123. Допит обвинуваченого

Після пред'явлення обвинувачення слідчий зобов'язаний допитати обвинуваченого негайно після його явки або приводу, але не пізніше однієї доби після пред'явлення йому обвинувачення.

Допит обвинуваченого, крім випадків, які не терплять зволікання, або на вимогу самого обвинуваченого має проводитись у денний час (з 6 до 22 години).

Мета допиту - отримання та перевірка доказів, з'ясування ставлення обвинуваченого до пред'явленого обвинувачення, надання обвинуваченому можливості захищатися від пред'явленого обвинувачення шляхом давання показань.

Крім цього, допит обвинуваченого - це засіб викриття обвинуваченого та встановлення об'єктивної істини у справі.

Слідчий може допитати обвинуваченого за місцем проведення досудового слідства, а в разі необхідності - і за місцем перебування обвинуваченого (за місцем його проживання, праці, навчання, лікування, попереднього ув'язнення).

Обвинувачених допитують окремо. Причому слідчий вживає заходів, щоб обвинувачені в одній і тій же справі не могли спілкуватися між собою.

При допиті обвинуваченого, за його бажанням, може бути присутній захисник, а у випадках, передбачених у ч. 1 ст. 45 КПК присутність захисника є обов'язковою.

На початку допиту слідчий повинен запитати обвинуваченого, чи визнає він себе винним у пред'явленому обвинуваченні, якщо визнає, то повністю чи частково, після чого пропонує дати йому показання щодо суті обвинувачення, а також про всі інші обставини, які мають значення для даної справи. Слідчий вислуховує показання обвинуваченого і, в разі необхідності, ставить йому запитання. Забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні питання).

Питання можуть поставити також присутні на допиті прокурор, начальник слідчого відділу, старший слідчої групи, а також захисник, законний представник обвинуваченого. Питання двох останніх учасників допиту слідчий може відвести, але зобов'язаний їх занести до протоколу допиту.

Протокол допиту оформляється відповідно до вимог ст.ст. 85 і 145 КПК, а коли при допиті застосовується звуко- чи відеозапис, то і ст.ст. 85 і 852 КПК.

Показання обвинуваченого та відповіді на поставлені йому запитання викладаються від першої особи і за можливості дослівно.

По закінченні допиту слідчий пред'являє протокол обвинуваченому для прочитання. На прохання обвинуваченого, його може прочитати йому слідчий, про що зазначається у протоколі. Обвинувачений має право вимагати доповнення протоколу і внесення до нього поправок. Ці доповнення і поправки підлягають обов'язковому занесенню до протоколу.

Протокол підписують обвинувачений і слідчий. Якщо протокол написаний на декількох сторінках, обвинувачений підписує кожну сторінку окремо. Якщо в допиті обвинуваченого брали участь прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або інші особи, вони також підписують протокол.

На прохання обвинуваченого йому надається можливість написати свої показання власноручно, про що зазначається у протоколі допиту. Слідчий, ознайомившись із письмовими показаннями обвинуваченого, може поставити йому додаткові запитання, які разом з відповідями на них заносяться до протоколу. Протокол підписують обвинувачений і слідчий.

У разі відмови обвинуваченого підписати протокол допиту це зазначається в протоколі і засвідчується підписом слідчого (ч. 5 ст. 85 КПК). До протоколу допиту обвинуваченого можуть додаватися схеми малюнки, виконані обвинуваченим під час допиту і підписані обвинуваченим та слідчим.