149. Особливості попереднього розгляду у справах, які порушуються за скаргою потерпілого

Скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які встановлені щодо обвинувального висновку.

Суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, приймає одне з таких рішень:

1) залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, встановленим законом, та повертає її особі, яка подала скаргу;

2) за наявності для того підстав відмовляє у порушення кримінальної справи або надсилає її за належністю прокуророві;

3) за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого у ч. 1 ст. 27 КПК, порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду.

Підсудному не пізніше як за три доби до дня слухання справи необхідно вручити копію скарги потерпілого, копію постанови судді про порушення кримінальної справи та повістку про виклик його на судове засідання.

Зустрічні обвинувачення у справах про злочини, зазначені в ч. 1 ст. 27 КПК, можуть бути об'єднані в одну справу.

На постанову про відмову в порушенні кримінальної справи протягом семи діб із дня її винесення особа, яка подала скаргу має право подати апеляцію до апеляційного суду (ст. 251 КПК).

У скарзі як основному документі, що оголошується на початку судового слідства і визначає його предмет, слід зазначити: місце, час, спосіб, мотиви і наслідки злочину, вчиненого особою, щодо якої подана скарга, докази, на які посилається потерпілий, стаття Кримінального кодексу, яка передбачає даний злочин, а також відомості про обвинуваченого. Скаргу підписує потерпілий. Якщо скарга складена з порушенням вимог, вона залишається без розгляду і повертається заявникові.

За наявності підстави, зазначеної у п. 6 ч. 1 ст. 6 КПК суддя відмовляє в порушенні кримінальної справи за примиренням обвинуваченого з потерпілим.

Суддя не має права порушити кримінальну справу і призначити її до розгляду у справах про злочини, передбачені у ч. 1 ст. 27 КПК, якщо їх вчинили неповнолітні, а також особи, які внаслідок своїх фізичних або психічних вад не можуть самостійно здійснити своє право на захист. У цих справах обов'язково провадиться досудове слідство (ст. 111 КПК).

Під зустрічними обвинуваченнями треба розуміти взаємні обвинувачення у вчиненні злочинів, що містяться у скаргах потерпілих або їх законних представників. У разі надходження скарги про зустрічне обвинувачення суддя виносить постанову про порушення кримінальної справи і призначає справу До судового розгляду. Об'єднання зустрічних обвинувачень в одному провадженні та одночасний їх розгляд допускається в тому разі, коли в них йдеться про вчинення злочинів, передбачених у ч. 1 ст. 27 КПК.

Якщо скарга про зустрічне обвинувачення надійшла вже під час судового розгляду справи і суддя, який розглядає справу, дійшов висновку про наявність підстав для зустрічного обвинувачення і необхідність об'єднання обох справ в одне провадження, то він своєю постановою порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду та об'єднує обидві справи в одне провадження, а також відкладає розгляд справи не менш як на три дні на врученням підсудному за зустрічним обвинуваченням повістки про виклик його на судове засідання із зазначенням статті кримінального закону, за якою він обвинувачується.

Якщо ж справу про зустрічне обвинувачення можна розглянути окремо, суд продовжує розгляд справи у звичайному порядку.