинив. У випадках, коли цього вимагають інтереси справи або безпека підсудного, за мотивованою постановою судді, ухвали суду. Допит одного з підсудних може бути проведений у судовому засіданні за відсутності іншого підсудного (ч. 2 ст. 300 КПК). Після повернення останнього до залу суду суддя (головуючий) ознайомлює його з показаннями, даними за його відсутності. Так само за мотивованою ухвалою (постановою) суд має право видалити неповнолітнього підсудного із залу судового засідання на час дослідження обставин, що можуть негативно вплинути щ нього (ст. 444 КПК).

Участь захисника у розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою, крім випадків відмови підсудного від захисту, про що суд виносить ухвалу, а суддя. постанову (ч. 1 ст. 45, ч. 2 ст. 46 КПК).

Захисник сприяє підсудному в реалізації його прав і захисті його законних інтересів. Захисник має право на побачення з підсудним, бере участь у дослідженні доказів, порушує перед судом клопотання про витребування і приєднання до справи нових доказів, що виправдовують підсудного або пом'якшують його відповідальність, заявляє інші клопотання, викладає судові думку про клопотання інших учасників судового розгляду.

Захисник бере участь у судових дебатах, висловлюючи судові свою думку про значення перевірених доказів у справі, про наявність обставин, які виправдовують підсудного чи пом'якшують його відповідальність, а також свої міркування з приводу застосування кримінального закону та міри покарання.

Неявка захисника призводить до відкладення розгляд) справи, якщо неможливо замінити його іншим, зробивши для цього перерву. У разі неявки на судове засідання захисника, обраного підсудним, суд повинен запропонувати підсудному запросити іншого захисника. Заміна обраного підсудним захисника, який не з'явився, допускається тільки за неможливості участі даного захисника у справі протягом тривалого часу (понад 72 години).

У разі неможливості задоволення прохання підсудного про надання йому захисника за вибором суд або суддя одноособово зобов'язаний забезпечити участь у справі іншого захисника через адвокатське об'єднання. Про неявку на судове засідання адвоката суд повідомляє відповідне адвокатське об'єднання, кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Захисникові, який вперше вступив в справу, суд зобов'язаний надати час,

необхідний для ознайомлення з матеріалами справи і для підготовки для участі на судовому засідання (ст. 289 КПК).

Участь прокурора у судовому засіданні с обов'язковою, крім випадків:

1) коли розглядаються справи про злочини, передбачені ч. 1 ст. 27 КПК;

2) коли він відмовився від підтримання державного обвинувачення (ч. 1 ст. 264 КІ1К).

Прокурор підтримує державне обвинувачення, бере участь у дослідженні доказів, викладає судові свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного. Прокурор, підтримуючи обвинувачення, керується вимогами закону і внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на розгляді всіх обставин справи .

Коли в результаті судового розгляду прокурор переконається, що дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися від обвинувачення і викласти суду мотиви відмови.

Відмова прокурора від обвинувачення не звільняє суд від обов'язку розглядати справу далі і вирішувати її на загальних підставах.

Прокурор пред'являє або підтримує пред'явлений потерпілим цивільний позов, якщо цього вимагає охорона державних чи громадських інтересів або прав громадян.

Оскільки підтримання державного обвинувачення в суді, змагальність сторін і забезпечення доведеності вини є, за ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства, то, як визначив Пленум Верховного Суду України у п.18 постанови № 9 від 1 листопада 1996 р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", суди мають визнавати участь прокурора в усіх справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, обов'язковою.

Неявка прокурора на судове засідання призводить до відкладення слухання справи, якщо його неможливо замінити іншим прокурором. Прокуророві, який вперше вступає в справу, суд зобов'язаний надати час, необхідний для ознайомлення з матеріалами справи і для підготовки до участі в судовому засіданні (ст. 289 КПК). Про неявку прокурора на судове засідання без поважних причин суд повідомляє вищестоящого прокурора.

Участь у судовому розгляді потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників дає щ можливість реалізовувати свої права і відстоювати власний інтерес у справі.

Потерпілий є рівноправним учасником судового розгляду справи, який виконує функцію обвинувачення.

Потерпілий під час судового розгляду має право: давати показання, заявляти відводи і клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи подавати докази, ставити запитання свідкам, експертові спеціалістові і підсудним, брати участь в огляді місця вчиненні злочину, речових доказів, документів, а в справах, зазначених у ч. 1 ст. 27 КПК, - підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах (ст. 267 КПК).

У справах про злочини, внаслідок яких настала смерть потерпілого, права потерпілого мають його близькі родичі, яких належить визнати потерпілими.

У справах, у яких потерпілими визнано неповнолітніх або недієздатних внаслідок душевної хвороби чи недоумства, суд чи суддя повинен забезпечити участь їх законних представників, а за відсутності осіб, які можуть бути законними представниками, - представників з числа інших осіб.

Якщо на судове засідання не з'явиться потерпілий, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вирішує питання про розгляд справи або відкладення його залежно від того, чи можливо за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини справи і захистити його права та законні інтереси. До потерпілого, який не з'явився без поважних причин, суд може застосувати привід, відповідно до ст. 72 КПК. За злісне ухилення від явки до суду потерпілий несе адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суду виняткових випадках може звільнити потерпілого, щодо якого здійснюються заходи безпеки, від обов'язку з'являтися на судове засідання за наявності письмового підтвердження показань, які він дав раніше (ст. 290 КПК).

Цивільний позивач і цивільний відповідач та їх представники мають право: бути присутніми при розгляді справи в суді, заявляти відводи і клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, давати

пояснення, брати участь у дослідженні доказів і в судових дебатах щодо доведення вчинення злочину і його цивільно-правових наслідків.

Якщо до судового розгляду цивільний позов не було заявлено і слідчий не виконав вимог ч. 2 ст. 122 КПК, то суддя чи суд повинен роз'яснити громадянинові, підприємству, установі, організації чи іншій громадській організації, які зазнали матеріальних збитків від злочину, їх право до початку судового слідства пред'явити цивільний позов до обвинуваченого (підсудного) або до осіб, які за законом несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями останнього. У таких випадках заінтересованій у відшкодуванні шкоди особі надсилається письмове повідомлення (п. 4 постанови № З Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 р. "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна"). Громадянинові це право може бути роз'яснено також у підготовчій частині судового засідання із зазначенням про це в його протоколі. З часу визнання громадянина цивільним позивачем він користується одночасно процесуальними правами потерпілого і цивільного позивача.

У рамках цивільного позову цивільний позивач і цивільний відповідач захищають свої протилежні інтереси. Цивільний позивач самостійно або через свого представника доводить наявність події злочину, яким заподіяно матеріальну шкоду, винуватість певної особи у вчиненні цього злочину, розмір заподіяної шкоди, своє право одержати відшкодування зазнаних збитків, а цивільний відповідач особисто або через свого представника має змогу доводити відсутність події злочину, яким могли бути завдані матеріальні збитки, невинуватість або меншу винуватість підсудного у вчиненні цього злочину, вчинення злочину іншою особою, відсутність або менший розмір шкоди, завданої діями підсудного, відсутність підстав для покладення на нього обов'язку відшкодувати збитки, завдані злочинними діями підсудного.

Неявка на судове засідання без поважних причин цивільного позивача або його представника призводить до залишення цивільного позову без розгляду, проте за потерпілим зберігається право заявити позов у порядку цивільного судочинства. За клопотанням цивільного позивача суд може розглянути цивільний позов за його відсутності. У випадках, коли позов підтримує прокурор або коли позов заявили підприємство установа чи організація, суд розглядає цивільний позов незалежно від явки цивільного позивача або його представника (ст. 291 КПК).

Наслідки неявки на судове засідання цивільного відповідача у КПК не врегульовані. Проте, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 3 від ЗІ березня 1989 р. "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна", при розі ляді цивільного позову у кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами цивільно-процесуального кодексу. Ст. 173 цього Кодексу надає право судові розглядати позов у разі неявки відповідача на судове засідання без поважних причин на підставі наявних матеріалів.

Участь перекладача в судовому розгляді необхідна для того, щоб усі суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності незалежно від того, чи володіють вони мовою, якою ведеться судочинство, могли вільно спілкуватися, розуміти і реалізувати свої процесуальні права і виконувати свої процесуальні обов'язки в суді.

Незабезпечення участі у справі перекладача, коли мовою, якою ведеться судочинство, не володіють підсудний, його захисник, законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники, є грубим порушенням їх права на захист своїх законних інтересів і як істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону є підставою для скасування вироку (ч. 1 ст. 370 КПК). Розгляд справи без участі перекладача у тих випадках, коли підсудний не володіє мовою, якою провадилося судочинство, є безумовною підставою для скасування вироку (п. 4 ч. 2 ст. 370 КПК).

Питання про участь перекладача у судовому розгляді справи вирішується заздалегідь, після ретельного вивчення матеріалів справи, в порядку підготовки справи до розгляду на судовому засідання (п. 8 ст. 253 КПК).

Під час судового розгляду справи головуючий має вести засідання в такому темпі, щоб у перекладача була реальна можливість повного і точного перекладу. Він повинен акцентувати увагу перекладача на необхідності дослівного перекладу даних про обставини, які мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Розглянуті положення поширюються на особу, яка розуміє знаки німого або глухого і допомагає судові й учасникам судового розгляду спілкуватися з ними під час допиту. Якщо глухий чи німий не знає спеціальних знаків, то для здійснення перекладу під час допиту такої особи можуть бути запрошені її близькі родичі, які знають спосіб спілкування з нею.

У необхідних випадках на судове засідання може бути викликаний спеціаліст, який бере участь у судовому слідстві і сприяє суду в дослідженні доказів, звертає його увагу на характер обставин, дає пояснення з приводу спеціальних питань, що виникають під час судового слідства, в межах своєї компетенції з дозволу суду бере участь у допитах, може робити заяви.

За загальним правилом, суд або суддя, який одноособово розглядає справу, викликає спеціаліста тоді, коли визнає за необхідне використати його спеціальні знання і навики. Як виняток, закон передбачає обов'язкову присутність спеціаліста при допиті неповнолітнього свідка віком до 14 років (а на розсуд суду - до 16 років): має бути присутнім педагог, а в разі необхідності - лікар (ч. 1 ст. 307 КПК).

Пленум Верховного Суду України вказав судам на необхідність розрізняти процесуальне становище спеціаліста і експерта. У разі виклику на судове засідання спеціаліста для використання його спеціальних знань і навиків, відповідно до ст.ст. 1281, 2701 КПК, суд повинен переконатися у його компетентності, роз'яснити його права та обов'язки. Про кримінальну відповідальність за відмову від дачі пояснень і за дачу завідомо неправдивих пояснень спеціаліст не попереджається. Його пояснення і заяви заносяться до протоколу судового засідання, але в силу ч. 2 ст. 65 КПК не є джерелом доказів, і суд на них у вироку посилатися не має права (п. 16 постанови № 11 від 27 грудня 1985 р. "Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ").