126. Поняття, підстави і умови зупинення досудового розслідування

Зупинення досудового розслідування і це вимушене тимчасове припинення слідчим чи органом дізнання процесуальної діяльності у кримінальній справі, викликана наявністю у справі обставин, які перешкоджають подальшому провадженню і закінченню досудового розслідування.

Досудове розслідування у кримінальній справі можна зупинити за наявності передбачених у законі підстав і умов.

Підстави та порядок зупинення досудового слідства регламентований у ст. 206 КПК.

Досудове слідство у кримінальній справі зупиняється у випадках:

1) коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме;

2) коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі;

3) коли не встановлено особу, яка вчинила злочин.

Досудове слідство зупиняється мотивованою постановою

слідчого, копія якої направляється прокуророві. Якщо у справі притягнуто двох або декількох обвинувачених, а підстави для зупинення справи відносяться не до всіх обвинувачених, слідчий має право виділити і зупинити справу відносно окремих обвинувачених або зупинити провадження в усій справі (п.п. і 4 ст. 206 КПК).

Перелік підстав для зупинення досудового слідства є вичерпним. Органи досудового слідства мають право зупинити провадження у кримінальній справі за всіма підставами, а орган дізнання І тільки на підставі, коли не встановлено особу, яка вчинила злочин.

Зупинення слідства допускається при виконанні низки умов. Під умовами зупинення слідства розуміють передбачені в законі вимоги, дотримання яких є обов'язковим.

Умови зупинення можна поділити на загальні й спеціальні. До загальних умов належать такі вимоги закону, які необхідно виконати при зупиненні розслідування на будь-якій підставі. До них належать:

1) доведеність у справі події злочину;

2) обов'язковість виконання у справі всіх необхідних і можливих слідчих дій у відсутності обвинуваченого або особи, яка вчинила злочин;

3) збереження документів та інших можливих доказів у справі.

Спеціальні умови стосуються окремих підстав зупинення. До них належать:

1) винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого і оголошення розшуку обвинуваченого, якщо невідоме місце його знаходження (п. 1 ст. 206 КПК);

2) винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, наявність психічного або іншого тяжкого захворювання, яке засвідчене відповідними медичними документами або висновком судово-медичної або судово-психіатричної експертизи (п. 2 ст. 206 КПК);

3) прийняття всіх заходів до встановлення особи, яка вчинила злочин (п. З ст.206 КПК).

Порядок зупинення досудового слідства, якщо невідоме місцезнаходження обвинуваченого

Коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме, слідчий оголошує його розшук, керуючись ст. 138 КПК, а досудове слідство зупиняє з додержанням вимог ч. 2 ст. 206 КПК до розшуку обвинуваченого.

Невідомість місцезнаходження обвинуваченого як підстава зупинення досудового слідства проявляється в різних формах.

У деяких кримінальних справах місцезнаходження особи, яка вчинила злочин, буває невідомим протягом усього слідства. Слідчі викривають її, притягують до кримінальної відповідальності заочно. В таких випадках слідчий знає, хто вчинив злочин, але з самого початку розслідування не має відомостей, де знаходиться ця особа, а сама особа може не знати, що вчинений нею злочин розкритий і вона притягнута як обвинувачена.

В інших справах особа, яка вчинила злочин, окривається від слідства після порушення кримінальної справи, місце її фактичного перебування невідоме на момент притягнення її до кримінальної відповідальності. У цих випадках особа знає про викриття її у вчиненні злочину.

В інших випадках обвинувачений окривається від слідства після пред'явлення обвинувачення й обрання запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.

У всіх перерахованих випадках слідчий стикається з одною підставою зупинення - місцезнаходження обвинуваченого невідоме.

Коли місцеперебування обвинуваченого невідоме, а також коли він ухиляється від слідства, слідчий до закінчення строку, встановленого для провадження досудового слідства, зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів для встановлення місця перебування обвинуваченого (ст. 137 КПК).

Коли місцеперебування особи, щодо якої винесена постанова про притягнення її у справі як обвинуваченого, не встановлене, слідчий оголошує її розшук. За наявності підстав він повинен вирішити питання про обрання суддею щодо обвинуваченого, який розшукується, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Розшук обвинуваченого може бути оголошений як під час досудового слідства, так і одночасно з його зупиненням (ст. 138 КПК).

Про оголошення розшуку слідчий складає постанову, в якій зазначає потрібні відомості про особу розшукуваного. Постанова про розшук і обрання запобіжного заходу направляється до відповідних органів розшуку.

Після оголошення розшуку слідчий продовжує вживати всіх необхідних заходів для встановлення місця перебування обвинуваченого.

При затриманні обвинуваченого, якого розшукували і щодо якого обрано як запобіжний захід тримання під вартою, орган розшуку негайно доповідає про це прокуророві за місцем затримання. Прокурор протягом двадцяти чотирьох годин зобов'язаний перевірити, чи дійсно затриманий є тією особою, яка розшукується, і, впевнившись у наявності законних підстав для арешту, дає санкцію на відправлення заарештованого етапом до місця провадження слідства (ст. 139 КПК).

До постанови про оголошення розшуку додаються копії постанов про порушення справи, притягнення особи як обвинуваченого, обрання запобіжного заходу, зупинення слідства, а також довідка про обвинуваченого. Розшук припиняється у випадках встановлення місця перебування обвинуваченого або закриття справи. Про це слідчий повинен негайно письмово повідомити орган, якому було доручено провадження розшуку.

Порядок зупинення досудового слідства у разі психічного або іншого тяжкого захворювання обвинуваченого

У випадках, коли слідство встановило, що обвинувачений після вчинення злочину тимчасово тяжко захворів, слідчий зупиняє провадження у справі до видужання обвинуваченого.

При цьому обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід може бути залишений або скасований.

Після видужання обвинуваченого слідство відновлюється і закінчується провадженням на загальних підставах (ст. 208 КПК).

Психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого є підставою зупинення слідства лише тоді, коли воно тимчасово виключає можливість обвинуваченого брати участь у досудовому слідстві і тим самим перешкоджає продовженню і закінченню розслідування.

Вирішуючи питання про зупинення досудового слідства у зв'язку із психічним захворюванням, важливо пам'ятати, що питання про наявність психічного захворювання, його ступінь і характер, а у зв'язку з цим і питання про осудність особи, вирішується шляхом проведення судово-психіатричної експертизи. Якщо особа в момент вчинення злочину була неосудною, кримінальна справа закривається або направляється в сул для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Наявність іншого тяжкого захворювання повинен засвідчиш лікар. З урахуванням характеру, тяжкості, можливих наслідків, думки з цього приводу лікарів, а також від того наскільки захворювання перешкоджає обвинуваченому брати участь у слідчих діях, слідчий вирішує питання про зупинення слідства у справі.

Якщо обвинувачений перебуває у слідчому ізоляторі і захворів, то слідчий повинен порушити клопотання про продовження строку слідства й тримання обвинуваченого під вартою або вирішити питання про зміну запобіжного заходу.

Порядок зупинення досудового розслідування в разі не встановлення особи, яка вчинила злочин

Коли особа, яка вчинила злочин, не встановлена, слідчий зупиняє досудове слідство у справі і зобов'язаний як безпосередньо, так і через органи дізнання вживати заходів до встановлення особи, що вчинила злочин.

У даному випадку злочин вважається нерозкритим і Проводження у кримінальній справі буде триватиме доти, поки не буде встановлена і притягнута до відповідальності винна особа або поки не закінчаться строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

За даної категорії справ слідчий зобов'язаний направити доручення органові дізнання в порядку ст. 114 КПК для проведення розшукових заходів для встановлення особи, яка вчинила злочин.

Постанова про зупинення досудового слідства складається з вступної, описової і резолютивної частини і відповідає вимогам ст. 130 КПК.

У вступній частині зазначається дата і місце її складання, посада, прізвище особи, що склала постанову, реєстраційний номер кримінальної справи, прізвище, ім'я, по батькові обвинуваченого і стаття КК України, за якою особа обвинувачується у вчиненні злочину.

В описовій частіші викладаються обставини вчиненого злочину, докази його вчинення обвинуваченим, підстави зупинення.

У резолютивній частині зазначається рішення про зупинення досудового слідства і направлення копи постанови прокуророві.

Залежно від підстави зупинення досудового слідства формується резолютивна частина постанови.